Тилігульському лиману була присвячена розмова в ОННБ ім. М. Горького у День навколишнього середовища.

Треба сказати, що із 17 лиманів, які розташовані на території області, Тилігульський є одним з головних резервних джерел цінних лікувальних грязей у нашій країні. Їх балансові запаси оцінюються у 14 млн 95 тис. т. Тилігульське родовище – найбільше в Україні.

Оскільки водойма розташована на кордоні Одеської та Миколаївської областей, то і рішення щодо неї ухвалювалися у двох регіонах. У 1995 році Миколаївська облрада створила на своїй стороні Тилігульський регіональний ландшафтний парк. А через 2 роки аналогічне рішення ухвалила і Одеська облрада.

Завідувачка сектору заповідної справи, біоресурсів та формування екологічної мережі Державного управління охорони навколишньо­го природного середовища в Одеській області Любов Харіна розповіла про спеціа­лізовані заказники, розташовані уздовж берега лиману. Це, зокрема, орнітологічний заказник «Тилігульська пересип» – система острівців і кіс, на яких гніздяться масові, цінні мисливські, охоронювані й рідкісні види пта­хів. Зоологічний заказник «Петрівський ліс» – це штучний лісопарк, у межах якого передбачалася організа­ція інтродукції фазанів, диких кролів і косуль. Зоологічний заказник державного значення «Коса Стрілка» займає прилиманські схили, коси й 200­метрову смугу прилеглої акваторії Тилігульського лиману. Ця територія важлива для нагулу прісноводних риб, зимівель багатьох видів водоплавних птахів. Любов Олексіївна також підкреслила, що стан справ ускладнює відсутність кордонів між Одеською та Миколаївською областями в натурі. Робота з розмежування територій і затвердження проекту землевідведення триває. Тим часом люди одержують дозволи на використання ресурсів на території парку, які не завжди йдуть на користь лиману. Землі розорані на 75%, що вище за аналогічні показники по Україні та Одеській області. Порушені й зв’язки лиману з морем.

На жаль, у населення поки що не сформоване правильне, дбайливе ставлення до багатств свого краю. Опитування, проведене серед жителів довколишніх населених пунктів регіональним центром поширення екологічних знань Одеського державного екологічного університету, показало: 90% хочуть, щоб у Тилігульському лимані була добра вода, водилася риба і у них була вудка для її лову. Як наслідок, на річці Тилігул побудовано майже 100 ставків, які наповнюються всього на 60 сантиметрів протягом 2 місяців, є 2 водосховища. Подібна зарегульованість значно ускладнює нормальне життя річки. Крім того, у верхів’я Тилігула скидається приблизно 90% неочищених стоків.

З боку Миколаївської області на березі лиману випасається багато худоби. Земля розорана практично до урізу води, що призводить до її забруднення отрутохімікатами. Нормою стали масові замори риби в період літньої спеки.

Головний бібліограф науково­бібліографічного відділу ОННБ ім. М. Горького Інна Рикун продемонструвала страшні фотографії звалищ сміття у районі села Кордон Комінтернівського району. Вона спостерігає їх уже протягом багатьох років. Адже відпочити на березі водойми сюди приїжджає дуже багато людей.

– Раніше територію якось прибирали школярі й сільська рада, – сказала Інна Емільївна. – Тепер, коли в місцевій школі немає навіть уроків трудового навчання, цим ніхто не займається. Величезні купи накопичуються, а потім сміття потрапляє у лиман. Корови, що пасуться на березі, гинуть, заковтуючи шматки дроту й поліетиленові пакети. Місцева влада не хоче організовувати тут пляж, тому що за ним доведеться доглядати, відповідати за санітарний стан. А кому потрібна зайва турбота?

Сказане й побачене справді жахає. Береги лиману, де можна в майбутньому відкрити прекрасний оздоровчий курорт, більше підходять для зйомок продовження фільму «Сталкер» у зоні незбагненної людської безгосподарності.

Тим часом, у Миколаївській області запроектовано початок будівництва грязелікар­ні на курорті «Коблево». Якщо це відбудеться, то сусіди значно випередять нас у залученні туристів, яких, враховуючи запаси грязей, цей курорт може прийняти приблизно 100 тисяч за рік. Грязі Тилігульського лиману фахівці рекомендують застосовувати для лікування за­хворювань опорно­рухового апарата, нервової системи і гінекологічних. Тобто тих, якими раніше успішно займався курорт «Куяльник». Тому зволікання в ухваленні рішень про майбутнє водойми і прилеглих до нього територій рівнозначно втраті найважливіших стратегічних перспектив природоохоронного і рекреаційного розвитку регіону.