Цього сонячного червневого дня біля Лиманської селищної ради було надзвичайно гамірно. Тут мала відбутися сесія з порядком денним про дострокове припинення повноважень селищного голови Володимира Устенка (колишнього військового, підполковника у відставці). Чим же не догодив громаді обраний всього два роки тому чоловік? Разом з активістами обласного осередку партії «Фронт змін» ми змогли дізнатися про це, поспілкувавшись з людьми, які прийшли до сільради задовго до початку сесії.

Першою співрозмовницею стала депутат райради (єдина представниця партії «Батьківщина») Лариса Гусак. Колись разом з чоловіком вона мешкала у Лиманському — військовому містечку, тому нині, ставши депутатом, переймається проблемами свого населеного пункту. Розповіла, що вже понад півроку точиться тарифна війна довкола водопостачання. Чому? Тому що за кубометр жаданої вологи не всі сплачують однаково. Так званий «Городок» — три, «Фінське містечко» — чотири, а Лиманське й Рибальське — аж дев’ять гривень. Зашкалюють тарифи, якщо можна так висловитися, у сільській частині великого селища.

Ось, як пояснив ситуацію 77-літній Володимир Гладковський:

— Понад чверть століття я пропрацював у місцевому радгоспі головним інженером. Тоді Лиманське було цілковито під опікою господарства. Саме мені довелося пробивати артсвердловини, прокладати водогони з надійних чавунних труб. Таким чином на службу людям постала 36-кілометрова мережа. Й ось прийшов новий господар і забажав чавунні труби замінити пластиковими. Мабуть, щоб заробити на коштовному металобрухті. Я насмілився заперечити, мовляв, проблем з трубами ніяких, краще поставити всюди лічильники, на що Володимир Григорович крикнув: «Не мешайте работать, как сказал, так и будет!»

Тоді, коли відбувалася ця розмова, інженер-пенсіонер, каже, мало не наткнувся на тверді кулаки селищного голови, однак обійшлося. А от депутату Олександру Кириченку пощастило значно менше. Як і належить обранцю, він зібрав мешканців своєї вулиці Кірова, аби пояснити людям новітню тарифну політику. Де не взявся Устенко й зі словами «Что за шобло здесь собралось?» накинувся на депутата, повалив на землю, довго бив ногами вже непритомного.

Свідками такої жорстокості стала майже сотня односельців, про побиття складено міліцейський протокол. Але до покарання розбишаки справа не дійшла. Та й хтозна, яким має бути те покарання, якщо врахувати оцінку події ще одного нашого співрозмовника лікаря-пенсіонера Віталія Салова:

— Багато років я відпрацював хірургом-травматологом. Вчора оглянув Кириченка, ознайомився з медичними висновками, отриманими ним в обласній лікарні. Зрозумів: чоловік має закритий компресійний перелом п’ятого й шостого шийних хребців, що видно на всіх томограмах. Однак у лікарняних документах про це ні слова. Мабуть, тому, що такий перелом кваліфікується вищим ступенем тяжкості й тягне за собою карну відповідальність. У непрофесійність обласних лікарів не вірю. Тут щось інше.

Такі-ось баталії точаться довкола тарифів на воду. Одним з найактивніших їх учасників є голова громадського комітету вулиці Садової Микола Білоус, у якого зібралася грубенька тека листування з різними інстанціями. Скажімо, в середині січня у райдержадміністрацію й прокуратуру він повідомляв про те, що голова лиманського КП «Житлокомунгосп» Олексій Бондар домігся, аби за воду люди сплачували не через «Ощадбанк», а напряму готівкою. Люди підозрюють, що ці кошти до бюджету не доходять. І це після того, як прокуратура опротестувала законність введення нових тарифів.

Трохи пізніше (на початку квітня) було створено комісію для перегляду тарифів на водопостачання та водовідведення, до якої, окрім депутатів, увійшли експерти. Очолив цю робочу групу з дев’яти осіб депутат Віталій Олійник. Працювала комісія майже два місяці, дійшла висновку, що у документах селищної ради навіть загальна довжина водогінної мережі завищена удвічі, не кажучи вже про витрати пального (за відсутності техніки), про якісь загальновиробничі витрати та загадкову інформаційну діяльність. З усього видно, що тарифи просто намальовані.

Але це не завадило селищному голові звернутися до своєї громади з відкритим листом. «Я стойкий человек, заставить меня отступить от дела добра и процветания посёлка никому не удастся». Те «процвітання» особливо відчуваєш, їдучи вулицями. Дороги такі, що душу можуть витрясти. Зі звернення п. Устенка дізнаємося, що грошей КП «Житлокомунгосп» потребує багато, а населення йому заборгувало всього 113 тисяч гривень. Отже, давайте, люди добрі, платіть по 9 гривень за кубометр води і по 40 з однієї особи там, де нема лічильників. Інакше нормальної роботи й збалансованих прибутків ніяк не вийде. «Прошу об одном — платить за воду по новым тарифам и не слушать никого».

Звернення до односельців водночас слугувало агіткою щодо депутата облради Олександра Пресмана, який з цих країв, подейкують, прагне стартувати до Верховної Ради України. Дорогою, біля ринку сусіднього села Кучургани, ми побачили величезну рекламу, на якій потенційний нардеп притиснувся до ветерана-фронтовика і «стіхі»: «Обеспечь, раз я достоин, и понять мы все должны дело самое простое — человек пришёл с войны. — Ваш А. С. Пресман». Хто і що «обеспечь», хто «достоин», ми так і не зрозуміли: ветеран чи сам Пресман?

Мабуть, це знає Устенко, бо у зверненні до земляків повідомляє, що претендент у нардепи «впервые за 50 лет организовал подрезку аварийных деревьев, ремонт канализации, оказал финансовую помощь школам и детсадам, приобрёл два глубинных насоса по 6300 гривен». Бачите, як добре заробляють депутати облради! На такі-ось дарунки вистачає.

А от люди, котрі зібралися біля сільради, стверджували інше: через Пресмана громада розділилася на два ворогуючі табори, а сам він відверто підтримує тільки тих, хто не перечить селищному голові. Взагалі, кажуть, почувається він тут повним господарем. Якщо вам потрібні саме такі обранці, то голосуйте за нього. Й будете мати те, що має, скажімо, Ганна Орлова. Вже давно її донька з п’ятьма дітьми стоїть під номером один у пільговій квартирній черзі, проте житло отримали сьомий, десятий номери, а вона ще чекатиме невідомо скільки. Така-от «регіональна» справедливість.

Люди говорили про наболіле. Кожен — про своє. Багато хто поставив підпис під вимогою про дострокове припинення повноважень селищного голови Володимира Устенка...

Й ось розпочалася сесія. На неї не пустили не те що нас, журналістів, навіть — голову райдержадміністрації Олега Куракова, про якого лиманці відгукуються з повагою.

Так ми й стояли «у парадного подъезда», терпляче очікуючи результатів «революційної» сесії. Чекати довелося довгенько, бо треба було витримати процедуру таємного голосування. Нарешті, результат: двома третинами голосів селищного голову позбавили керівних повноважень. «Трон» підмила... питна вода. Серед протестантів — понад два десятки депутатів від Партії регіонів. А що, «регіонали» — теж люди.