«Особливими прикметами» тринадцятої сесії Одеської облради стала відсутність опозиції у сесійній залі та присутність мітингувальників під стінами адмінприміщення на проспекті Шевченка. Обидві обставини були викликані однією причиною: ухваленням у стінах Верховної Ради України Закону про основи державної мовної політики (у другому читанні). Втім, якщо опозиція в даній ситуації була, звичайно, «проти», то мітинг – дуже навіть «за». Так, у попередні дні під вікнами та на сходах адмінприміщення спостерігалися нечисленні пікети протестувальників, але «у день Ч» площу масово заповнили представники Партії регіонів, комуністів, громадської організації «Дозор» та інші.

У зв’язку із цими подіями, керівник фракції ПР в обласній раді Віктор Волков звернувся до колег­депутатів із проханням включити до попередньо сформованого порядку денного пункт про підтримку «мовного закону» та розглянути його першим. Одержавши схвалення, Віктор Якович піднявся на трибуну і передусім зачитав резолюцію мітингу («щоб наші ЗМІ максимально поширили цю інформацію по області»).

«Одещина була й залишається багатонаціональним краєм, у якому цінують та поважають культуру, традиції та історію кожного народу, – говориться в тексті резолюції. – Ми звертаємося до Одеської обласної ради із закликом підтримати ухвалений Верховною Радою Закон України «Про основи державної мовної політики», а також ухвалити рішення щодо реалізації положень Закону після набуття ним чинності на території нашого регіону». У цьому ж документі наводилися посилання на правові підвалини нового Закону (частини 3­тя та 5­та статті 10­ї Конституції України, стаття 43­тя Закону України «Про місцеве самоврядування…», а також «Європейська Хартія регіональних мов та меншин») і звучав заклик «дати адекватну оцінку діяльності таких організацій, як «Свобода» Тягнибока і «Удар» Кличка, які засилають своїх представників безцеремонно нав’язувати нам, одеситам, свою волю».

Багато тез резолюції перегукувалися з формулюваннями ухваленого депутатами рішення на підтримку «мовної політики». Але крім самого факту схвалення, рішення містило доручення голові обласної ради «після вступу закону в дію розробити комплекс заходів щодо імплементації його положень на території Одеської області» з подальшим винесенням документа на пленарне засідання сесії.

Багато хто із присутніх у залі визнав своїм обов’язком прокоментувати ухвалення такого рішення. Першим висловився народний депутат Віталій Барвіненко, який безпосередньо був присутній на голосуванні Верховної Ради 3 липня.

– Ми ухвалили цей Закон, тому що він реально необхідний нашим територіальним громадам, – заявив нардеп. – Ви знаєте, що між першим та другим читанням цьо­го Закону в нашій області було зібрано понад 100 тисяч підписів на його підтримку. Це стало великою моральною підмогою для народних депутатів від Одеської області, які висловилися за цей Закон. Вони голосували не самі по собі, а спираючись на позицію жителів Одещини. «За» голосували Леонід Клімов, Сергій Ківалов, Ігор Плохой, Юрій Крук, Сергій Гриневецький, Євгеній Царьков і, зрозуміло, я теж. Наші опоненти говорять, що такий Закон вносить розкол у суспільство, але це не більш ніж політичні інсинуації. Із двох десятків протестуючих пікетників під стінами облдерж­адміністрації більшість була прислана до нашої області «помітингувати». Впевнений, сотні тисяч росіян, болгар, молдаван та представників інших націй, які живуть у нашому регіоні, підтримають позицію Верховної Ради. Спроби штучно нав’язати протистояння навколо цього питання вважаю провальними. За всю каденцію Верховної Ради це, напевно, один з найважливіших історичних законів, який ми ухвалили, і на багато років буде визначати позицію країни.

Не залишилися байдужими і представники депутатського корпусу обласного рівня. Так, комуніст Антон Дорохов нагадав, що одним із програмних положень його політсили є надання російській мові статусу другої державної.

– Ми будемо домагатися цього, зокрема й шляхом проведення всеукраїнського референдуму. 4,5 млн підписів вже давно зібрано і надіслано Президентові, – відзначив депутат.

Інші його колеги так далеко не заглядали, вважаючи регіональний статус російської (і мов національних меншин) вже серйозним досягненням. Депутат Дмитро Волошенков нагадав, що «у цій залі наші попередники ухвалювали «мовну хартію», а сьогоднішнє рішення назвав «дуже своєчасним». Переконливо і добірною українською виступив Олег Іспанюк:

– Я – українець, філолог за освітою. Моя спеціальність – українська мова та література. Я люблю нашу солов’їну мову… Однак ми, депутати обласної ради, маємо враховувати інтереси всього багатонаціонального регіону, для якого російська стала мовою міжнаціонального спілкування.

Депутат Юрій Маслов нагадав про європейські цінності та навів приклад Швейцарії з декількома державними мовами.

– Сьогоднішній проект дозволяє реалізовувати механізми Європейської хартії мов і для нас надзвичайно важливий, – заявив Юрій Костянтинович. – Давайте молитися, щоб цей закон якомога швидше був підписаний і набрав чинності.

– Мене дивують наші політичні опоненти, які фіксують увагу винятково на російській мові. Для багатонаціональної Одеської області це нонсенс, – доповнив виступи колег Олександр Кравець. – Даний Закон був обіцяний Партією регіонів та Президентом. Ми обіцяли – ми зробили.

– Це дуже важливе рішення, – заявив після «позитивного» голосування голова обласної ради Микола Пундик. – Я пропоную ознайомити з ним не лише депутатів ВР, але й наших колег в усіх 27 територіальних утвореннях України.

Наступний блок організаційних питань здебільшого був пов’язаний із саморозпуском партії «Сильна Україна» і – відповідно – її фракції в обласній раді. Її члени – Валерій Кондратюк, Андрій Прокопенко, Віктор Чернат – увійшли до складу фракції Партії регіонів. Екс­голова фракції Валерій Кондратюк був виведений зі складу Погоджувальної ради та Президії, але при цьому обраний заступником голови фракції ПР.

– На рівні області Валерію Сергійовичу доручено імплементувати кадри, які були в «Сильній Україні», у роботу спільної вертикалі влади і, звичайно, Партії регіонів, – відзначив Микола Пундик. – Із чим ми його й вітаємо.

Деякі зміни торкнулися й керівництва постійних комісій облради. Комісію з питань морегосподарського комплексу замість Костянтина Лавриненка очолив Дмитро Макосій, а керівництво комісії з питань економіки перейшло від Миколи Шутова до Олександра Кравця. Мабуть, це були найзначніші події 13­ї сесії обласної ради шостого скликання. Наступні пункти (внесення змін до ухвалених раніше рішень, звіт про виконання обласного бюджету, узгодження проектів землевпорядкування та ін.) проходили без особливих дебатів. Хіба що голова обласної ради Микола Пундик виголосив невелику промову, коли справа торкнулася видачі дозволів на оренду об’єктів водного господарства.

– Риболовля – моє хобі, – визнав Микола Володимирович. – Повірте, в області вже не залишилося жодної водойми, де можна порибалити «просто так». Завжди знайдеться людина, яка вимагає плати, тому що він тут орендар. Але за фактом , на початок нашої каденції офіційні договори оренди існували всього лише на 15 водойм (з орендною платою трохи більше 180 тисяч гривень). До сьогоднішнього сесійного засідання ця цифра зросла до 22 водойм (орендна плата – майже півмільйона). Сьогодні ми видаємо нові дозволи і приводимо ситуацію, що фактично склалася, в нормальне законне поле. Ми змушуємо людей, які займаються там госпдіяльністю, оформити договори і платити орендну плату. Для нас із вами, для територіальних громад це дуже серйозне джерело поповнення бюджетних коштів.

Депутати обласної ради прислухалися до аргументів свого голови. Після чого розглянули низку кадрових, майнових та організаційних питань, депутатські запити, «різне» і після звуків Державного гімну залишили сесійну залу.