Як уже повідомляли «Чорноморські новини», громада міста Ізмаїла, глибоко стурбована наслідками, до яких може призвести втілення в життя положень закону про порти, нещодавно схваленого Верховною Радою, вирішила висловити свій протест на мітингу і про це заздалегідь повідомила місцеву владу. Але ж нинішня влада не любить, коли хтось наважується не «брати під козирок», не мовчати по-рабськи, а відкрито заявляти про іншу позицію, про власне право визначати долю рідного міста. І тут почалося...

Про ізмаїльські перипетії розповіли на прес-конференції у четвер лідери Об’єднаної опозиції Одещини.

В Ізмаїлі Об’єднана опозиція провела масовий мітинг, на який, усупереч всіляким заборонам і перепонам, зійшлося понад 2500 людей. Не байдужі громадяни висловилися проти приватизації портів, які, на їхнє переконання, задумала вчинити діюча влада руками депутатів, які 17 травня схвалили у другому читанні урядовий законопроект «Про морські порти України». Цей закон дає зелене світло оренді чи концесії портових причалів строком до 49 років та відкриває шлях до приватизації портів в інтересах осіб, які вже здійснюють господарську діяльність на території підприємства (публікацію про те, в чиїх руках можуть опинитися порти Одещини, дивіться у «ЧН» за 19 травня).

Що все до того йде — портовики зрозуміли давно. Причому «покращення» відчули на власних спинах. Ще б пак! Якщо буквально рік тому заробіток докера складав 5 — 7 тисяч гривень на місяць, то сьогодні люди приносять додому по 2,5 — 3 тисячі гривень, працюючи не менше. Зрозуміло, що скоротилися відрахування до місцевого бю­джету, який годувався, в основному, з порту. Повзуть чутки, нібито до кінця 2012-го в Ізмаїльському порту буде скорочено до 500 працівників. Випробувана схема, розуміють люди: спершу вдаються до знекровлення потужного підприємства, щоб згодом задешево прибрати його до рук.

Ось чому запланований Об’єднаною опозицією мітинг зібрав стільки місцевих жителів, які не бажають, щоб їх тримали за безсловесну тяглову силу. Однак влада всіляко намагалася перешкодити проведенню акції протесту.

Завчасно, тобто 21 травня, ініціативна група повідомила органи місцевого самоврядування Ізмаїла про запланований мітинг. Проте аж 30 травня організатори довідалися, що Одеський окружний адмі­ністративний суд відкрив справу про заборону зібрання. Розгляд справи було призначено на 16.30 того ж 30 травня. Повідомлення про це надійшло лише о 15.00, відтак ізмаїльська ініціативна група просто фізично не змогла потрапити до Одеси на засідання суду, щоб відстояти своє.

Як згодом виявилося, міська організація Партії регіонів також у цей же день вирішила провести мітинг, причому на тому ж самому місці, про що повідомила лише 29 травня. Суд вирішив, що в такому разі в проведенні мітингів слід відмовити обом політичним силам.

Незважаючи на це, ще після кількох заявок на проведення мітингу, які подала Об’єднана опозиція, справедливості добилися: такий дозвіл все ж вдалося отримати.

Спроби ж перешкодити проведенню мітингу тривали. У ніч з 30 на 31 травня представники місцевих правоохоронних органів, комунальники та якісь хлопці в спортивних костюмах намагалися розігнати акцію: хотіли забрати розбиті опозицією намети, бралися демонтувати підготовлену до мітингу сцену.

Завдяки місцевим прихильникам Об’єднаної опозиції та депутатам, які прибули до Ізмаїла, незаконні дії були припинені. Депутат Верховної Ради Олег Радковський, депутати Одеської обласної ради Сергій Фаєрмарк та Володимир Немировський залишалися на площі з людьми до самого ранку.

Коли ж мітинг розпочався, до площі підтягнулися молоді хлопці в жилетках із символікою Партії регіонів. Щоб перешкоджати виступам людей на опозиційній сцені, «біло-блакитні» включали дитячі пісеньки, якими глушили навіть Державний Гімн.

Упізнавані обличчя прихильників «регіоналів» були й серед учасників мітингу: попри свої політичні уподобання своєю присутністю ці люди висловлювали занепокоєння ситуацією в порту та небезпекою, яку може в собі таїти прийняття закону «Про морські порти України».

Учасники мітингу ухвалили резолюцію, в якій вимагають не допустити приватизації місцевого порту. «Такий крок влади несе реальну загрозу існуванню портів — їх чекає доля багатьох підприємств, які були передані колись у приватну власність і припинили своє існування», — йдеться у ній.

Представники Об’єднаної опозиції також зібрали аж 14 тисяч підписів людей, які виступають проти нового закону. Ці списки разом із резолюцією, схваленою на мітингу, передані до Ізмаїльської міської ради, а також Президентові України.

Замість післямови. Того ж дня, 31 травня, на прес-конференції в Ізмаїлі депутат Одеської обласної ради В’ячеслав Страшилін розповів: «Сьогодні Пундик Євген Миколайович (секретар Ізмаїльської міськради й очільник міської орга­нізації ПР. — Прим. «ЧН») повідомив мені, що я більше не є членом Партії регіонів. Причиною мого ви­ключення Пундик назвав той факт, що я став на бік портовиків під час сьогоднішнього мітингу в Ізмаїлі». Водночас, як повідомляє сайт «БессарабияИнформ», В’яче­слав Страшилін назвав таку позицію Пундика-молодшого самоуправством, яке буде предметом розгляду вищих партійних органів.