«Я на колінах просив би…»

«І гріш ціна буде вашій газеті, якщо ви про все це не напишете!» – завершив головний агроном ВАТ «Придунайський» свій палкий монолог.

З Костянтином Михайловичем Маджаром ми їхали на районний семінар сільгоспвиробників, який організував напередодні жнив голова Ренійської райдержадміністрації Дмитро Іванович Макосій. Усю дорогу фахівець дуже сварився. Наболіло у нього, ой, як наболіло! Агроном дав невтішну характеристику всім першим особам району і держави в цілому, які за останні 20 років спільними зусиллями зробили те, що зробили. У селах зруйновано ферми, урожайність – соромно сказати. На думку агронома, усе це – наслідок непрофесіоналізму.

– Я так розумію: якщо ти прагнеш стати керівником, для початку візьми лежаче господарство або підприємство, підніми його, постав на ноги, покажи людям, що ти вмієш працювати. І як треба працювати. А потім претендуй на керівну посаду. І твою думку поважатимуть. А у нас як до влади потрапляють?.. Я не правий? Хіба я не правий?

Не подобався агрономові і майбутній захід – семінар, під час якого «зніматимуть стружку» і «навчатимуть як працювати»:

– Мене не треба вчити, у мене ці жнива – уже тридцять шості за ліком! Пам’ятаєте, навесні голова райдержадміністрації викликав керівників і провідних спеціалістів сільгосппідприємств «на килим»? Я тоді Дмитру Івановичу сказав: у районі складаються як ніколи гарні погодні умови. Але немає грошей на добрива. Поклопочіть, «вибийте» державний безпроцентний кредит. Усього на три місяці. Ми одержимо врожай удвічі вищий. Селяни кредит віддадуть цілком, податки сплатять і самі на ноги встануть. Якби я був головою райдержадміністрації, я цей кредит на колінах просив би! І що? Хтось мої докази почув? Хтось хоч пальцем поворухнув?

Під час семінару Костянтин Михайлович висловив свої претензії голові райдержадміністрації. Нічого доброго з цього не вийшло – посварилися.

– Можливо, мені тепер солі на хвіст насиплють, ну й нехай – переживу. Адже я одного хочу, щоб діти наші і онуки жили гідно! – ще довго гарячкував фахівець, повертаючись до довіреного йому господарства.

Незабаром «Нива» звернула на польову дорогу, де ліворуч розкинувся чудовий ячмінь, а праворуч – пшениця. Тут у хлібороба одразу покращився настрій:

– Ну, що я говорив? Правий я чи ні? – зайшов К. Маджар у високий золотавий клин ячменю. – Ось на ці поля ми внесли всі необхідні добрива, і тут зберемо не менше ніж по п’ять тонн зерна з гектара. А пшениця? Скрізь у районі «горить», а у нас у «Придунайському» ще флаговий лист зелений!

Увійшовши в азарт, Костянтин Михайлович запросив нас подивитися його особисте підсобне господарство – ділянку на два гектари. Тут за городом, де колись усім роздавали «фазенди» і більшість з них заросли бур’яном, головний агроном «Придунайського» своїми руками створив маленький земний рай. Садиба потопає у квітах. А поруч – півтора гектари шикарних виноградників на краплинному зрошенні.

– Тут 119 сортів, я їх по всьому світі збирав, – посміхається господар.

На своєму маленькому клаптику землі агроном займається приватно розсадництвом, вирощуючи саджанці не тільки винограду, але й плодових дерев – персиків, черешні, урожайність яких вражає уяву. А полуниця? Бачили б ви цю ягоду – з куряче яйце! Я з ранку звернула увагу на руки фахівця: у глибокі тріщини вже в’їлася земля. Ці руки не відмиваються – земля стала плоттю.

– Ми з дружиною і донькою з четвертої ранку на ногах і до заходу сонця. А під час жнив – не знаю, звідки сили беруться – не сплю цілодобово. Я – «хвора» людина, я землею хворію.

Розглядаючи із захопленням гарну садибу, де все обладнано по­хазяйськи, де у загородах бігають різні птахи, де в’єтнамські свинки жують траву, на якій ростуть як на дріжджах (що за селянське господарство без живності), я думала про те, що Костянтин Михайлович якоюсь мірою суперечить самому собі. Поміркуйте самі: скрізь пропадає безліч «фазенд», а у нього – успішне господарство. Електрику сюди провів, водою забезпечив. Чи давала йому держава безпроцентний кредит?

Так само і села на півдні Одещини – різні. Одні сільгосппідприємства щороку купують нову техніку, знаходять кошти на модернізацію виробничих об’єктів, інші не можуть елементарно підживити зернові. Я можу перелічити успішні підприємства – це ПП «Колос» і «Гюрюш» у Болградському районі, СВК «Маяк», «Росія» і «Дружба» у Кілійському. Список можна продовжити. Але ж усі працюють за однакових умов.

От я і думаю: гріш ціна тому господареві, який взяв на себе відповідальність обробляти землю, але не зумів одержати від неї віддачу. Чи треба, Костянтине Михайловичу, за таких «господарів» на коліна ставати?

Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей», Ренійський район Фото авторки

У прямій залежності

Зазвичай семінар­нарада, який щоліта проходить напередодні жнив у районі, відбувається в одному з передових господарств. Але цього разу дощова погода змусила провести його у залі райдержадміністрації за участі спеціалістів керівних ланок, владних структур району, директорів сільгосптовариств. Проте від цього семінар не став менш цікавим, його організатори зуміли донести до загалу найважливіші акорди жнивної кампанії­2011.

Лейтмотивом наради стала тема збирання зернових та зернобобових культур врожаю 2011 року. За районною програмою «Зерно Кодимщини» має бути зібрано у нинішньому році 37 тисяч тонн зерна ранніх зернових та зернобобових культур, за врожайністю яких район тривалий час був лідером у області.

Як зазначив незадовго до наради начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Роман Огінський, для отримання високих врожаїв проведено низку заходів. Проведення повного циклу догляду зернових культур дає надію на отримання високих врожаїв.

Проте жнива не обіцяють бути легкими. Велика кількість опадів спровокувала зростання бур’янів і збільшила вологість вже майже готового до збирання зерна. Тому Роман Огінський акцентував увагу присутніх на двох вагомих аспектах: використанні роздільного способу збирання зернових і просушуванні зерна на токах методом пересипання. У зв’язку з цим наголошено на необхідності підготовки допоміжної техніки та людських ресурсів.

Зважаючи на той факт, що дощова погода змушує хліборобів району розпочати жнива з вологістю зерна близько 20%, запропоновано провести відповідні заходи, особливості яких відзначають і досвідчені аграрії.

Темпи жнивної кампанії – у прямій залежності від готовності машинно­тракторного парку. Проте за даними Держтехнагляду не всі підприємства провели технічний огляд наявної техніки. А використання техніки без дозвільних документів забороняється. Тому керівникам даних сільгосппідприємств було дано два дні на виправлення ситуації.

Особливу увагу приділено підготовці складських приміщень для зберігання зерна, необхідності дотримання правил технічної та пожежної безпеки, а також безпеки руху. Суворо попереджено про заборону спалювання пожнивних залишків та стерні на полях, узбіччях, у лісосмугах – це питання стоїть на особливому контролі в облдержадміністрації.

Зокрема, голова райдержадміністрації Святослав Огінський, разом з акцентуванням на головних аспектах жнивної кампанії, нагадав присутнім про її надзвичайну вагомість.

Любов ЯНВАРСЬКА, Кодимський район