Порядок денний дванадцятої сесії обласної ради, яку провів її голова Микола Пундик, налічував майже 100 пунктів, з якими обранці громади, власне, й упоралися. Щоправда, були неприємні перипетії, пов’язані, зокрема, з присутністю на сесії самих депутатів (зверху четвертого поверху, де розташовуються журналісти, дехто з колег поголовно рахував присутніх у залі, яких час від часу під час голосування було чи не на половину менше від цифри на табло), але на те в президії не зважали. Більше того, коли лідер фракції «Родина» Костянтин Грінченко назвав сесію нелегітимною через відсутність кворуму, головуючий пригрозив, що викличе до депутата міліцію...

І все ж засідання відбулося. Ось кілька робочих моментів.

Насамперед слід зауважити, що ті жителі Одещини, які голосували за «Сильну Україну» тепер, з волі керівництва політичної партії, яка саморозпустилася, залишилися без окремої фракції в обласній раді: «сильноукраїнці» влилися у фракцію «регіоналів».

Депутати схвалили звернення Одеської обласної ради до Кабінету Міністрів щодо фінансування завершення будівництва Татарбунарського групового водопроводу та продовження будівництва Кілійського групового водопроводу. Ми проситимемо долучити область до фінансування з державної програми «Питна вода України 2006 — 2020 роки» і виділити 56,4 мільйона гривень, щоб, нарешті, завершити давним-давно розпочаті роботи й дати людям воду, адже тисячі наших земляків користуються привізною, яка обходиться дуже дорого й не завжди належної якості.

Попрацювали депутати і над затвердженням Стратегічного плану підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку Придунайського економічного субрегіону на 2012 — 2022 роки. Проект не новий: плани й стратегії пишемо не вперше, але реального результату поки що не видно, адже все заплановане не завершується реальними справами.

Свій погляд на схвалену програму висловив, зокрема, депутат Антон Кіссе, який зауважив, що змінити ситуацію в Придунав’ї можуть конкретні проекти, а не теоретичне окреслення стратегічних завдань. Він впевнений: порятунок півдня Одещини слід починати з доріг: «Нема доріг — нема перспективи, неможливо розвивати економіку. Так, можна прокладати газогін, можна підводити водопровід, але без доріг усе це не матиме суттєвого значення. Зараз же ми в тупиковому становищі…»

На пленарному засіданні схвалили програму зайнятості населення Одеської області на 2012 — 2013 роки. На думку декого з обранців, не зовсім повну й соціально справедливу. Нарікали на те, що програма не охоплює працевлаштуванням людей після 40 років, а це надзвичайно важливо, зокрема й у зв’язку з подовженням пенсійного віку. До слова, в 40-річному віці багато європейців отримують нову освіту й кардинально міняють стиль і напрямок свого життя, а у нас виходить, що сорокарічних уже можна й списувати у резерв.

Хороша й незаслужено призабута справа — виховання патріотів. Звісно, не прихильників окремих партій чи осіб, яких винесло тимчасово посидіти на начальницьких тронах, а людей, котрі б щиро любили землю, на якій живуть, дбали про її розквіт і добру славу у світі, стараючись примножити громадське добро, а не розікрасти його. Тож депутати заявили намір затвердити обласну цільову програму патріотичного виховання дітей та молоді «Патріот» на 2012 — 2015 роки. І тут не обійшлося без дискусії. Справа в тому, що у переліку на розгляд стояла ще одна програма — «Про увічнення пам’яті про події та учасників Великої Вітчизняної війни на 2012 — 2016 роки».

Частина обранців зауважила, що йдеться практично про одне і те ж. Так, у принципі, дублюючі моменти в цих двох документах є (скажімо, патріотичні заходи, відповідна робота у школах тощо), однак завдання програм — різні. На території Одещини понад дві тисячі поховань радянських воїнів, які полягли в боях, у тому числі 1200 братських могил. Програмою «Про увічнення пам’яті...» передбачена реставрація пам’ятних знаків, проведення ґрунтовної паспортизації, пошукові роботи, утримання шкільних та краєзнавчих музеїв тощо, на що буде виділено 700 тисяч гривень. У підсумку депутати таки схвалили обидві програми.

Є надія, що нарешті люди з фізичними обмеженнями, які пересуваються на візках, з паличками, зможуть це робити вільно й без перешкод. У цьому допоможе обласна програма «Безбар’єрна Одещина» на 2012 — 2014 роки, згідно з якою пандусами будуть оснащені всі заклади соціального та громадського призначення та всі житлові будинки. На підмогу людям зі слабким зором, наприклад, встановлять «світлофори, які говорять», під потреби цих громадян обладнають і громадський транспорт. Окрім усього, програма передбачає проведення навчальних семінарів для осіб, які відповідають за проектування житлових будинків і громадських об’єктів, створення й підтримку «гарячої телефонної лінії», спеціальних телепрограм на місцевих каналах тощо. На такі роботи-завдання планується спрямувати 1 мільйон 840 тисяч гривень. (Довідково: за офіційними даними, сьогодні на Одещині проживають понад 90 тисяч дорослих і майже 20 тисяч дітей з певними фізичними обмеженнями).

На все потрібні чималі гроші, які мусимо самі заробити й грамотно витратити. Чи завжди так удається? Скажімо, рішенням сесії обласної ради ще в 2010 році в акції ЗАТ «Чорноморець» було вкладено 2 мільйони громадських гривень, про що нагадала начальник головного фінансового управління ОДА Марина Зінченко. Депутати поцікавилися дивідендами. Хтось із зали кинув дотепну репліку, мовляв, не прибутку чекаємо, а вітру в полі, бо звідки візьмуться прибутки за такої гри нашої футбольної команди?

Можливо, Одеський музей морського флоту, який був збудований у 1842 році й мав у своєму виставковому арсеналі більше 100 тисяч цінних експонатів (він згорів ще сім років тому), буде відновлено вже в 2013-у. Про це говорив Микола Пундик представникам ЗМІ під час короткої перерви в пленарному засіданні. На це, сказав, знадобиться від 16 до 25 мільйонів гривень (щоправда, кілька років тому йшлося про значно меншу суму — щось більше 3 мільйонів). Заспокоює те, що споруду буде залишено як музей, а не перепрофільовано на якийсь елітний клуб, про що не раз ходили чутки.

Депутати також схвалили програму євроінтеграції, міжрегіональних зв’язків та формування позитивного іміджу Одеської області на 2012 — 2013 роки, згідно з якою на формування доброго імені нашого краю планується виділити 10,5 мільйона гривень, з яких 4,5 мільйона — з обласного бюджету. Основний акцент у схваленому документі робиться на міжнародні зв’язки. А що ж з нашим іміджем та взаємодією між регіонами всередині країни? Ось що з цього приводу зауважив депутат Микола Шутов: «У нас програма називається «Міжрегіональні зв’язки». Але ми чомусь у цьому вбачаємо тільки закордонні зв’язки. А чому ж ми не думаємо про Одеську область в Україні? Це що — не наші регіональні зв’язки? А я переконаний, що це, мабуть, першочерговіша і менш затратна частина. На мою думку, програма мала б містити механізми налагодження саме міжрегіональних зв’язків всередині України. Бо сьогодні я спостерігаю тривожну тенденцію сепаратизації регіонів — Захід, Схід і так далі...»

Серед незапланованих витрат — виділення 1,5 мільйона гривень на спорудження колектора в місті Южному, де, як повідомляли «ЧН», трапилася серйозна аварія.

Водойм на території області маємо багато. Зариблені та доглянуті, вони можуть приносити чималий зиск і орендаторам, і місцевому населенню, і бюджету. Цього разу депутати приймали новий порядок надання в оренду водних об’єктів. Прозвучала слушна пропозиція: дозволяти господарювати тим людям, які мають спеціальну освіту чи досвід відповідної роботи, щоб фахово вести свою справу, дбаючи не лише про зиск, а й про екологію.

А ще депутати проголосували за створення у нашому краї двох нових заказників — ландшафтного «Тарутинський степ» (його загальна площа 5200 га лісів та угідь Веселодолинської сільради у Тарутинському районі) та ботанічного «Новопавлівський» (118 га на території Миколаївської сільради у Ширяївському районі).