Ще один етап 6-го Всеукраїнського театрального Фестивалю-Премії «ГРА» успішно пройдено: експерти наживо переглянули вистави лонгліста, провели голосування і сформували шортліст. Тож Національна спілка театральних діячів України (НСТДУ), яка є засновницею та організаторкою Фестивалю-Премії, оприлюднила список вистав, які пройшли до ФІНАЛУ. У списку у номінації «За найкращу камерну виставу» постановка Олександра Самусенка «1900-й. Легенда про піаніста» Одеського академічного музично-драматичного театру імені В. Василька.
Богдан Струтинський, директор Фестивалю-Премії: «Щороку ГРА стикається з новими викликами,, але щоразу, на щастя, знаходить вирішення непередбачених питань. Війна диктує свої правила і ми мусимо до них підлаштовуватися. Дякуємо нашим воїнам, без яких проведення Фестивалю-Премії було б просто не можливим. Попри регулярні обстріли, вимкнення електрики, а зараз ще й аномальні погодні умови, експертам протягом майже 5 місяців вдалося переглянути 34 вистави лонгліста у 10-ти містах країни. Тільки уявіть собі, в рамках ГРИ відбулося 83 покази!!! І поки вони тривали, до нас вже звернулося кілька експертів з-за кордону, які хочуть і готові приїхати до нас на фінал ГРИ!!! І це дуже надихає нас далі працювати і продовжувати ГРАти... Тож готуємося до фіналу у листопаді!»
Цього року в шортліст потрапило 13 театральних колективів з 5 міст країни (Київ – 6 вистав, Львів – 4, Харків – 2, Одеса та Івано-Франківськ – по одній). З 14 вистав короткого списку 12 належать до репертуарів державних та комунальних театрів, 2 створені незалежними театральними і танцювальними колективами.
«1900-й» – це легенда про геніального піаніста Новеченто, який так ніколи і не залишав лайнер, на якому народився. Але слава про талант якого ширилися континентами й викликала заздрощі у найпопулярніших музикантів світу. Чи здогадуємося ми про існування свого внутрішнього Новеченто, який так ніколи за життя і не залишав свій лайнер? Чи можлива свобода в обмеженому просторі? Повністю віддаватися пристрасті – це щастя чи тяжка ноша? Чи завжди звільнення – це порятунок? Не приховуй свій талант від людей, удосконалюй майстерність, даруй людям творчість і щасливі моменти, а за натхненням приходь на виставу! Воєнне лихоліття, коли важливі тільки справжні цінності, хіба не найкращий час для звільнення свого таланту? Неочікувана, вражаюча і драйвова постановка головного режисера театру – Олександра Самусенка, де виконавець ролі Новеченто (1900-ого) – Вадим Бессараб, якого одесити знають як віртуозного піаніста, наживо виконуватиме адаптовані ним упізнавані музичні твори на роялі в безпосередній близькості до глядача.
Людмила Олтаржевська, експертка VI «ГРИ»: «Традиційно найчисельнішою у цьогорічному фестивалі стала номінація вистав малої сцени. (А якщо розглядати заявників не за категоріями, а загальним списком, то таких – переважна більшість). Географія та форма власності учасників, класики і сучасники серед авторів п'єс, режисери з довжелезним послужним списком і дебютанти, найрізноманітніші за жанром й тематикою постановки – все вказує на те, що зацікавленість до цього вдячного з точки зору мистецького пошуку формату зростатиме й надалі. У лонглісті VI Всеукраїнського театрального Фестивалю-Премії «ГРА» номінація «За найкращу камерну виставу» була представлена вісьмома спектаклями, до шортліста увійшло чотири – найбільше серед інших категорій. Отже, на свій вердикт від міжнародного журі очікують дві київські вистави, по одній з Одеси та Львова. І я вже зараз по доброму заздрю, а водночас співчуваю колегам, адже їм доведеться обирати серед дуже різних, самодостатніх, цікавих, наповнених емоціями, метафорами, сенсами спектаклів».
Ірина Зубченко, експертка VI «ГРИ»: «Номінація «За кращу камерну виставу» – не тільки одна з найбільших по кількості учасників, але також одна з найсильніших у цьогорічний «ГРІ». Важливо зазначити, що до лонгліста у цій номінації у рівній кількості потрапили роботи як режисерів, так і режисерок, хоча у шортлісті опинилася лише одна режисерка, а саме Тетяна Губрій з виставою «Кортес». Вистави, які потрапили до шортліста дуже різні. «Кортес» Київського театру «Золоті ворота» – це іронічна, гостра, місцями жорстка, але злободенна історія про непрості часи минулого, які органічно переходять у реалії сучасної російсько-української війни. Спектакль «1900-й. Легенда про піаніста» Одеського театру імені Василя Василька у постановці Олександра Самусенка оповідає історію про непересічну людину і митця, який між успіхом, визнанням і славою робить непопулярний для більшості вибір, залишаючись вірний своєму власному всесвіту. Вистава Київського Малого театру «Довірливі розмови» у постановці Дмитра Весельського нагадує про безкрайні глибини і провалля у людській душі і запрошує у світ, де, на жаль, не кожна розмова людини з людиною є довірливою. А «Клуб «Зневіра»» Львівського театру Лесі Українки у постановці режисера-дебютанта Владислава Білоненка показує, що крізь нетрі власної зневіри можна знайти шлях до себе справжнього».
Інформаційні партнери 6 Фестивалю-Премії ГРА: Лівий берег, Радіо Культура, Район культура, Журнал «Критика», Kyiv daily, Українки медіа, Журнал «Театрально-концертний Київ», Yabl, Ти Київ, Газета «Україна молода», Газета «Вечірній Київ», ZBRUC, ОстроВ, Журнал «Жінка», Журнал «Музика», ProTeatr, Дивись info, Радіо Накипіло, Радіо ПЕРШЕ.
(за абеткою)
1. «Візит» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
2. «Вороги. Історія любові» (ГО «ЗАХІД-АРТ», Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької)
1. «1900-й. Легенда про піаніста» (Одеський академічний музично-драматичний театр імені В. Василька)
2. «Довірливі розмови» (Український малий драматичний театр)
3. «Клуб «Зневіра»» (ГО «Мистецька Майстерня Драбина», Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки)
4. «Кортес» (Київський академічний театр «Золоті ворота»)
1. «Жираф Монс» (Харківський державний академічний театр ляльок ім. В. А. Афанасьєва)
1. «Піноккія» (Культурно-мистецька фундація «DUSHA|UA», Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва)
2. «Тигролови» (Київський національний академічний театр оперети)
1. «Косачка» (ФОП Лопата Юлія Сергіївна)
2. «Тіні забутих предків» (Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької)
1. «Веселка на Салтівці» (Театр «Нафта»)
2. «Дзяди» (Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)
1. «Доця» (ФОП Білиць Ігор Костянтинович, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької)
Детальніше про Фестиваль-Премію
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.004Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |