Антирейтинг ворогів преси, який традиційно презентували Інститут масової інформації (ІМІ) та Незалежна медіа­профспілка у Всесвітній день свободи преси (3 травня), вирішено оприлюднити в День журналіста (6 червня).

«Тенденції зі станом свободи слова такі, що ми знову повертаємося до протистояння преси і влади. Тому що ті порушення, які ми фіксуємо, найбільше стосуються представників органів влади або тих людей, які утримуються з держбюджету», — відзначила виконавчий директор ІМІ Вікторія Сюмар. Вона підкреслила, що якраз ті люди, які мали б забезпечувати права журналістів, дуже часто є головними порушниками їхніх прав: «Працівники міліції, силових структур, УДО... Вони забороняють знімати кортежі чиновників, не пускають на територію відкритих зон, скажімо заповідних, чинять перешкоди у висвітленні резонансних судових процесів, акцій протестів. Випадків побиття стало надзвичайно багато. Ми змушені говорити про те, що журналістам потрібен фізичний захист».

Показовою, на думку очільниці ІМІ, є й невелика кількість прецедентів покарання винних у порушеннях прав журналістів, притягнення до відповідальності за порушення 171 статті Кримінального кодексу про перешкоджання професійній діяльності працівників ЗМІ. «ІМІ працює з ГПУ над цим питанням, і ми тепер розуміємо, чому так мало порушується таких справ. Генпрокуратура пояснює це тим, що без заяви самих постраждалих, за фактом вони подібні справи не порушують. Вони кажуть, що це важка стаття, за яку передбачено важке покарання, і якщо нема заяви постраждалого, то вони не вважають за необхідне цю справу розслідувати...», — сказала Вікторія Сюмар.

Водночас, як зауважила вона, показовим є те, що самі журналісти почали більше боятися повідомляти про політичний та економічний тиск: «Це страх. Вони втрачають роботу. Ті журналісти, які відкрито заявили про тиск і які потім увійшли до руху «Стоп цензурі!», зараз мають змогу працювати лише або в інтернеті, або на єдиному опозиційному телеканалі — ТВі».

Вікторія Сюмар відзначила ще одну прикмету сьогоднішнього медіажиття — монополізацію ЗМІ.

У свою чергу Діана Дуцик, головний редактор сайта Mediasapiens розповіла про тенденції, які простежуються на загальнонаціональних телеканалах. «Моніторинг теленовин свідчить: опозицію переважно показують у контекстах порушення кримінальних справ або судових справ Тимошенко, Луценка чи когось із їхньої команди. Не показують опозицію в контексті діяльності політичних партій, парламентської діяльності тощо», — сказала вона.

Головний редактор Mediasapiens окремо зупинилася на так званих замовчуваних темах, кількість яких зростає. «Це теми акцій протесту, свободи слова і порушень прав журналістів, зниження добробуту українського населення, підвищення цін, погіршення соціальних стандартів, силових дій проти громадян, діяльності опозиції», — перелічила табу Діана Дуцик.

Окрім того, як показав моніторинг ток-шоу, у них, замість серйозного аналізу теми, використовується технологія провокування емоційного протистояння в студії. «Політики часто використовують такі ток-шоу у своїх пропагандистських цілях, а влада — для корекції негативних наслідків тих чи інших подій або тем», підсумувала редактор Mediasapiens.

До слова. У рейтингу свободи преси, який щорічно складається міжнародною правозахисною організацією Freedom House, Україна опустилася на 9 позицій, посівши, разом з Південним Суданом, 130 місце (загалом рейтинг охоплює 197 країн і територій).

Згідно з доповіддю, оприлюдненою напередодні Всесвітнього дня свободи преси, погіршення свободи слова в Україні відбулося в результаті посилення державного контролю над засобами масової інформації. Власники ЗМІ дедалі частіше стикаються з політичним тиском щодо змісту в їхніх медіа.

Нагадаємо, в 2010 році в рейтингу Freedom House Україна посідала 115 місце, в 2011-у — 121-е, скотившись до групи «частково вільних». «Якщо ситуація буде погіршуватися такими ж темпами, в наступному році Україна ризикує скотитися до групи з найгіршим станом свободи преси», — йдеться в цьогорічній доповіді.