«Усі захворювання є генетичними, навіть якщо вони поки що вважаються чимось іншим». Ця фраза, сказана одним з засновників генної інженерії, лауреатом Нобелівської премії у сфері хімії Полом Бергом, дуже точно характеризує сучасний етап розвитку медицини. Причини більшості недуг справді доводиться шукати у геномі людини. І тому XXІ століття усе частіше називають століттям генної інженерії.

Одеські медики не залишаються осторонь від передових світових тенденцій. Ще в 2000 році з ініціативи ректора Одеського медичного університету, академіка АМН України Валерія Запорожана на базі НДІ нових медичних технологій і проблемних захворювань з'явилася лабораторія молекулярно­генетичних досліджень.

– Молекулярно­генетична діагностика дозволяє лікареві заглянути в індивідуальну програму життя людини, побачити особливості її організму, схильність до одних захворювань і стійкість до інших, – говорить завідувачка лабораторії молекулярно­генетичних досліджень центру реконструктивної та відновної медицини університетської клініки ОНМедУ Ольга Морозюк. – Це дає можливість провести діагностику захворювань на початковому етапі розвитку, коли ще немає ніяких симптомів.

В останнє десятиліття генетичні причини виявляють у все більшої кількості недуг. Так, ішемічна хвороба серця на 60% залежить від генетичних чинників, цукровий діабет 2 типу – на 45­50%, цукровий діабет 1 типу – на 70%, рак молочної залози – на 10% (смертність жінок від цієї недуги за останні 10 років зросла на третину).

– Усім гінекологам добре відомий зв'язок папіломавірусної інфекції з раком шийки матки, – продовжує Ольга Миколаївна. – Цей зв'язок навіть сильніший, ніж між палінням і раком легенів. Певні штами вірусу папіломи людини (ВПЛ) є високо онкогенними і призводять до розвитку раку шийки матки. Виявляється ВПЛ за допомогою молекулярно­генетичного методу – полімеразної ланцюгової реакції.

На допомогу репродуктологам ми також провадимо дослідження генетичних чинників невиношування вагітності й виявляємо генетичні причини безплідності у чоловіків. На жаль, безплідних пар теж стає усе більше. І найчастіше тільки вчасно проведені генетичні дослідження дозволяють виявити причини цього.

У патогенезі серцево­судинних захворювань мають значення безліч чинників, але основний з них, базовий, на який накладаються усі інші, – це індивідуальні генетичні особливості кожної людини. Особливості генів її зсідальної та протизсідальної систем крові, тонусу судин, генів ліпідного обміну. Саме порушення в їхній роботі лежать в основі розвитку серцево­судинних захворювань.

Людина не народжується вже з інфарктом чи інсультом. Вона здобуває їх у процесі життя. Для цього необхідні додаткові провокуючі чинники, як паління, стреси, надлишкове харчування та інше. Але в кого їх немає? Однак інфаркт міокарда розвивається не у кожного і у різному віці. В одних у 20 років, в інших – у 70.

У результаті взаємодії спадкових (генетичних) і зовнішніх чинників запускається процес тромбоутворення, який призводить до закупорки кровоносних судин і розвитку вогнища інфаркту. Тільки використання молекулярно­генетичних методів дозволяє вчасно виявити цю схильність і вжити своєчасних заходів профілактики. Крім того, використання молекулярної генетики дозволяє провести корекцію лікування відповідно до індивідуальних особливостей конкретного пацієнта, підібрати підходящу саме для нього схему приймання ліків і проходження різних процедур.

Враховуючи, що чинники зовнішнього середовища стають усе більш агресивними, окремий напрям досліджень лабораторії присвячений вивченню реакцій організму людини на зміни умов існування.

«Ми раніше вважали, що нашу долю визначають зірки. Зараз ми знаємо, що багато в чому наша доля – це наші гени». Висловлювання ще одного Нобелівського лауреата Джеймса Уотсона прямо вказує на одну з основних загадок людського життя, яку, швидше за все, удасться розгадати вченим. А ми вже сьогодні можемо скористатися можливостями лабораторії ОНМедУ, щоб попередити розвиток негативних спадкових тенденцій у здоров'ї наших рідних і близьких.