Буваючи у Балтському районі, не можна не відчути сили духу балтян, їхнього прагнення до кращого. Тут, образно кажучи, всі в борозні і жодного немає в стороні. Саме такий тон задає голова районної ради Валерій Анатолійович Желіховський, який трохи більше року тому прийшов на цю посаду єдиною командою з Партією регіонів.

Його добре знають як відпо­відального керівника й інтелігентну людину, яка зуміла згуртувати депутатський корпус, що скла­дається з представників різних політичних партій. Та не партій­на приналежність, а передусім інтереси району виступають мотивами діяльності депутатів. Звідси й позитивні результати, і здійснення планів та дієвість цільових програм: за один рік роботи було ухвалено та виконано понад 150 рішень. Тоді як за цілу минулу каденцію – 300.

Звичайно, на першому місці – піклування про молоде покоління, його всебічний розвиток. Ось, наприклад, керівники району та міста знайшли для дітей затишний куточок у місті. Тепер тут знову запрацював (після 15­річної перерви) шахово­шашковий клуб. У стадії відкриття багато цікавих гуртків.

У межах програми «Народний бюджет» цього року розпочнуться роботи на будівництві спор­тив­ного комплексу, добудовування 32­квар­тирного будинку для лі­карів.

Валерій Желіховський сам зай­мається спортом і залучає до цього колег. Саме Балтська райрада виступила ініціаторкою спартакіади депутатів усіх рівнів. Ініціатива здобула підтримку всіх сільських рад. Балтська команда взяла участь в обласній спартакіаді та показала чудові результати – привезли додому три золоті медалі, серед яких одна завойована головою райради.

– Валерію Анатолійовичу, як вдається знаходити спільну мову з депутатським корпусом, із керів­ництвом різного рівня, з пред­ставниками сільських громад?

– Відверто кажучи, часто бу­вають дискусії між депутатами на засіданнях постійних комісій. Саме тут вносяться пропозиції, корективи, тут іде чорнова робота. Але втім пленарні засідання про­ходять без розпалу пристрастей, конструктивно.

Депутатський корпус пред­став­ляють члени різних політичних партій, але, на щастя, район не роздирають політичні дебати, ніхто не перетягує ковдру на себе.

Та є речі, які не зовсім залежать від діяльності влади. Так, прик­рим фактом для балтян стало банк­рутство молочно­консервного комбінату, що призвело до значного дефіциту бюджетних коштів і безробіття багатьох його працівників. Внаслідок цього минулого року вчителі, лікарі, бюджетна та соціальна сфери району недоотримали 3000000 гривень. Інші б опустили руки, та тільки не керівництво району.

Відкриття нової швейної фабри­ки, її цехів, облаштування дитячих майданчиків, вулиць тощо – все це вселяє віру у перспективи району. Нехай ще не всі справи йдуть «на ура», ще є чимало підводних рифів, невирішених питань. Але тут добре усвідомлюють, що одна добра справа тягне за собою іншу. І не тупцюють на місці.

Сьогодні балтяни працюють на втілення в життя проекту «Місце­вий розвиток, орієнтований на громаду». Співпрацюють із Тар­навським повітом Польщі. Ве­деться активна діяльність у напрямі отримання міжнародних грантів. Керівництво шукає інвесторів і створює щонайкращі умови для зацікавлених працювати на наших теренах.

Любов кузьменко, власкор «Одеських вістей», Балтський район

Коли є порозуміння

Тетяну Миколаївну Дьяченко громада у її рідному селі Орджонікідзе втретє обрала сільським головою.

– Я, – каже вона у щирій розмові, – на селі тільки друга посадова особа. Головна скрипка – за депутатським корпусом.

І своїх найперших помічників – народних обранців – вона назвала поіменно. Це В.В. Іванченко, Н.Б. Дубнік, Т.А. Сухенко, Г.В. Шершун, М.Г. Ребко, С.С. Сухенко, О.І. Бондаренко, Л.Ф. Данильчук, Ф.С. Павловський, М.В. Молозя, В.М. Шумський.

– А найголовнішу роль у нашій повсякденній роботі відіграє гро­мада, – повела вона далі роз­повідь. – Не можуть бути добрі справи у голови. Добрі справи можуть бути в громаді. І ми їх підсумовували на черговій сесії, накреслювали плани на майбутнє.

Торік ми мали власних надходжень від оренди землі та різних видів податків у сумі 268000 гривень. А у нинішньому році плануємо їх мати 278000 гривень.

Наприкінці 2010 року вільний залишок бюджетних коштів сільської ради складав 30000 гривень. На сесії у першому кварталі минулого року ці невеликі кошти було спрямовано на певні програми. Зокрема, на фізкультуру та спорт. Закупили форму для футбольної команди, яка тривалий час не діяла, а зараз відроджується. І це зробили саме напередодні 20­річчя незалежності України. Отож, 23 серпня збірна Орджонікідзевської сільської ради на своєму стадіоні змагалася із досвідченими футболістами з Ананьєва, а також із теж сильною командою Новосвітівської сільради та спецконтингентом ШВЦ­111.

За програмою «Діти України» придбали спортивний та іграш­ковий матеріал для Орджоні­кідзевської та Берди­нівської за­гальноосвітніх шкіл, який зараз використовується під час масових заходів та в навчальному процесі. Перед початком нового навчаль­ного року закупили для 18 учнів із малозабезпечених сімей шкільне приладдя першої необхідності.

Особливу увагу було приділено й програмі «Милосердя». Так, до 9 Травня учасники бойових дій, інваліди Великої Вітчизняної війни, малозабезпечена пенсіонерка, яка похоронила сина, та родина Володимира Конюховського з Бердинового отримали грошову до­помогу.

За програмою «Моє село» відзна­чили кращих людей Орджо­нікідзе та Бердинового, які прославилися добрими справами за 20 років незалежності. Серед них багатодітні сім’ї, молоді фахівці різних галузей, сім’ї­ювіляри, родини ветеранів сільського господарства, які були й залишаються взірцем у роботі та подружньому житті для молодого покоління.

Постійно у полі зору сільської вла­ди перебуває й водозабез­печення населення. У минулому році виготовили проектно­кошторисну документацію на капітальний ремонт водогону у Бердиновому – довжиною два кілометри та на суму 158000 гривень, і в Орджонікідзе – по вулиці Терешкової – довжиною 800 метрів та на суму 41000 гривень. Ці плани втіляться в життя за рахунок коштів сільської ради та за допомогою програми «Народний бюджет».

У 2011 році, за рахунок державних бюджетних коштів, побудовано частину дороги з твердим покриттям до місцевої ЗОШ І­ІІІ ступенів. Крім того, завдяки спонсорській допомозі депутата обласної ради, прези­дента ВАТ «Одесагаз» І.Л. Учителя, прокладено 1770 метрів щебеневої дороги по вулиці Пирогова на суму 200000 гривень. І сільчани дуже вдячні Ігорю Леонідовичу. Небайдуже ставиться до сільських проблем і директор ШВЦ­111 Павло Леонтійович Возіян. На його рахунку облаштування та приведення в належний стан автобусної зупинки в Орджонікідзе.

Звісно, власних коштів у сіль­ській раді мало. Але, в міру їх надходження, вони раціонально і за призначенням розподіляються депутатами сільської ради.

Багато місцева влада має ще нерозв’язаних проблем, які тривожать і сільського голову, і де­пу­татів. Найперше, що потрібно зробити, – це закрити питання з центральним водопостачанням, особливо там, де проблема стоїть надто гостро. Другим пунктом у планах – відкриття дитячого садка. У приміщенні, де планується розмістити цей дошкільний заклад, за рахунок батьківських коштів та за підтримки П.Л. Возіяна, вже зроблено капітальний ремонт. Отже, відкриття дитсадочка і початок його роботи, як то кажуть, не за горами.

Не дає спокою Т. М. Дьяченко й поганий стан доріг у селі Орджонікідзе по вулицях Терешкової, Миру, Дзержинського. Хотілося б тут хоча б для початку утрамбувати їх щебенем.

Є й посьогодні невирішене питання, яке однаково турбує і сільського голову, і директора ШВЦ­111. Це Орджонікідзевський сільський клуб. Щоб його довести до ладу, потрібно зробити капітальний ремонт: замінити дах, вікна, двері, встановити пічне опалення. Тут сподіваються, що цю проблему в нинішньому році буде зрушено з місця. Зараз адміністрація ШВЦ­111 відшукує кошти або спонсорів для придбання шиферу на покрівлю цього закладу культури.

Коли є порозуміння керівництва сільської ради із сільгоспустановою, то й задумане втілюється в життя. І прикладом такої тісної співпраці Т.М. Дьяченко і П.Л. Возіяна є такий факт: 28 січня, на засіданні виконкому сільської ради, директор Орджонікідзевської ЗОШ І­ІІІ ст. Т.С. Рудковська розповіла про проблему, яка виникла у зв’язку із сильними вітрами. На території школи багаторічне дерево розкололося навпіл і стало загрозою для нового даху. І директор ШВЦ­111 оперативно направив туди техніку та робочу силу, і загрозу було ліквідовано.

Іван ТРЕГУБЕНКО, Ширяївський район

Щоб виправдати сподівання односельців

Центральна садиба Новоселівської сільської ради зручно розташовано обабіч траси, що веде до Великої Михайлівки і сполучає населений пункт з обласним центром. Одне слово, весь транспорт, що рухається з Одеси до північних районів, проходить через Новоселівку. Крім цього села до складу сільської ради входять Гірське, Кардамичеве та Артеми. В останньому, до речі, майже не залишилося постійних жителів, тут одесити купують будинки під дачі. Всього на території сільради живе 723 чол.

– Стараємося, щоб людям жилося краще, – говорить Новоселівський сільський голова Світлана Сергіївна Слюсенко. – Громада вперше мене обрала на цю відповідальну посаду, тож хочеться виправдати сподівання односельців.

У нинішньому році серед пріоритетів у роботі органів місцевого самоврядування – реалізація проекту «Народний бюджет». Під час обговорення проблем Новоселівської сільради громада проявила неабияку активність, голосуючи за вирішення найбільш гострих соціальних питань. Одним з них є необхідність провести новий водогін до школи. Старий до того зношений, що звичайним ремонтом не обійтися. На це буде виділено 249 тисяч гривень.

Ще одним важливим пунктом програми є капітальний ремонт опалювальної системи Будинку культури. Світлана Сергіївна пам’ятає, що тут немає тепла понад 25 років. Свого часу були демонтовані всі грубки закладу культури, зроблено нову опалювальну систему, встановлено котли, та нагрітися все­таки не вдалося. Нині з бюджету сільської ради виділено 30 тисяч гривень для усунення недоліків.

Планують також зайнятися вуличним освітленням. Після виготовлення проектної документації, можна буде братися до роботи на центральних вулицях.

– Проблем накопичилося, – говорить С. Слюсенко. – Та це не лякає нас, адже поступово можна багато чого зробити. Я взагалі вважаю, що «тупикових» ситуацій не буває. Коли щось не можу зробити самостійно, звертаюся до керівників району – Михайла Сергійовича Вишнякова та Віталія Івановича Гіріна.

Радує сільського голову те, що сьогодні нарешті навели порядок з використанням землі. Всі ділянки обробляються, укладені договори оренди. А це – надходження до бюджету, можливість вирішувати соціальні проблеми.

На території сільради працює велике сільгосппідприємство – ТОВ «Новоселівське». Є повне взаєморозуміння з директором товариства Сергієм Павловичем Бойком, який без зайвих слів допомагає громаді. Також налагоджено тісну співпрацю з колективами школи і Будинку культури. Всі масові заходи проводяться спільно. Одним із масштабних, яскравих і пам’ятних заходів було святкування 150­річчя села. Оскільки село заснували німецькі колоністи, то серед почесних гостей були і їхні нащадки. Готуючись до цієї дати, сільський голова ще раз переконалася, що громада її підтримує. Всім гуртом вдалося провести незабутнє свято. Відчуття успіху досі зігріває серце Світлани Сергіївни.