У 2010 році на базі Одеської міської лікарні № 8 було відкрито перше і єдине терапевтичне відділення для лікування інвалідів і маломобільних груп населення. До цього у мільйонному місті не було стаціонару, у якому інвалід­візочник міг би легко піднятися до палати, розміститися на спеціальному ліжку, скористатися оснащеним санвузлом. Багато інвалідів відмовлялися лікуватися тільки тому, що перебування у звичайній лікарні обіцяло їм багато серйозних проблем, принижень і мук. І, як наслідок, раніше залишали цей світ.

Відділення з’явилося завдяки зусиллям тодішнього керівника комісії із соціальної політики міської ради Сергія Черненка. Він наполіг на включенні проведення капітального ремонту колишнього відділення щелепно­лицьової хірургії лікарні під відділення для лікування інвалідів і маломобільних груп населення до муніципальної програми «Рівність». Навіть вічні фінансові труднощі не перешкодили: міське керівництво і депутати все­таки знайшли в бюджеті кошти, і відділення запрацювало. Першою завідувачкою відділення була лікарка вищої категорії Оксана Руссол. Зараз його очолює молода лікарка Марина Бичкова. Увесь персонал пройшов спеціальне навчання. Відділення розраховане на 50 ліжок (з них 10 – денного перебування). У 2011 році в ньому одержали допомогу 25 учасників бойових дій, 55 учасників ВВВ, 164 інваліди із загального захворювання та 18 ін­валідів­візочників.

Крім медикаментозного лікування, у відділенні широко використовуються можливості магніто– і фізіотерапії, лікувальної фізкультури, інгаляцій. Є тренажери, спеціальний масажний стіл, апарат для готування кисневої пінки на основі соків і трав. Обласне товариство інвалідів передало в дарунок лікарні комплекс тренажерів, що включають дошку Евмінова, бігову доріжку та іншу апаратуру. Благодійний фонд «Єдність громади», який очолює депутат обласної ради Віктор Волков, передав у дарунок відділенню крісла та приліжкові столики, постійно допомагає із забезпеченням відділення білизною та предметами догляду за хворими.

Слухаючи розповіді співробітників, мимоволі стає страшно від того, у яких умовах часом живуть люди у ХХI столітті. У відділенні згадують одного учасника бойових дій у Великій Вітчизняній війні. Ця людина, інвалід­візочник, протягом 3 років не мав можливості викупатися! У відділенні він увесь час просився до ванни, де є спеціальний підйомник і труднощів з тим, як розташуватися в ній, не виникає. У домашніх умовах багато таких пацієнтів змушені, переважно, задовольнятися лише обтираннями вологим рушником. І так триває роками!

У відділенні на базі міської лікарні № 8 справді продумано все до дрібниць. Пандус на в’їзді зроблений під правильним кутом (до 30°) і з такого матеріалу, який не стане слизьким узимку. У коридорі, для зручності пересування, установлені поручні. У палатах є кнопки виклику медперсоналу, індивідуальне освітлення, радіо. Між процедурами пацієнти можуть відпочити біля телевізора або в бібліотеці.

Наявних 50 ліжок поки що вистачає. Відбувається це тільки тому, що у відділенні не годують. Якщо вдасться цю проблему розв’язати, можна не сумніватися: з’явиться черга.

Управління охорони здоров’я, при виділенні бюджетних коштів, обміркувало варіант доставляння їжі з харчоблоку міської дитячої лікарні № 2, що розташований неподалік. У межах соціального замовлення Інститут ім. Януша Корчака та Центр реабілітації дітей­інвалідів виграли грант. Програма називається «Допоможемо один одному». Основна ідея – люди з обмеженими розумовими здібностями допоможуть людям з обмеженими фізичними можливостями. У межах цього проекту в центрі реабілітації передбачається готувати їжу, а потім довозити її до міської лікарні № 8.

На столі у головного лікаря лікарні лежить документація на проведення капітального ремонту ще одного будинку. Марія Євгенівна Бобкова мріє доповнити терапевтичне відділення відділенням реабілітації. Адже лікарня розташована в чудовому куточку природи. Ласкаве морське повітря тут теж лікує. І не скористатися цим, щоб підвищити якість життя людей з обмеженими можливостями, було б просто гріх.

У планах також відкриття палат сестринського догляду, де під наглядом фахівців (медсестер, реабілітологів, психологів) будуть перебувати ті, хто потребує цілодобового догляду.

На цей рік з бюджету розвитку міста виділено 300 тисяч гривень на початок втілення в життя проекту щодо створення лікувально­реабілітаційного комплексу для інвалідів на базі міської лікарні № 8. Хочеться вірити, що жодні труднощі цьому не перешкодять. І майже 80 тисяч ветеранів та інвалідів, які стоять в Одесі на диспансерному обліку, одержать, нарешті, нормальні умови не тільки для лікування, але й для реабілітації.