Одеса

НА ФІНАНСОВОМУ ФРОНТІ… ЗМІНИ

На сьогоднішній день у регіоні працюють 9 самостійних банків і 89 банківських установ інших банків, зокрема 40 філій і 1297 відділків.

Як повідомив під час прес­конференції начальник управління Національного банку України в Одеській області Михайло Азаров, фінансово­кредитні установи регіону цього року збільшили свої активи на 4,7%, завдяки чому останні склали 55,3 мільярда гривень. Крім того, головний банкір регіону підкреслив, що збільшився обсяг кредитування у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 19,7% і досяг в цілому 15,9 мільярда гривень. Найбільше кредитних ресурсів одержали: торгівля – 32%, промисловість – 21%, будівництво – 14%, транспортна галузь – 10%. Разом із цим, відзначив М. Азаров, заборгованість щодо прострочених кредитів за перше півріччя поточного року збільшилася на 13,9% і склала 4,6 мільярда гривень.

НОВА СХЕМА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Департамент транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху міської ради розробить нову схему організації дорожнього руху.

Вона повинна впорядкувати рух багатотоннажних контейнерних автотранспортних засобів, що рухаються по вул. Вапняній, вул. Одарія, пров. Ширяївському, Хаджибейській дорозі в Одесі. Схема буде розроблена з метою забезпечення збереженості вулично­дорожньої мережі, створення комфортних і безпечних умов руху автотранспорту та пішоходів, а також поліпшення і дотримання належного санітарного та екологічного стану в мікрорайоні «Пересип». Суворовській райадміністрації дано відповідні доручення щодо вжиття заходів з приведення санітарного та екологічного стану території у відповідність із вимогами правил благоустрою території міста Одеси.

А СУДДІ – ХТО?

Вища кваліфікаційна комісія суддів за результатами розгляду матеріалів вирішила відкрити дисциплінарне провадження стосовно чотирьох суддів з Одеського регіону.

За даними прес­служби відомства, це судді Білгород­Дністровського міського, Суво­ровського, Малиновського в м. Одесі та Овідіопольського районних судів – Олександр Гукаленко, Наталя Виноградова, Дмитро Роїк і Володимир Кочко відповідно. Імовірно, для цього є вагомі підстави. Досить сказати, що цими днями співробітники СБУ в Одеській області спільно зі слідчими Генеральної прокуратури України припинили протиправну діяльність 39­річного судді одного з районних судів Одеси та його 37­річного спільника, які вимагали й одержали хабар.

Іллічівськ

КАВА НА БУДЬ­ЯКИЙ СМАК

У місті портовиків і судноремонтників став до ладу завод з переробки кави. Сьогодні підприємство виготовляє каву розчинну і мелену у паперових пакетах «Lacomba classimo».

За словами директора компанії «Укркава» Павла Дикого, найближчим часом буде налагоджено випуск цієї ж продукції в бляшаних банках та розчинної кави в одноразових упаковках. А потім планується розширити асортиментний ряд за рахунок випуску кави різних смакових відтінків. Щоб убезпечити себе від коливання цін на сировину, підприємство працює за прямими договорами із власниками плантацій в Індії, Бразилії та Ефіопії.

Іванівський район

ЗВЕРТАННЯ – НА ПОСТІЙНОМУ КОНТРОЛІ

У першому півріччі 2011 року загальна кількість звертань громадян, що надійшли до районної ради, становить 337. З них 316 отримано на особистому прийомі громадян керівництвом районної ради та 21 надійшло поштою.

Найчастіше порушувалися питання праці та заробітної плати – 274 звертання, комунального господарства – 31, освіти – 12, житлового господарства – 6. Порівняно з відповідним пе­ріодом минулого року на 28 зменшилася кіль­кість звертань до районної ради від соціально незахищених верств населення. Проте зросла кількість колективних звертань. З усіх питань, що порушувалися у колективних звертаннях, 10 стосувалися праці та заробітної плати. Писали й про проблеми комунального господарства та реформування системи освіти.

Триває також практика проведення виїзних громадських приймалень районної ради. Під час прийомів було прийнято 36 звертань, з них 8 колективних за підписами 266 громадян. До роботи виїзних громадських приймалень залучалися спеціалісти структурних підрозділів райдержадміністрації, представники підприємств, установ та організацій району, а також депутати районної ради від кожного виборчого округу.

Кодимський район

ДЕТІНІЗАЦІЯ ЗАРПЛАТИ ПІД КОНТРОЛЕМ

Заробітна плата у районі зросла на 226 гривень. Якщо у січні минулого року вона складала 1438 гривень, то у травні поточного вона зросла до 1664 гривень.

Такий результат вдалося досягти завдяки цілеспрямованій роботі райдержадміністрації щодо детінізації заробітної плати. Це у свою чергу забезпечує громадянам соціальні гарантії на легальну роботу та заробітну плату, а в подальшому – гідну пенсію. Обговоренню даного питання приділяється значна увага на галузевих нарадах, колегіях, семінарах. Детінізація заробітної плати – на постійному контролі виконавчої влади.

Савранський район

НА ОБСТЕЖЕННЯ

ДО СПЕЦІАЛІСТА

Жителі ра­йону мали змогу пройти обстеження у лікарів обласного діагностичного центру.

Бригада у складі окуліста, невропатолога, кардіолога, ендокринолога та комбусціолога (лікар з опіків) здійснювала прийом у місцевій поліклініці. Головний лікар центральної районної лікарні Сергій Ткаченко вдячний одеським лікарям за співпрацю, яка йде на користь сільським пацієнтам. Адже їм не треба їхати до міста, а на місці можна отримати кваліфіковану консультацію.

Татарбунарський район

ЗАЛИШИЛАСЯ ПАМ'ЯТЬ

В районі ушанували пам'ять Героя Соціалістичної Праці, легендарного голову колгоспу імені Татарбунарського повстання Василя Захаровича Тура.

Керівники району, колишні члени правління колгоспу, соратники, колеги поклали квіти до пам'ятника на могилі В.З. Тура, пом'янувши добрим словом людину з великої літери, яка так багато зробила для розвитку рідного господарства і району. Потім зустріч тривала у місцевому музеї, де соратники героя поділилися своїми спогадами про талановитого та мудрого керівника, людину щедрої душі, турботливого батька й дідуся. Двадцять п'ять років тому Василь Захарович відійшов у вічність, а добра пам'ять про нього залишилася тут, на землі, яку він любив і щедро поливав своїм трудовим потом.

Тарутинський район

ЗАТРИМАНО ГРАБІЖНИКА МОГИЛ

Співробітники райвідділу міліції затримали 53-річного вандала, який попсував огорожі на могилах, повідомляє відділ зв'язків із громадськістю ГУ МВС України в Одеській області.

Дві пенсіонерки, які звернулися до міліції, повідомили, що на цвинтарі у Березиному з могил їхніх родичів викрадено ланцюги декоративних огорож. Затриманий зловмисник зізнався в скоєнні крадіжки. У нього вилучені речові докази. Як установили правоохоронці, сума завданого збитку склала 950 гривень. А у скільки оцінити моральний збиток?

Інформаційну добірку підготували: Л. МЕЛЬНИЧУК, А. ДНІСТРОВ, Л. КУЗЬМЕНКО, Л. ТОКАР, Т. СТОРЧАК, С. ОКОРОКОВА

Досвід дає можливість…

Кульмінацією сільськогосподарського циклу завжди були жнива, на які селянин­господар чекав як на велике свято.

Переджнивні погодні перипетії змусили похвилюватися директора ТОВ «Стефан» Олексія Ілліча Колесникова. 8 років тому, створюючи з співзасновниками нове сільгосппідприємство, вирішив, що має достатньо сил, а головне – 30 років досвіду, щоб ефективно його застосувати на виробництві. Життя у сільській місцевості не давало іншого вибору.

– Від нинішнього врожаю я сподівався набагато кращого результату, – розповідає Олексій Ілліч. – Ячмінь дуже рідко вдається зібрати без втрат. До дощу нам вдалося обмолотити половину посівних площ. Як наслідок – втратили тонну зерна на гектарі. Із 200 га отримали по 30 ц/га, очікували не менше 40 ц/га.

Про результати збирання пшениці го­ворити ще зарано. Погода сприяє швидкому завершенню обмолоту хлібів. Цього року ми встановили новий ЗАВ потужністю 50 т/год. Оперативно провадимо досушування зерна, воно надходить відразу на склад. Для збереження врожаю маємо критий тік на 2 тис. м2.

– У Вас є досвідчений агроном­кон­сультант. Як керівник підприємства ста­виться до рекомендацій та вимог науки?

– У цьому році ми намагалися дотри­муватися всіх технологій вирощування культур. Упевнено можу сказати, що результати є і досить вагомі. Зернові от­римали комплексне підживлення восени та весною, соняшник сіяли з нітроамофоскою, в перший міжрядний обробіток також вносили нітроамофоску і селітру. Як він себе покаже – незабаром побачимо. Загалом, на озимих 4 рази працював літак: двічі обробляли лікарськими препаратами та провели підживлення і обробіток проти клопа­черепашки.

Як і більшість сільгосптоваровиробників, донедавна Олексій Ілліч використовував у виробництві лише найнеобхідніший мінімум – третину від потреби норми селітри – підживлення, обробітки проти клопа­чере­пашки та гербіцидами.

Досвід дає можливість усвідомити істину: більше в землю вкладеш – реальнішу матимеш віддачу. Власники землі повинні бути зацікавлені в поліпшенні якості ґрунтів та дотриманні сівозмін.

– Ми маємо в обробітку понад тисячу гектарів землі. Це дозволяє чергувати горох, кукурудзу, соняшник, пари та зернові культури. Щороку залишаємо 200 га під парові попередники. Останнім часом практикуємо дискування парів. Це економічно вигідно. Як показує досвід, оранка незамінима, особливо для нако­пичення вологи. Практикуємо посіви гороху. В нашій зоні він особливого прибутку не приносить, але добрий попередник.

– Майже весь період господарювання сіємо кукурудзу на силос. Щорічно заго­товляємо близько 300 тонн. Половину видаємо людям на пай, другу половину – реалізовуємо. Забезпечуємо механізаторів роботою в полі. В сільгосппідприємстві 12 чоловік цілий рік забезпечені роботою. Люди працюють на совість, розуміють, що таке дисципліна, відповідальність та взаємовиручка. У нас немає розподілу праці: потрібно сіяти – сіють, потрібно вантажити зерно – вантажать. Кожен із спеціалістів може працювати, за потреби, на тракторі, комбайні, вантажівці. Такого поняття, як сезонність виробництва, у нас фактично немає. На облік в центр зайнятості своїх працівників не ставимо. Навпаки, цього року ЦЗ влаштував трьох чоловік до нас на роботу. Вони і далі залишаться працювати в господарстві.

Що стосується безпосередньо твари­н­ництва: крім того, що є зерно, власне ДКУ, силос, маємо ще два корпуси для відгодівлі свиней, які ідеально збереглися. Та цінова політика на м’ясо і зерно сьогодні не сприяє тому, щоб серйозно думати про цю галузь. Ризик я розумію так: 50х50. А тут ніякого ризику – стовідсотковий збиток.

Працюючи на виробництві тривалий час, хочеться розвиватися. За кордоном практикуються справедливі кредити. У нас, на жаль, сумна практика: «влізаючи» в кредити, рік щось будуємо, а потім ще два роки працюємо для того, щоб їх повернути. Хоча, за великим рахунком, без кредитування жити неможливо. Ми користувалися цією недешевою по­слугою, збудувавши майстерню, критий тік, придбали новий інвентар, комбайн. Повертаємо кошти і знову думаємо, що ще нам терміново потрібно. Техніка та інвентар з часом морально старіють, потребують ремонту і запчастин, а утримувати їх стає дорожче з року в рік.

Проблеми завжди були, є і будуть. Щоб їх розв’язувати, необхідна стабільність у державі, і тоді вони з розряду наболілих перейдуть в поточні. А ми будемо дбати про розвиток господарств. Від цього виграє сільське господарство в цілому, та буде насиченим ринок.

Світлана ЛЕВИЦЬКА, Іванівський район