«Криницю копати – щастя закликати», – говорять і сьогодні старі люди. І як у сиву давнину, з такими ж вербовими прутиками вибирають місце для криниці на свято Миколая. Титанічними здаються зусилля тих людей, хто власним прикладом прагне виховати молоде покоління у гармонії з природою.

Такий позитивний приклад по­дають у селі Загнітків. Чи то природна краса краю, чи безліч цілющих джерел, чи генетичний код українця спонукає загнітківців копати і розчищати криниці, струмки, джерела. Тон екологічного виховання, дбайливого ставлення до природи задає сільська рада під керівництвом Михайла Сливінського. Щороку тут за доброю традицією провадиться конкурс на кращу криницю. А потім біля найкращої з них відбувається свято «Чистих кри­ниць», де вшановуються ті односельці, які в зразковому стані їх утримують. Великих коштів сільрада не має, але новеньке відерце чи ланцюжок до нього, кварту завжди має можливість подарувати. Крім того, переможців нагороджують почесними грамотами, грошовими преміями, сільські артисти поздоровляють піснями і танцями. Скажете – дрібниці? Помиляєтесь. Після таких свят тут ще з більшим ентузіазмом плекають криниці. Тому­то їх можна порівняти з витворами мистецтва. Та мова не про це.

Сьогодні на території сільської ради функціонують 75 криниць. Завважте, половину з них заповнили струмки за каденції Михайла Сливінського. А останні десять на сільських подвір’ях – минулого року. Є у селі і свій криничних справ майстер. Це Володимир Швець, котрий навіть придумав пристрій для полегшення своєї праці. Береться за цю почесну роботу тільки при гарному настрої. Адже вода здатна зберігати та передавати інформацію, запевняє майстер.

Велику роль відіграє екологічне виховання підростаючого покоління. Загнітківська школа вже давно долучилась до природоохоронного руху. Учні 10­11 класів разом з військовим керівником Анатолієм Помагайбусом свято оберігають чистоту джерел, струмків, прибирають гілля, садять дерева та доглядають їх. Так засвоюється досвід дбайливого ставлення людини праці до довкілля. На вулицях і на околицях ви не знайдете смітників.

– Щоб жити у гармонії з природою, ми маємо берегти довкілля, садити дерева, квіти, обробляти землю, розчищати джерела. Наші предки розуміли важливу роль навколишнього середовища. Адже все у житті взаємопов’язано, – розмірковує Михайло Сливінський.

Тож не дивно, що у межах програми «Зелений туризм» саме це село нинішнього літа відвідає 70 туристів. Вже є домовленість з волонтерами, котрі не тільки нададуть посильну допомогу людям похилого віку, а й візьмуть участь у акції відродження джерел.

Екологічному вихованню приділяється велика увага і в інших школах, дошкільних та позашкільних закладах району.

– Акції «Екологічні проблеми мого села», «Врятуй свою річечку», «Ялинка», Дні юного натураліста, День зустрічі птахів, фестивалі «Екологічний ярмарок», щорічні Всеукраїнські тижні «Чиста планета», «До чистих джерел», «Юннатівський зеленбуд», «Ми – за чисті вулиці міста», «Малим річкам – велику воду» відіграють значну роль у екологічному вихованні підростаючого покоління, – розповідає начальник управління освіти райдержадміністрації Людмила Сільницька. – Активну участь беруть у проведенні екологічних заходів навчальні заклади, особливо школа­ліцей, Кодимська школа № 2, Івашківська школа. Такі заходи розвивають у дітей почуття відповідальності за довкілля. Тому віриться, що вони своїм прикладом змусять і батьків шанувати природу.

Ну, а поки що, на жаль, ще зустрічаються у лісосмугах та ярках району терикони сміття, ще заростають ставки водоростями, ще картина навколо міського ринку після базарування нагадує сміттєзвалище, а занедбана криниця на балтській трасі вже давно зморилась благати про допомогу. А колись вона з’явилась край дороги, як дар добрим людям.

Нині все частіше скаржимось на брак здоров’я. А звідки йому взятись? Ми засмітили джерела, струмки, моря, річки, ставки, ліси. Але ж з чого нап’єшся, тим і причастишся, кажуть у народі. Лікарі довели, що стан навколишнього середовища впливає на процес вагітності.У наш час відзначається зростання вродженої патології. Так, на 100 тисяч чоловік припадає 141 немовля із вродженими вадами. Поширюються хвороби органів кровообігу, і на 100 тисяч чоловік – 2830 хворих: хвороби серця – 280, органів дихання – 1876 чоловік.

З плином часу ми втратили відчуття того, що гаразди екологічної системи тримаються на високому патріотизмі і високій моральності. Навіки запали в серце ті зоряні криниці мого дитинства, з яких ми пили воду, а разом з тим черпали сили та здоров’я. І сьогодні бережливе ставлення до природи, до криниць передаю своїм онукам з вірою в те, що цілющі струмки хлюпотітимуть і даватимуть життєдайну силу нащадкам.