Розвиток тваринницької галузі – ось основна мета

Арцизький район з робочим візитом відвідала перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Н.А. Чегодар. Разом з нею прибули начальник Головного управління економіки облдержадміністрації О.М. Муратов та начальник Головного управління агропромислового розвитку А.Г. Новаковський.

Про мету візиту високих гостей розповіла сама Наталя Анатоліївна Чегодар.

– Мета візиту – підготовка обласної програми розвитку тваринництва в Одеській області. Ми вивчаємо ситуацію безпосередньо на місцях, тобто в районах та в господарствах, де сільські трудівники зберегли ферми і мають намір надалі займатися тваринництвом. Знайомимося із самим підприємством, вивчаємо його перспективи. Нам, безумовно, цікаво, як керівники бачать розвиток тваринництва в їхніх сільськогосподарських підприємствах, – відзначила перший заступник губернатора.

Слід додати, що обласною програмою розвитку тваринництва передбачається виділення коштів як підтримки кращим сільськогосподарникам, і робота, що провадиться цими днями, дозволить виявити таких. Їм у 2012 році і буде виділена підтримка з обласного бюджету.

У межах робочої поїздки група керівників обласних структур разом з головою Арцизької районної ради І.І. Бузіяном та головою Арцизької районної державної адміністрації О.М. Малєвим, його першим заступником М.І. Владом відвідали ТОВ «Агрофірма «Дністровська» і СП «Дністро­Гібрид», де наочно переконалися в серйозних намірах теплицьких тваринників не лише продовжувати розбудовувати дану галузь, але й нарощувати її обсяги.

Не секрет, що ці підприємства дають роботу жителям двох сіл – Теплиці та Садового. Агрофірма «Дністровська» – потужне сільськогосподарське підприємство, яке спеціалізується на виробництві м’ясомолочної продукції. Тут займаються свинарством (70% товарної продукції), вирощуванням великої рогатої худоби, рослинництвом. На базі «Дністровської наприкінці дев'яностих років почало роботу спільне україно­французьке підприємство «Дністро­Гібрид», де займаються репродукцією свинопоголів'я за допомогою ультрасучасних технологій. Як розповів гостям з області директор підприємства Іван Васильович Кістол, у важкі дев'яності роки їм вдалося зберегти всю базу, наявну ще з часів СРСР. Тут не допустили розвалу. Коли в країні спостерігалася масова тенденція скорочення поголів'я тварин, і, насамперед, ВРХ, дністровці пішли іншим шляхом. Вони перепрофілювали ферми і стали в них займатися вирощуванням та репродукцією свиней.

Однак від ВРХ тут ніколи не відмовлялися остаточно, а постійно займалися молочнотоварним виробництвом. Таких ферм зараз дві. Одна з них розводить поголів'я чорно­строкатої породи і є товарною фермою. Друга затверджена племінним репродуктором з української червоної молочної породи. Технологія утримання – безприв’язна. Доїння корів механізоване, як і інші трудомісткі процеси. У літній час усе поголів'я випасається на пасовищах, їхня загальна площа становить понад 1700 гектарів. Добра годівля та догляд дають свої результати: за рік від корови одержують надоїв по 4,5 тис. кілограмів молока жирністю до 4,2%. Практично усе молоко переробляється на Арцизькому молокозаводі, використовується для приготування продуктів дитячого харчування.

Поряд із цим дністровці займаються створенням стада м'ясної худоби. Нещодавно із західних регіонів України були завезені молоді бички волинської породи. Їхні добові прирости ваги становлять 1000 – 1200 грамів. Досі таких показників в Одеській області ще ніде не домагалися.

Що в планах керівництва та фахівців підприємства?

Спорудження доїльно­молочного блоку, реконструкція приміщень для безприв’язного утримання корів, а також придбання нового поголів'я великої рогатої худоби. Обсяг планованих робіт приємно здивував представників обласної державної адміністрації, як і той внесок, який робить «Дністровська» до бюджету та соціальної сфери двох сіл. Відкриваючи секрет, повідомимо, що до бюджету та різних фондів надходить понад два мільйони вісімсот тисяч гривень, до цього понад два мільйони йде на підтримку соцсфери.

Після докладного вивчення усієї документації, наданої І.В. Кістолом, поставивши не одне запитання, як у кабінеті директора, так і на виробничих дільницях – фермах, гості рушили до села Садового. Тут вони відвідали місцеву школу, побачили умови, у яких навчаються школярі. Наталя Анатоліївна Чегодар познайомилася з педагогічним колективом, побувала на уроці в дев'ятому класі, поцікавилася в директора школи О.К. Ставрі, чого потребує школа.

– Спасибі місцевому сільгосппідприємству та районній владі: вони допомагають усім, на що спроможні. Ось лише не до снаги районному бюджету побудувати нам нову школу. Вона дуже необхідна Садовому, адже з кожним роком дітей у нашому селі стає усе більше: Садове – єдине село, де народжуваність переважає над смертністю.

Крім цього, у школі немає спортивної зали, власної їдальні, туалет – на вулиці. Та й проблема з розміщенням першокласників цього року виникла: колись перший клас був у дитячому садку, але зі збільшенням кількості дітей дошкільного віку потрібне було приміщення для додаткової групи. І нам довелося пристосовувати наявне приміщення столітньо­го будинку нашої школи для першокласників. Дітям не дуже зручно. Але що робити? Іншого виходу поки що немає, – говорила Олек­сандра Костянтинівна.

Н.А. Чегодар, поцікавившись, на яку кількість місць потрібна школа і чи є проектно­кошторисна документація на її спорудження, обіцяла особисто довести до відома губернатора Е.Л. Матвійчука про проблеми цієї сільської школи.

Наступним кроком у межах програми візиту обласного керівництва стала участь у нараді із сільськогосподарськими виробниками з питань сплати податків до бюджетів усіх рівнів.

А. Думбрава, Арцизький район

Тепло для корівок

Перед зимовими холодами настав час переводити тварин до теплих обладнаних приміщень. У зв'язку з цим робоча група на чолі з начальником управління агропромислового комплексу Роздільнянської РДА Ольгою Євтушок проїхала з інспекцією по району, відвідавши господарства, де збереглося тваринництво.

Як показав рейд, велика рогата худоба уже може обживати зимові квартири. Їх приведено у відповідність до будівельних норм та екологічних вимог. Відремонтовано дахи, вставлено вікна та двері.

– Умови цілком відповідають наказу по управлінню про нагальні заходи щодо завершення приготувань до зими, необхідні, щоб стабілізувати чисельність поголів'я тварин і птиці, – повідомила головний фахівець відділу тваринництва Надія Подкалюк.

Щопонеділка на апаратній нараді у РДА обговорюються також питання про запасені види корму, що входить до плану збільшення поголів'я. За останніми даними, уже заготовлено 1500 тонн сіна, 3975 тонн силосу покладено до спеціальних ям. При тому, що в районі налічується 1364 особини великої рогатої худоби, на кожну корову припадає майже втричі більше корму, ніж передбачає норма.

У директора сільськогосподарського ТОВ «Іва» Івана Злого завдання – збільшити стадо в наступному році з 255 до 500 голів. 30 вересня 2011 року на обласній виставці племінних тварин він одержав грамоту від губернатора Едуарда Матвійчука за високу репродуктивність української червонорябої молочної породи. На тваринницький «подіум» вийшли три такі корови та сім теличок.

У селі Кіровому підприємець Руслан Сарієв будує вівцеферму на 1000 голів, має намір спорудити й цех із виробниц­тва сиру та бринзи. У селі Щербанка Олег Пономаренко, у господарстві якого 1150 свинок, перетворив свою ферму на центр племінної репродукції з вирощування та розведення свиней великої білої породи. Уже до кінця цього року він розраховує на збільшення свинопоголів'я до 1500.

Адріан ВАСИЛЬЄВ, Роздільнянський район

Хто підтримає сільгоспвиробника?

– Щодня переглядаючи новинки сільського господарства, цікавлюся, як живуть наші сусіди, які нові методи використовують у своїй роботі, – ділиться Іван Костянтинович Чеботар, керівник СВК «Победа». – Хочеться бути в курсі новинок, щоб потім проаналізувати, зіставити, порівняти, а за можливості використовувати методи роботи передовиків і у нашому господарстві.

На робочому столі Івана Ко­стянтиновича районні та обласні видання, де часто публікують сільгоспновини аграріїв Саратського району та усього Одеського краю. Багато тут і різних сільськогосподарських журналів: «Зерно», «Агроперспектива», «Аграрна техніка» та інші.

Керівник одного з найбільших господарств Саратського ра­йону далі розповідає:

– Наші трудівники завершили сівбу озимої пшениці. Під неї відведено 1000 гектарів. Почали сіяти озимий ячмінь, який потрібно загортати в ґрунт на 5­6 см згідно з технологією посіву. Завершили збирання винограду технічних сортів з площі 70 гектарів. Причому постаралися одразу ж реалі­зувати його покупцям. Зібрали 220 тонн соняшнику, 141 тонну кукурудзи, урожайність якої склала 35,3 центнера з гектара. Аналізуючи нашу роботу, хочу сказати, що ми, аграрії, уже вкотре перебуваємо під пресом складних погодних умов і диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію. Сіємо у суху землю, витрат зазнаємо величезних і сподіваємося на опади. Ціни на ПММ, дизпаливо, електроенергію зросли, а закупівельні ціни на нашу продукцію (молоко, м'ясо, те ж зерно) – залишають бажати кращого. От і виходить, що на 1 га втрачаємо, у середньому, по 100 доларів, які нам ніхто не компенсує, у порівнянні із закордонними фермерами, які одержують від держави компенсацію по 500 євро на гектар. Уся ця інформація – з тих же газет і журналів, які ми передплачуємо. Вважаю, що потрібно шукати вихід із ситуації, що склалася, щоб підтримати вітчизняних сільгосптоваровиробників, компенсувати, хоча б частково, наші витрати. Адже ми за все несемо відповідальність перед своїми трудівниками, а обвал цін на зерно зібраного врожаю, високі мита на експорт кукурудзи, ячменю, які діятимуть, мабуть, до кінця року, сприяють тому, що ми поступимося своїми позиціями на сільськогосподарському ринку. У підсумку знову постраждає аграрій.

Вікторія ІОЖИЦЯ, Саратський район