Чи зможе туризм стати реальним джерелом наповнення бюджету? Потенційно його розвиток обіцяє величезні фінансові збори. Чому ж економісти і чиновники констатують проблеми у цій сфері, що виникли через неузгодженість круїзних функцій міста і порту?

Рекреаційний сезон, що розпочався, знову загострив це питання, яке і було порушено на прес­конференції начальника Одеського морського торговельного порту Миколи Павлюка.

Як було сказано, у 2009 році в порт зайшли 58 пасажирських суден, у 2010­му – 72, цього року їх передбачається прийняти 80. Але чи окрилює це повідомлення про зростання суднозаходів у порівнянні з однією тисячею «білих пароплавів», які традиційно швартуються протягом сезону до причалів Ліворно, Неаполя, Барселони, Ларнаки? Не більш, ніж показник 92 тис. пасажирів, яких обслужив Одеський морвокзал, при його проектній пропускній здатності 4,5 млн чоловік на рік.

При цьому кожен турист сьогодні витрачає по прибутті до міста до 150 євро за день, а член екіпажу – до 50 євро. Залишається взятися за калькулятор і зробити підрахунок вигід, упущених країною зі свого грошового обігу. Стамбул, до якого рукою сягнути, вже встиг обслужити майже чотири сотні пасажирських суден. Мабуть, щоб відповісти на запитання, чому вони не доходять до Одеси, потрібно подивитися на проблему очима туристичних компаній.

На початку червня в Піреї відбулася конференція Генеральної асамблеї Асоціації середземноморських і чорноморських круїзних портів «Медкруїз». Першому заступникові начальника Одеського порту Юрієві Васькову, який побував на ній, вдалося дізнатися думку представників 10 провідних туркомпаній, які є операторами 60% світового круїзного флоту. Після цієї розмови керівники ОМТП не певні, що пасажирським терміналам України надалі вдасться зберегти хоча б нинішній рівень завантаження. І це незважаючи на те, що одеські портовики за останнє 10­річчя вклали у розвиток інфраструктури круїзного бізнесу майже 100 млн доларів.

Свідчення тому – чудово обладнані причальні комплекси ОМТП. Проте розміри «білих» суден, що сходять сьогодні зі стапелів, зростають швидше, ніж можливість пристосовувати причали для їхнього приймання. З 2005 року будуються лайнери завдовжки понад 200 метрів. Шість круїзних суден з числа тих, що зайшли до одеських вод цієї весни, мають довжину понад 300 метрів. Знаючи це, росіяни почали активно працювати над розширенням можливостей порту Сочі, чимало перетворень зроблено у болгарському Бургасі. В Україні поки що ні Севастополь, ні Ялта не можуть через експлуатаційні причини прийняти плавучих велетнів. У морському стосунку прапор конкурентоспроможності твердо тримає тільки Одеса.

Але закордонних топ­менеджерів розчаровує не стільки технічна сторона, скільки організаційна. Насамперед їхні претензії адресовані пропускній здатності Одеського аеропорту, яку вони оцінюють як досить низьку щодо європейських параметрів. Отже, утруднені приліт і відліт туристів, що ускладнює зміну пасажирів на борту. Не відповідає круїзній платі іноземних вояжерів, яка перевищує тисячу євро на добу, також і пропонований їм на українській землі рівень комфортності та уваги до їхніх примх. Тому, поки аеропорт не буде приведений у відповідність до міжнародних стандартів сервісу, Одеса не зможе бути базовим портом.

Є і внутрішні проблеми. Представники туркомпаній, що побували у морських круїзах по Україні, назвали інфраструктуру, зокрема забезпечення транспортом, незадовільною у частині розвитку туризму. Погані справи з автобусними паркуваннями. Так, біля визначної пам’ятки можуть зупинитися не більше п'яти машин. Крім того, як відзначив начальник служби туризму, розвитку та зовнішніх зв'язків ДП «ОМТП» Олег Фетисенко, інтуристів неприємно дивують відсутність громадських туалетів і зграї бездомних собак на вулицях.

Треба сказати, що й сама «перлина біля моря» за останні роки втратила свій привабливий блиск. Завдяки архітектурно безликим забудовам кращі куточки історичного центру міста втратили свою естетичну привабливість і знаменитий колорит. Туристів, які бажають сенсацій, на Грецькій площі зустрічають непрацюючі брудні фонтани і сміттєві баки з запахом розкладу ресторанних недоїдків. Руїни згорілого будинку Руссова, Дерибасівська з типовими вітринами, будівництво нової «стекляшки» на Ланжеронівській біля оперного театру…

Голова ради з питань туризму та курортів України Євген Самарцев вважає, що першим кроком до рентабельної туріндустрії мусить стати вироблення стратегічного підходу до запитів багатих клієнтів. Успішно приймати іноземних гостей на вищому рівні можна лише створивши систему державних економічних заходів, у здійсненні яких задіяні структури всієї країни. Потрібен чіткий план дій, який покладає конкретні обов'язки на посадовців місцевої та центральної влади. Звичайно, і стимулювання інвесторів до співпраці. Поки що в країні немає навіть гідної рекламної компанії, яка б створила її туристичний імідж. А, наприклад, на програму розвитку туризму міська влада цього року не запланувала жодного фінансування.