Засідання круглого столу на тему «Туризм – як одна з умов соціально­економічного розвитку півдня Одеської області», ініційоване депутатом обласної ради Антоном Кіссе і організоване постійною комісією обласної ради з питань культури, туризму, духовності, міжнаціональних відносин спільно з управлінням культури і туризму обласної держадміністрації, пройшло в Тарутинському районі на базі центру етнографічного, зеленого, сільського туризму та сімейного відпочинку «Фрумушика­-Нова».

У роботі засідання брали участь представники місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, суб’єкти туристичної діяльності. Гостей зустрічали голова Тарутинської райдержадміністрації Віктор Матчин, заступниця голови районної ради Віра Денисова, керівники ТОВ виробничо­комерційних фірм «Бородіно М.» і «Бородіно В.» Михайло Паларієв і Володимир Паларієв.

Серед питань, винесених на обговорення, – про нинішній стан сфери туризму і рекреації на півдні Одеської області, перспективи розвитку туризму на територіях природно­заповідного фонду півдня Одеської області, правові основи розвитку сільського туризму в сучасних умовах формування туристичного продукту у сфері сільського аграрного туризму та інші.

Засідання відкрив депутат обласної ради Антон Кіссе. Від імені депутатського корпусу та керівництва обласної ради він вітав учасників круглого столу і просив присутніх керівників районів подавати дієву практичну допомогу в розвитку сільського, зеленого туризму.

– Незаслужено забута за роки незалежності України, ця галузь має бути відроджена, – сказав він.

Але, як зауважила ведуча засідання начальниця відділу туризму та рекреації управління культури і туризму облдержадміністрації Інна Беженар, це стосується не тільки півдня області, але й північних районів. Успіх же безпосередньо залежить від наявності нормальних доріг, якісної питної води та інших чинників. Саме про це згадав чи не кожен учасник дискусії, називаючи розбиті дороги багатотонним каменем спотикання у розвитку сільського зеленого туризму.

Безсумнівною є привабливість для туризму Білгород­-Дністровського району, що межує із Чорним морем і Дністровським прісноводним лиманом. Не дивно, що охочі зайнятися сільським зеленим туризмом є.

– Прикро лише, що сер­йозної державної політики, – зауважив голова Білгород­Дністровської райдержадміністрації Василь Чорнолуцький, – стратегії розвитку цієї сфери немає. Поки що все тримається на кмітливості та вигадливості ентузіастів. Але у нас у цій справі є цілковита підтримка обласної ради, обласної держадміністрації, особисто губернатора.

Важливо мати мету і до неї йти. Як це і демонструють Паларієви – батько та сини, які зробили гідний внесок у розвиток етнографічного, сільського зеленого туризму. Це стало можливим після передання районові понад 24 тис. га земель колишнього військового полігону. Сьогодні їх орендують багато сільгосптоваровиробників. Паларієви ж побудували нове бессарабське село – справжній етнографічний музей просто неба з національними подвір’ями, гостьовими і мисливським будиночками, фазанарієм і міні­зоопарком. Є де полювати, половити рибу, поїздити верхи на конях. А ще тут найбільший у Європі вівчарський комплекс. У районі розроблено довгочасну програму розвитку сільського зеленого туризму. Тому така велика зацікавленість в інвестиційних проектах. Планується збільшити довжину туристичних маршрутів, які пройдуть також через колишні німецькі, російські села з відвідуванням старовірських церков.

– Нам є що показати, – сказав Віктор Матчин, – і є чим здивувати. У нас багатонаціональна кухня, а виноробство – у найкращих бессарабських традиціях. Але найголовніше – наш район один з екологічно найчистіших. І це міцна основа для туристичної діяльності, сільського туризму.

Очевидні плюси в розвитку та розширенні цієї сфери є і у Татарбунарському ра­йоні – хороший клімат, тепле Чорне море, піщані пляжі довжиною 50 км, понад десять солоних озер, лікувальні грязі приморських лиманів, курорти Расєйка, Катранка, Лебедівка. У районі також розроблено комплексну програму розвитку туризму і курортно­рекреаційної сфери на 2011 – 2015 роки. Однак голова Татарбунарської райдержадміністрації Наталія Кожухаренко вважає, що розвиток курортів можливий в реаліях сьогоднішнього дня тільки за рахунок позабюджетних коштів, а саме – юридичних і фізичних осіб, вкладень у розвиток інфраструктури приватного сектору.

– Ніхто до нас із Туреч­чини не приїде наші проблеми розв’язувати. Тож об’єднаймося, – запропонувала вона, – і працюймо так, щоб не в області просити, а їй ще допомагати.

Свої пояснення дав у відповідь на претензії та нарікання на погані дороги заступник начальника Служби автомобільних доріг з економіки Андрій Мартинюк. Оскільки організація займається дорогами, що за межами населених пунктів, земля під ними належить районним держадміністраціям. Це означає, що гроші на експлуатаційне їх утримання служба одержувати не може. Андрій Мартинюк просив голів районів повернутися лицем до питання обслуговування автодоріг. Шукати не винних, а – працюючи разом зі службою – шляхів вирішення питання ремонту і експлуатації доріг.

У своєму інтерв’ю представникам преси Антон Кіссе, зокрема, сказав:

– У жодному законодавчому документі кредитування сільського зеленого туризму не відображено. Але питання розв’язанне. Ним просто треба комусь зайнятися. Можна і потрібно ухвалювати відповідні програми на рівні обласної та районних рад, тим самим зробивши крок назустріч сільському туризмові. Він цінний уже тим, що залучає у свою сферу цілі родини. Це означає, що діти, продовжуючи справу батьків, які утримують міні­готель, національну кухню тощо, із села нікуди не виїдуть і далі розвиватимуть свій маленький бізнес. Адже від добра добра не шукають.

Завершенням насиченої програми круглого столу була екскурсія етнографічним комплексом «Фрумушика­Нова», гідами якої були Михайло і Володимир Паларієви. Враження в усіх вона залишила незгладимі.

– Продуктивна розмова у нас вийшла, – оцінила дискусію за круглим столом Наталія Кожухаренко. – По­перше, багато корисного довідалися про шляхи розвитку сільського зеленого туризму. Спасибі й за методичну літературу, яку нам дали в користування. А по­друге, ми переконалися на прикладі Паларієвих, які розгорнули посеред цілинного степу, без будь­якої державної допомоги, без доріг, іншої інфраструктури, чудовий центр сімейного відпочинку, що означають правильний вибір стратегії, тактики і воля людини. Молодці! Повчитися у хлопців є чого. У кожному разі, я зі своєю родиною і друзями неодмінно приїду сюди відпочити. Хоча б на день.