В Іванівській філії Цебри­ківського професійного аграрного ліцею навчаються майже сто п’ятдесят юна­ків і дівчат. Переважно це мешканці Іванівського та Ширяївського районів. Молоді люди здобувають тут затребувані в економіці спеціальності – тракториста­машиніста сільськогосподарського виробництва, водія автомобілів категорії «С», слюсаря з ремонту сільгоспмашин і устаткування, оператора комп’ютерного складання, секретаря­референта, швачки, продавця продовольчих і непродовольчих товарів 1, 2, 3 категорій.

Директор ліцею Володимир Кіран наводить цікавий факт: у нашій області на одного випускника ліцею припадає дванадцять випускників вищих навчальних закладів. При цьому в загальноосвітніх школах упровадили навіть такий показник – відсоток вступу випускників до вузів, тим самим мовби підігріваючи ажіотаж. Водночас молоді люди з «престижними» дипломами влаштуватися за фахом практично не можуть.

І в цій ситуації навчальні заклади системи профтехосвіти фінансуються недостатньо – держава забезпечує тільки так звані захищені статті витрат. Із цієї причини матеріальна база оновлюється невчасно, бракує коштів і на виконання навчальної програми.

– Досить сказати, що ми систематично маємо проблеми із ПММ, – веде далі Володимир Іванович. – Наприклад, для практичного навчання одного водія автомобіля потрібно пального на суму понад три тисячі гривень, тракториста – на тисячу вісімсот гривень. Таким чином, тільки по нашому ліцею на це у нас бракує від 220 до 240 тисяч гривень на рік.

Чималі кошти потрібні також для практичної підготовки продавця, оператора комп’ютерного складання, швачки. Не говорячи вже про капітальний і поточний ремонт основних фондів, створення нормальних умов для навчання, мешкання та відпочинку учнів. Тому ліцей розраховує на власні сили.

– За останні три роки наш колектив заробив і одержав за спеціальним рахунком понад 400 тисяч гривень, – констатує В. Кіран. – І всі вони пішли на потреби навчального закладу. Тільки цього року ліцей придбав трактор, три комп’ютери, принтер, факс, м’які меблі, столи, стільці та інші необхідні речі. Крім того, виконано заміну теплотраси, проведено водопровід і електропроводку до боксів, у яких зберігається техніка. Оновлено також навчальні кабінети, лабораторію, сільськогосподарські агрегати.

Проте, за словами Володимира Кірана, прогноз щодо фінансового становища цього року невтішний. І питання, як виживатиме навчальний заклад, залишається відкритим.

У Кабінеті Міністрів України працюють над проектом змін до закону про проходження виробничої практики учнями вузів і ліцеїв. Чи розв’яже він проблему, зокрема їхнього працевлаштування, – теж задача з багатьма невідомими…

Реформувати вищу та середню професійно­технічну освіту слід починаючи з залучення роботодавців і соціальних служб. Потрібно ж бо знати, скільки фахівців відповідного профілю вийде на пенсію, скажімо, через п’ять років, скільки їх запотребує економіка і, на основі цих даних, здійснити перспективну підготовку кадрів. Так, принаймні, робиться в розвинених країнах «загниваючого капіталізму», наприклад, у Німеччині. А у нас?