ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Актуальні теми
Шлях до нового траншу: як МВФ змушує Україну говорити про олігархів. Аналіз Чеслава Пестюка
14:52 / 08.03.2021
Шлях до нового траншу: як МВФ змушує Україну говорити про олігархів. Аналіз Чеслава Пестюка

Напередодні чергового перегляду програми Міжнародного валютного фонду Україна стикається з новими викликами. Йдеться не лише про технічну підтримку чи коригування макроекономічних показників — на порядку денному стоїть погодження нової трирічної програми розширеного фінансування (EFF) на суму 5,5 мільярда доларів. Як зазначає міжнародний фінансовий експерт Чеслав Пестюк, уже на етапі переговорів стає зрозуміло: справа виходить далеко за межі економіки. Ключовим бар'єром є не інфляція, не бюджетний дефіцит і не банківська стабільність, а токсичне політичне тло — передусім тема деолігархізації.

За словами Чеслава Пестюка, сам формат переговорів із МВФ дедалі більше виявляє одну з найглибших системних проблем України — гіпертрофований вплив фінансово-промислових груп на економіку, судову систему та регуляторні органи. Якщо раніше тема деолігархізації звучала декларативно, то тепер вона вперше стає формалізованою умовою співпраці з міжнародними партнерами. Перед урядом і парламентом постає подвійне завдання: з одного боку, забезпечити фінансову підтримку, з іншого — не допустити, щоб політика залишалася заручницею інтересів великого бізнесу.

У центрі цієї напруги опиняється Ігор Коломойський — один із найвпливовіших бізнесменів країни, який після зміни влади відкрито виступає за перегляд рішення про націоналізацію ПриватБанку. Йдеться про найбільшу банківську установу держави, яка наприкінці 2016 року переходить у державну власність через загрозу системного колапсу.

Ціна співпраці: коли деолігархізація стає умовою макрофінансової підтримки. Пояснює Чеслав Пестюк

У січні 2020 року до Верховної Ради подано законопроєкт №2571-д, який передбачає: колишні власники банків, виведених із ринку рішенням регулятора, не можуть повернути їх навіть у разі визнання процедурних порушень у судовому порядку. Чеслав Пестюк наголошує, що цей документ є інституційною відповіддю на одну з найгостріших проблем останніх років — спроби використання судової системи для відкату реформ, зокрема через маніпуляції в інтересах великих бізнес-груп. Формально це законодавство спрямоване на захист фінансової стабільності, але де-факто воно зачіпає глибший пласт — питання допустимості приватного впливу на публічні інституції.

Прогнозовано, законопроєкт викликає шалений спротив. Найактивнішу кампанію проти нього розгортає Ігор Коломойський. Його медіа- і політичні ресурси зосереджуються на дискредитації ініціативи, а частина депутатів з фракції «Слуга народу», з якими він пов’язаний, активно саботує процес. Чеслав Пестюк зазначає: до законопроєкту подано понад 16 тисяч поправок — рекордну кількість, яка має виключно блокувальний ефект.

Попри це, у травні парламент ухвалює документ, що відкриває шлях до узгодження нової програми з МВФ.

«Це справді переламний момент: Фонд вперше формулює вимоги не як набір цифр, а як політичну оцінку здатності держави стримувати вплив олігархів. МВФ більше не вірить в обіцянки — він хоче законів, які працюють», — зазначає Пестюк.

На думку експерта, це не просто умова отримання мільярдів — це перелаштування самої архітектури державного управління. І той факт, що документ пройшов навіть під тиском, свідчить про початок глибших змін.

Коломойський і ПриватБанк: справа, що, на думку Чеслава Пестюка, стає тестом для держави

Для Ігоря Коломойського повернення ПриватБанку — справа принципу. Після націоналізації, яка виявляє в банку дірку у капіталі понад 150 мільярдів гривень, він подає низку позовів до судів, намагаючись оскаржити дії НБУ та уряду. За словами Пестюка, головна мета Коломойського — юридично довести незаконність процедури виведення банку з ринку та домогтися його повернення або компенсації.

Одним із ключових моментів стає розгляд апеляції на рішення Окружного адміністративного суду Києва, який визнає націоналізацію незаконною. Саме до цієї справи прикута увага МВФ, який прямо заявляє: подальша програма підтримки залежить від результату процесу. Україна має показати, що вона здатна відстояти стратегічні рішення і не дозволити ревізію ключових реформ через приватні інтереси.

У цей самий час Коломойський не зупиняється на юридичних інструментах. Як нагадує Пестюк, олігарх використовує повний арсенал впливу — телеканали, близьких до себе політиків, а також міжнародних юристів, зокрема у США, де йдеться про розслідування щодо легальності придбання ним нерухомості та активів.

На цьому тлі справа ПриватБанку, на думку Чеслава Пестюка, стає символічною. Вона виносить на поверхню питання, які раніше залишалися у тіні: наскільки судова система незалежна, наскільки влада готова до конфлікту з великим капіталом, і чи можна вибудувати економіку без підкилимного впливу олігархії.

«Антиколомойський» закон — лише частина відповіді. Інша частина — у стійкості держави протистояти шантажу.

«Якщо ми встояли у справі ПриватБанку — це сигнал, що можемо перейти від ситуативної оборони до стратегічного наступу. Деолігархізація має стати не лозунгом, а частиною державної економічної політики», — наголошує Чеслав Пестюк.

За його оцінкою, саме зараз закладаються нові правила гри. Ухвалення законів, збереження позицій у ключових процесах, послідовність дій — усе це демонструє готовність до нової політичної культури. І ПриватБанк стає точкою неповернення: за нею — або поступка старій системі, або повноцінне відокремлення держави від приватних інтересів. На думку Чеслава Пестюка, саме з цієї справи почалася трансформація українського економічного порядку денного — від кулуарних домовленостей до публічної відповідальності.

Ірина Підкам'яна


Коментарі

Немає коментарів
Контрольний код:
 
введіть, будь ласка, літери, які ви бачите зліва
Ваше ім'я: *
Ваш e-mail:
Коментар: *

© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.062
Перейти на повну версію сайту