Віднедавна в Одесі почали з’являтися взуттєві магазини з вивісками «Конфіскат». Туди вишиковуються довжелезні черги, адже вважається, що в такому магазині можна придбати конфісковане якісне взуття задешево. Та чи справді це так?

За словами заступника генерального директора українсько-італійського взуттєвого підприємства «РИФ-1» Лідії Чаплі, на запити правління ліги «Укршкірвзуттяпром» стосовно цього отримані відповіді, що «Конфіскат» — це назва фірми, яка походить від прізвища власника. Отож, нема жодних гарантій, що в магазинних з вивіскою «Конфіскат» продається взуття, яке реально потрапило в торгівлю з митних складів конфіскованої продукції і реалізованої потім на аукціонах вилучених товарів, які проводить держава. Такі магазини можуть бути просто приватними підприємствами, котрі очолюють винахідливі бізнесмени. «Люди бачать великий напис «Конфіскат» і не помічають позначку дрібним шрифтом «ПП», — цитує Лідію Чаплю сайт «Наш продукт». Але, як би там не було, «замануха» працює, про що свідчать, як уже мовилося, довгі черги.

Як застерігають експерти, на ринках сьогодні безліч неякісного взуття — близько 70% ввозиться до нас з Китаю. Вітчизняних же виробників небагато, а «завдяки» діям влади може стати ще менше. Наші виробники взуття незадоволені новим Митним кодексом. Вони впевнені, що з його запровадженням контрабанда накриє ринок остаточно. «Верховна Рада і Кабмін пропонують встановити ввізні мита на обладнання та сировину для взуттєвої промисловості, які в Україні ніколи не вироблялися. Для виробників — це удар у спину від влади», — підкреслив президент, голова правління ліги «Укршкірвзуттяпром» Олександр Бородиня. За його даними, середньомісячний імпорт взуття в попередні роки становив близько 10 мільйонів пар, а це 80% усього обсягу ринку взуття. У січні-лютому нинішнього наші митні органи зафіксували імпорт близько 2 мільйонів пар. Оскільки ринок дефіциту не відчув, ці цифри яскраво демонструють те, що приблизно 8 мільйонів пар на місяць ввозиться нелегально.

Прийняття нового Митного кодексу може «породити» масу нових тіньових схем ввезення взуття в Україну. Зокрема, декриміналізація контрабанди і запровадження штрафів за таємне ввезення взуттєвої продукції, на думку Олександра Бородині, можуть зробити «тіньові» поставки рентабельнішими, ніж офіційні. «При контрабандному ввезенні, якщо навіть ділки платитимуть 100-відсотковий штраф, вартість пари взуття складе... 2 гривні. Офіційні імпортери будуть страждати, бізнес стане нерентабельним, а головне — якість ввезених контрабандним шляхом товарів надто сумнівна... Я консультувався з цього питання з багатьма експертами. Спростувати моє припущення не вдалося нікому», — розповів голова правління «Укршкірвзуттяпрому».

«Нічого поганого нема в тому, що в Україну ввозиться красиве, якісне взуття. Кожен має право вибрати те, що йому до душі. Це надихає нас, вітчизняних виробників, працювати краще. Але у нас не вистачає сил і засобів протистояти взуттю, яке продається на ринках і користується попитом, незважаючи на низьку якість», — зазначила зі свого боку Лідія Чапля.

Навіть фахівці не завжди візуально можуть визначити, де якісна пара взуття, а де — ні. «Якість взуття — всередині», — наголосив Олександр Бородиня і наглядно показав, з чого сьогодні роблять дешеві туфлі-черевики. Спеціалісти закупили в роздрібній торгівлі кілька пар жіночого і дитячого взуття. В результаті дослідження з’ясувалося, що в жіночих туфлях найважливіша їх частина — супінатор — взагалі відсутня, а устілка виготовлена з картону замість шкіри, і це далеко не всі «сюрпризи». Товари для дітей вразили ще більше. «На ринках можна придбати пару взуття для малечі без жодного сантиметра натуральних матеріалів. А згідно із законодавством, такі зразки взагалі не можуть продаватися на території України», — зауважив він.

Головний метод захисту від покупки неякісного взуття, нагадують експерти, — можливість повернути куплену пару. «Якщо продавці і менеджери починають викручуватися чи обставляти можливість повернення за чеком додатковими умовами — це ознака неякісного товару», — зазначила Лідія Чапля.