Центральною подією тижня, що минає, безсумнівно, став XIV з’їзд Партії регіонів, який визначив завдання провідної політичної сили країни на найближчу перспективу. На з’їзді були названі й затверджені кандидати в народні депутати України від партії по одномандатному та мажоритарних округах. Одним із делегатів з’їзду був депутат обласної ради, заслужений економіст України, академік Академії економічних наук України Олександр Кравець. Ми попросили Олександра Семеновича поділитися своїми враженнями від головного партійного форуму країни.

– Про з’їзд Партії регіонів повідомили практично всі засоби масової інформації, але на рівні суто інформаційному. А от ми прагнемо надати нашим читачам можливість довідатися про цей захід «із перших вуст», ізсередини. Яке загальне враження Ви винесли про з’їзд?

– Колись відомий французький політтехнолог Жак Сегела придумав для президентської кампанії Франсуа Міттерана чудове гасло: «Спокійна сила». Це визначення якнайкраще годиться для з’їзду нашої партії. Порівняймо те, як проходив з’їзд Партії регіонів, з тим, як провели аналогічний захід наші основні конкуренти – т.зв. об’єднана опозиція. Просто неба, незрозуміло як голосували, з великою кількістю образ тих, хто не потрапив до «прохідної частини» виборного списку, із закликами боротися проти чинної влади, кудись іти, когось блокувати, проти чогось протестувати… Їй­богу, чимось оце все видалося несерйозним. А той факт, що відразу після оголошення партійного списку народні депутати від БЮТ заявили про свій вихід із фракції – як це розцінювати? Істерика – іншого слова я не доберу. Так, у нас теж, можливо, були ті, хто розраховував на вище місце у списку, не виключаю, що на душі цих людей теж, як то кажуть, кішки скребли, але ж ніхто з них не став із цієї причини робити якісь заяви, протестувати тощо. Чому? Так тому, що перед з’їздом провадилася серйозна, копітка підготовка, і ті ж списки складалися за принципом «сім разів відміряй…» – і навіть не сім, а, мабуть, 777 разів…

Члени нашої партії розуміють, що головне – не особисті амбіції, а загальний успіх. І на цей успіх кожному, підкреслюю, кожному з нас належить працювати не покладаючи рук.

– Ваше найсильніше враження від з’їзду?

– Однозначно, це виступ По­чес­ного лідера Партії регіонів, Президента України Віктора Фе­до­ровича Януковича.

– Зрозуміло, що доповідь Президента – це в будь­якому разі свого роду «дорожній покажчик». Але хотілося б знати, що особисто Вас – як професіонала, як політика, як людину – особливо зворушило в цьому виступі?

– Почну з політичної частини, бо зрозуміло, що у світлі майбутніх виборів вона є центральною.

Президент справедливо зазначив, що парламентські вибори є загальним іспитом як для політиків, так для всіх громадян. І на цих виборах усі ми повинні продемонструвати свою прихильність до демократії, високу політичну та правову культуру.

«Переконаний, що ми складемо цей іспит на відмінно, – сказав Віктор Федорович. – Ми дамо гідну відповідь усім, хто намагається поставити під сумнів нашу здатність забезпечити прозорий і відкритий виборний процес. Усім, хто прагне використовувати майбутню виборну кампанію для чергової дестабілізації громадсько­політичної ситуації в країні».

Ці слова, на мій погляд, – чудове підтвердження «спокійної сили» нашої партії. Бо тільки спокійна, упевнена в собі сила здатна взяти на себе місію не допустити в Україні політичних воєн і протистоянь, забезпечити політичну стабільність і соціально­економічний розвиток. Але ж саме це В.Ф. Янукович вважає пріоритетом у діяльності Партії регіонів. І це те завдання, яке здатне об’єднати всі прогресивні демократичні сили нашої країни.

Як професіоналові­економісту мені, зрозуміло, було вкрай важливо довідатися, як Президент оцінює нинішню соціально­економічну ситуацію і якими йому видаються плани на майбутнє.

І тут Віктор Федорович чітко й однозначно заявив, що за два останні роки вдалося подолати розруху, яка спіткала Україну у 2008­2009 роках. Ми з вами вже говорили на цю тему, але хочу ще раз нагадати, що в період «помаранчевого панування» інфляція в Україні перевищувала 20%, розмір ВВП за один тільки 2009 рік знизився на 15% (такого рівня падіння не було в жодній європейській країні!), спостерігалося різке зростання кількості безробітних, набагато зросла заборгованість за заробітною платою тощо.

І ось отут знову хочу згадати про «спокійну силу», бо, як відзначив В.Ф. Янукович, «ми прийняли цю спадщину, ми усвідомлювали виклики й загрози, що стоять перед нашою країною. І ми, без перебільшення, зберегли Україну».

Звичайно, наші політичні конкуренти заперечуватимуть тезу, що Партія регіонів, прийшовши до влади, лише за два роки підняла країну з руїн, що їй неймовірними зусиллями вдалося подолати економічну розруху та стабілізувати українську економіку.

Але є така об’єктивна річ, як цифри, і їх навів Президент у своєму виступі.

Так от, інфляція в Україні за останні роки склала менше 0,1%, що є найкращим показником за останні десятиріччя. Порівняймо з інфляцією 2008­2009 рр.: є питання?

Торік ВВП в Україні зріс на понад 5%, і це зростання триває й у році нинішньому. Зібрано рекордний урожай зерна. На третину зріс експорт українських товарів. Стабільним залишається курс гривні, зокрема завдяки 11 мільярдам доларів приросту прямих іноземних інвестицій в Україну за попередні два роки.

З початку цього року вдалося розрахуватися за багатьма зовнішніми боргами України. Постійно зростає обсяг депозитів у банках, причому насамперед за депозитами у гривні, що є найпереконливішим показником того, що вдалося відновити довіру народу до вітчизняної валюти, до банківської системи, до української економіки загалом.

Однак, як Ви розумієте, всі ці макроекономічні досягнення не варті були б і ламаного гроша, якби не були спрямовані на поліпшення якості життя громадян нашої країни.

І знову найкраще про це говорять цифри.

Якщо середня зарплата на початок 2010 року становила 1906 грн, то зараз – 3016 грн. Зростання – на 58%. І це – при досить низькому рівні інфляції. Мінімальну зарплату підвищено з 643 грн до близько 1100 грн. І тут зростання значне – 70%. На півмільярда гривень скоротилася заборгованість за виплатою заробітної плати. Удвічі збільшився розмір виплат при народженні дитини. На 3,7 млн чоловік скоротилося число пенсіонерів, що одержують пенсію менше 1000 грн: але ж у 2009 році таких було близько 10,3 млн чоловік.

З 1 травня майже на 120 грн зріс середній розмір пенсій і тепер він становить 1400 грн. Підвищено пенсійні виплати учасникам війни та членам родин померлих інвалідів війни. Зросли пенсії колишнім військовослужбовцям. 2012­й став роком значного збільшення витрат на інвалідів.

З 1 липня зросла державна соціальна допомога дітям, пенсіонерам та інвалідам із малозабезпечених родин. Для дітей вона тепер становить не 50%, як колись, а 75% прожиткового мінімуму, а для пенсіонерів та інвалідів цей показник доведено до 100%. До кінця цього року 80% дітей­сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, перебуватимуть у прийомних сім’ях. І таким чином, як відзначив Президент, «буде переломлено ситуацію в цій чутливій сфері. Це свідчить про те, що українські громадяни разом із державою проявляють своє піклування та відповідальність за майбутнє нації».

І так – практично за всіма соціальними стандартами…

Чудовим показником тих кроків уперед, які зроблені Україною під керівництвом Партії регіонів, стало успішне проведення чемпіонату Європи з футболу. В.Ф. Янукович відзначив, що це була «не тільки спортивна подія, але й успішний національний інвестиційний проект. Ми зламали негативні стереотипи нашої держави, суспільства, які тривалий час поширювалися, зокрема й нашими політичними опонентами. Ми повернули суспільству самоповагу й чуття єдності з європейським співтовариством».

– Із цифрами, справді, сперечатися важко. Однак, крім статистики, існує ще й така річ, як громадський настрій. А він, дивімося правді в очі, далеко не найкращий. І Вам, як депутатові обласної ради, який регулярно зустрічається зі своїми виборцями, це відомо краще за багатьох, чи не так?

– Таке явище, безумовно, спостерігається. І Президент відзначив його, говорячи про ключові виклики, які стоять зараз перед нашою країною на шляху переходу до якісно нової моделі розвитку. В.Ф. Янукович відверто зізнався, що далеко не все вдалося зробити так, як планувалося два роки тому. Цьому перешкодили тяжка спадщина від попередників, зовнішні виклики та внутрішня інерція. «Але ми не маємо права відступати назад. Ми повинні на цих парламентських виборах переконати наших співвітчизників у вірності наших цілей, у нашій здатності їх домогтися», – заявив Президент.

На розвиток цієї тези я хотів би відзначити, що ініційована нашим губернатором Едуардом Матвійчуком програма «Народний бюджет» дуже стимулювала активність жителів області. Ми з вами вже розмовляли на цю тему, але хочу ще раз повторити, що присутність на сходах місцевих громад змушує переглянути точку зору на громадську апатію. Бачили б Ви, з яким азартом та усвідомленням відповідальності люди обговорювали ключові проблеми своїх сіл, селищ, міст! Бо вперше за багато десятиліть наші земляки відчули, що саме від них, від їхніх ухвал залежить те, як розвиватиметься їхній населений пункт, як змінюватиметься життя кожного з них. У розвитку принципів «Народного бюджету», у поширенні цього досвіду на всю країну мені вбачається один із важливих способів подолати ту апатію суспільства, яка так турбує В.Ф. Януковича, так само як і всю його команду, всю нашу партію. Із цієї точки зору мені видається винятково важливим те схвалення програми «Народний бюджет», яке висловив Президент під час робочої поїздки до Одеської області.

– На з’їзді були затверджені кандидати в народні депутати України, зокрема й по мажоритарних округах Одеської області. Якими критеріями керувалися лідери партії й делегати з’їзду, висуваючи саме цих людей?

– Ці критерії були названі Пре­зидентом. В.Ф. Янукович відзначив ту старанність, із якою підійшла Партія регіонів до складання виборного списку та при висуванні кандидатів у мажоритарних округах. «Своїми моральними та професійними якостями, – сказав В.Ф. Янукович, – наші кандидати повинні персоніфікувати тип сучасного європейського політика. Ми повинні привести в Раду людей, які захищатимуть права виборців, які вміють обстоювати свою думку та йти на компроміс із опонентами».

На мій погляд, кандидати від Партії регіонів по Одеській області відповідають цим критеріям. Дуже важливо те, що вони готові до щирої, чесної розмови з виборцями, що вони мають сильні аргументи для такої розмови.

Насамперед це ухвалена з’їздом передвиборна партійна програма «Від стабільності – до добробуту», у якій чітко та конкретно намічено шляхи розв’язання посталих перед країною проблем. Крім того, кожнен із кандидатів – не випадкова людина у своєму окрузі. Усі вони чудово знають настрої виборців, їхні потреби, багато в чому завдяки програмі «Народний бюджет». Хочу зазначити з досвіду свого спілкування з виборцями, що люди втомилися від слів і обіцянок. Цей настрій дуже точно відзначено у виступі Президента, який сказав, що «ресурс популізму вичерпався ще на минулих президентських виборах… сили, які зробили ставку на політичний радикалізм, на короткочасні економічні кроки популістського характеру, на розбрат між українцями, не мають майбутнього». Можу підтвердити: наші земляки хочуть бачити в якості своїх обранців тих людей, які допомагають їм реальними справами.

І кандидати від нашої партії – це люди конкретних справ. Кожен із них може, як то кажуть, не сходячи з місця, відзвітувати про свою роботу, розповісти про ті добрі справи, які зроблені ним для людей. І я не сумніваюся, що їхня діяльність буде гідно оцінена виборцями. Тож Одеській області не доведеться червоніти за своїх представників у парламенті, які будуть обрані від Партії регіонів.