У нашій області проходить другий етап обговорення реалізації проекту «Народний бюджет», ініційованого губернатором Едуардом Матвійчуком, підтриманого обласною організацією Партії регіонів і всіма нашими громадянами. Одним з активних учасників проекту є народний депутат, радник Президента України Леонід КЛІМОВ, завдяки підтримці якого на півночі регіону сьогодні будуються і відновлюються об'єкти соціального значення, вирішується багато важливих питань життєдіяльності громад…

– Леоніде Михайловичу, Ви повернулися з чергової робочої поїздки по Балтському і Савранському районах, де провадили зустрічі з громадськістю у межах соціального проекту «Народний бюджет»…

– Для початку я хочу відзначити головний момент. «Народний бюджет» – це принципово новий для нашої країни підхід до формування місцевих бюджетів і взагалі витрат на соціальні потреби. У його основі – дуже дійовий механізм контакту влади з людьми. Грубо кажучи – якщо раніше рішення про те, які саме програми необхідно реалізовувати на місцях, ухвалювалися «нагорі», то сьогодні завдяки «Народному бюджету» ми маємо можливість формувати місцеву бюджетну політику, виходячи з реальних побажань на місцях.

Дуже приємно відзначити, що з ініціативи губернатора Едуарда Матвійчука в нашій області, у межах «Народного бюджету» уже ведеться реальна робота. Завдяки цьому можна зауважити, що мої нинішні візити до Балтського і Савранського районів мають не декларативний характер, коли тільки планується щось зробити. Результати реальної роботи можна відчути вже сьогодні.

– Але хіба можна визначити реальні проблеми того чи іншого регіону, селища чи села завдяки письмовим або телефонним побажанням чи звертанням окремих його жителів?

– Це залежить від того, яке конкретно завдання ви перед собою ставите. Одразу скажу, у межах «Народного бюджету» ми не намагаємося знайти ідеальний і безпомилковий, якщо завгодно, абсолютний шлях розв’язання проблем тих або інших районів, міст або сіл. Ідеалізм, знаєте, добрий лише на папері. У реальному житті необхідно керуватися не абстрактними ідеями, нехай навіть дуже красивими, а реальними потребами реальних людей. У цьому розумінні «Народний бюджет» є оптимальним варіантом спілкування між політиками, депутатами, чиновниками – владою взагалі, і виборцями.

Адже що насамперед робить «Народний бюджет»? Він розкриває проблеми. Завдяки цьому я, наприклад, знаю, що наші північні райони не просто потребують якоїсь абстрактної підтримки. Я, як народний депутат України, як радник Президента країни, точно знаю, які саме проблеми хвилюють моїх виборців, розв’язання яких саме завдань вони чекають від влади в цілому і від мене зокрема. Виходячи з особистих звертань громадян та інформації, отриманої мною під час цієї поїздки, я докладу максимум зусиль для того, щоб виконати накази і побажання виборців.

– Леоніде Михайловичу, якщо зіставити ідеологію «Народного бюджету» і формування вертикалі влади, яке ми спостерігаємо сьогодні в країні, то можна побачити якусь суперечність між інтересами місцевих громад і держави в цілому…

– Жодної суперечності немає. Ваші побоювання, як і побоювання багатьох виборців, зрозумілі – у минулому конфлікт центральних і місцевих органів влади був нормою життя нашої країни. Однак це відбувалося саме тому, що Президент, Кабінет Міністрів, Верховна Рада та інші центральні органи влади не прислухалися до думки місцевих громад. Сьогодні принцип формування політики держави – як внутрішньої, так і зовнішньої, поставлений у безпосередню залежність від бажань і вимог виборців на місцях.

Завдання поставлені серйозні, і реалізовані вони можуть бути лише завдяки об'єднаним, спільним зусиллям влади і народу. Конструктивний діалог, чітке планування роботи, співфінансування – от, мабуть, основні складові успішної діяльності влади і жителів області як у межах народної ініціативи «Народний бюджет», так і в цілому у межах реалізації різних державних програм.

– За останній рік Ви неодноразово відвідували райони Одеської області – Балтський, Котовський, Савранський та інші. Чи не виникає у Вас відчуття, що більшість місцевих і державних програм реалізується, що називається, на папері? Ну, або як це говорилося за радянських часів, «для галочки»?

– Не зрозумійте мене неправильно, але для мене особисто таке питання в якомусь розумінні некоректне. Вам має бути добре відомо, що навіть у ті роки, коли Партія регіонів була партією опозиції, я знаходив можливість боротися з формалізмом у підході до розв’язання проблем своїх виборців в Одеській області. Тим більше, я не став би мовчати сьогодні, якби бачив, що робота з розвитку нашої області та її північних районів ведеться абияк. Однак з усією відповідальністю можу вам заявити – сьогодні я чітко бачу: люди реально відчувають, що зустрічі, які ми провадимо, і плани, які ми втілюємо у життя, – це реальна робота. Причому робота не тільки чиновників чи виборних керівників місцевого самоврядування. Ми бачимо, що і самі люди реально вболівають за справу. І тому я дуже оптимістично дивлюся у майбутнє, більше того, переконаний – довіра народу до влади є.

Я хочу нагадати, що в межах виконання ініціативи «Народний бюджет» у минулому році тільки на один напрям – розвиток і підтримку освітньої сфери регіону – було виділено понад 120 мільйонів гривень, за рахунок чого зроблено капітальний ремонт 167 шкіл регіону, побудовано 7 нових загальноосвітніх шкіл, відкрито 19 дитсадків, у межах регіональної програми «Шкільний автобус» придбано 47 одиниць техніки, зроблено ремонт доріг за маршрутами шкільних автобусів на суму 40 мільйонів гривень.

На 2012 рік в Одеській області заплановано реалізацію близько 8 тисяч конкретних соціальних проектів, про що неодноразово говорив губернатор Едуард Матвійчук.

Мова йде про будівництво і відкриття шкіл, дитячих садків, театрів, клубів, організацію і проведення культурних заходів. Тільки на поточний рік в «Народному бюджеті» заплановано проведення понад 400 заходів культурного характеру, а кількість об'єктів, де протягом року будуть проведені будівельні, реконструкційні або ремонтні роботи в межах програми, дорівнюватиме 7,5 тисячі.

Крім того, 175 мільйонів гривень заплановано на розвиток охорони здоров'я. Наприклад, зараз триває капітальний ремонт приміщення дитячого відділення Балтської центральної районної лікарні, а Котовська міська лікарня завдяки «Народному бюджету» одержала новий комп'ютерний томограф.

Цього року за рахунок коштів обласного бюджету встановлені надбавки до зарплат – по 200 гривень, які одержать 3364 медпрацівники в сільській місцевості. Передбачено також проведення масової диспансеризації та обов'язкових медичних оглядів населення. Крім того, вирішується також питання закупівлі для сільських районів 43 машин «швидкої допомоги» і 5 реанімаційних автомобілів, оснащених усім необхідним устаткуванням.

Цей так званий «перелік добрих справ» можна продовжувати і продовжувати. Але головне – виконання кожного його пункту суворо контролюється не десь там, у чиновницьких кулуарах, а на рівні громадськості. Одним з обов'язкових пунктів програми «Народний бюджет» є складання спеціальних брошур з описом тих реальних справ, які заплановані до виконання на кожній конкретній території. Ці матеріали розсилаються на місця, людям. І якщо чогось робитися не буде — обласна державна адміністрація, депутати, активісти завжди готові оперативно відреагувати на недоліки.

Ну, хіба можна після цього говорити про те, що робота ведеться «для галочки»?

– Ваші робочі поїздки на північ Одеського регіону мають винятково практичний характер, їх мета – організація і підтримка соціальних проектів на даній території. Що ж конкретно вдалося зробити і що планується на найближче майбутнє?

– Сьогодні у нашому регіоні справді триває активна робота з будівництва та реконструкції десятків об'єктів соціального призначення.

Так, у Балтському районі вирішено питання газифікації села Мирони, підписано договір на виготовлення проектно­кошторисної документації щодо будівництва газопроводу ще у восьми селах. Почато реконструкцію частини шкільного будинку у селі Чернечому – під дитячий садок. Як я вже сказав, триває процес капітального ремонту дитячого відділення Балтської ЦРЛ, завершується кап­ремонт актової зали Саражинської середньої школи. Крім того, у місті Балті ми плануємо спорудження 32­квартирного житлового будинку для медичних працівників, спортивно­оздоровчого комплексу із плавальним басейном, реконструкцію стадіону.

У Савранському районі, готуючись до швидкого відкриття терапевтичного відділення ЦРЛ, ми постаралися укомплектувати це приміщення всіма необхідними меблями і устаткуванням, як і приміщення Бакшанського і Капустянського ФАПів. Не було обійдено увагою також питання придбання ліків і медикаментів для місцевих амбулаторій. Крім того, у межах проекту «Народний бюджет» передбачено надання сільським школам реманенту і спортивної форми. А в селах Вільшанка і Концеба Савранського району зовсім скоро з'являться два дитячі майданчики, на прохання жителів села Кам'яного буде забезпечено вуличне освітлення.

На наступний рік у Савранському районі планується будівництво трьох нових дитячих садків: одного в районному центрі й двох – у селах Кам'яному і Недєлковому, де немає жодного дитячого закладу.

До речі, під час однієї з моїх робочих поїздок до Саврані до мене звернулися сільські голови району – зі скаргою на незадовільну роботу поштових відділень. Причина загалом об'єктивна – у результаті скорочення штату на плечі місцевих листонош лягло величезне навантаження, з яким вони найчастіше не справляються. Щоб посприяти розв'язанню цієї проблеми, ми ухвалили рішення щодо придбання на потреби поштових відділень понад трьох десятків велосипедів.

У Красноокнянському районі сьогодні на повен хід триває ремонт притулку для старих людей і Будинку культури в селі Чорна, вирішується питання забезпечення меблями сільського дитсадка. Найближчим часом фінансові кошти на соціальні проекти тут почне освоювати кожна сільрада. У районі гостро стоїть проблема нестачі меблів, реманенту і необхідного устаткування в школах, дитячих садках, медичних установах, і цю проблему ми намагаємося розв'язати передусім. Як і питання ремонту автомобільної дороги Красні Окни – Новосамарка.

Сьогодні триває робота над реалізацією соціальних проектів і в кожному населеному пункті Кодимського району. А найбільшими і першочерговими з них можна назвати будівництво дитячого садка «Теремок» і системи очисних споруд у самому райцентрі.

У Котовському районі в межах проекту заплановано фінансування капітального ремонту 6 сільських амбулаторій, ремонту і реконструкції вулиць і доріг комунальної власності, водогінних мереж, дитячих садків і шкіл. Так, у селах Станіславці й Малий Фонтан передбачена реконструкція шкіл з прибудовою дитячих садків, у Бочманівці та Борщі – капремонт дитсадків майже на сотню місць кожен. У селах Гонората, Вестерничани, Глибочок планується капітальний ремонт водогінних мереж. У селі Нестоїта – капремонт шкільної котельні, а в Старій Кульні буде повністю відремонтовано Будинок культури.

Та й у самому місті Котовську ми вирішуємо питання капітального ремонту двох шкіл, двох дитячих садків, реконструкції очисних споруд і упорядкування цілого ряду вулиць і провулків.

– Як Ви вважаєте, чи підтримають виборці на прийдешніх парламентських виборах Партію регіонів, чи віддадуть перевагу обіцянкам опозиції?

– З погляду логіки, відповідь на це запитання очевидна. Якщо керуватися тим, наскільки ефективно працює система влади, то я, як виборець, як громадянин України, буду підтримувати саме Партію регіонів. Ми бачимо, що Україна більше не скочується в економічну й політичну прірву, що нашим нагромадженням і доходам не загрожує гіперінфляція, що ми не погоджуємося на свідомо невигідні пропозиції інших держав, наддержавних утворень і фінансових організацій. Так, хотілося б більшої динаміки розвитку вітчизняної економіки. Хотілося б інших, більш високих темпів зростання доходів громадян України. Але одне те, що ми сьогодні можемо сперечатися про темпи зростання України, а не про темпи спаду, говорить багато про що.

І я вірю: майбутнє нашої країни – саме за Партією регіонів. Я переконаний, що більшість громадян моєї країни підтримує цю точку зору. І вони доведуть це, зробивши свій вибір уже восени, підтримавши тим самим ту політику, яка провадиться вже сьогодні.

Адже українці – мудрі. Вони чудово розуміють: майбутнє – за конкретними справами і реальними людьми.