Не секрет, що політсила Литвина на жовтневих виборах завдяки новому закону «пролітає», однак окремі представники Народної партії можливість потрапити в парламент все ж мають. За мажоритаркою. Сергій Гриневецький, зокрема, балотуватиметься в одному з округів в Одесі.

У четвер Сергій Рафаїлович зустрівся з одеськими журналістами, аби відзвітувати про свою депутатську діяльність за січень — липень 2012 року. Йшлося про законотворчу роботу, депутатські запити, подані за цей період, роботу із зверненнями громадян, благодійну діяльність тощо. Народний депутат розповів також про своє бачення проблемних для Одещини тем, відповів на запитання з політичним присмаком і навіть зізнався, за кого голосуватиме.

Сергій Гриневецький виступив автором або співавтором семи проектів законів і постанов. «Були проведені парламентські слухання, були прийняті рекомендації щодо реформування військової організації сектору безпеки. Я вважаю, що це квінтесенція роботи, тому що були залучені всі державні структури, уряд, президент», — за-значив політик, який, нагадаємо, є заступником голови парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони. Сергій Рафаїлович активно працював над законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, виплати одноразової грошової допомоги у разі їх загибелі, встановлення їм інва-лідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності», який Верховна Рада при-йняла. Нардеп переконаний, що цей закон для Одещини особливо важливий, оскільки тут дуже багато ветеранів військової служби і саме питання їх соціального захисту сьогодні можна вважати ключовими.

Говорячи про головні проблеми на загальнонаціональному рівні, Сергій Гриневецький процитував президента України Віктора Януковича, зазначивши, що повністю поділяє з ним озвучену думку: «Протиріччя між намірами державного політичного керівництва та інтересами бюрократичних груп, сформованих за регіональним та галузевим принципом, набуває дедалі більше конфліктогенного характеру». Трохи згодом, коли мова знову перейшла до проблем із корупцією, народний депутат підкреслив, що для того, аби подолати проблеми такого масштабу, потрібна, головним чином, політична воля, і навів у приклад Грузію. Ще одна важлива проблема на національному рівні породжена «Євро-2012». За словами народного депутата, в Україні сьогодні дуже різко змінюється інфраструктура: збільшується прірва між великими містами і периферією. «З’явилися міста з інфраструктурою «Євро-2012» і при цьому залишається дуже консервативна периферія, де практично системи життєзабезпечення перебувають у техногенно-небезпечній ситуації. Тобто країна, модернізуючись, розпадається на певного роду анклави. З одного боку — анклави «Євро», з іншого — анклави «бідність», — зауважив він.

Не оминули увагою й чинний закон про вибори. «Ми вступаємо в нову виборчу кампанію, яка буде проходити за новим законом. За останні 20 років кожна виборча кампанія проходить за новими законами — це стало для нашої країни традицією», — зазначив депутат і додав, що з кожним разом вони дедалі гірші. З іншого боку, він бачить і позитивні моменти в останньому законі про вибори, і насамперед — це, бодай частково, мажоритарна система. «Я прихильник суто мажоритарної системи. Будучи певною мірою прихильником і провідником сильної державної регіональної політики, переконаний, що тільки представництво всіх регіонів у вищому законодавчому органі може збалансувати ситуацію — і політичну, й економічну, і все те, що робиться в гуманітарному секторі.

«Представник від свого виборчого округу завжди буде орієнтуватися, насамперед, на позицію виборця і захищати його інтереси», — вважає Сергій Гриневецький, бо коли депутати проходять у парламент за партійними списками, то несуть відповідальність лише перед своїм партійним штабом, якщо точніше — перед керівниками фінансово-олігархічних структур. (Тут так і хочеться від себе додати: це коли представник від свого виборчого округу, а не засланий бозна-ким і бозна-звідки козачок, який влаштовує тих, хто править бал, влаштований за народні кошти, прикриваючись іменем народу.)

В останньому законі, на його думку, добре прописані антифальсифікаційні норми. По-перше, бюлетені на вибори до Верховної Ради друкуватимуться на державному підприємстві «Україна», більше того, це відбуватиметься під контролем комісії, яка створюється з усіх фракцій чинного парламенту. «Тобто якщо є тридцять сім мільйонів виборців, значить, буде тридцять сім мільйонів бюлетенів плюс піввідсотка, а не так, як раніше — невідомо, скільки було резерву», — розповів нардеп.

По-друге, якщо раніше бюлетені, віддруковані на державному підприємстві, відправлялися в територіальні комісії, а територіальні комісії власноруч вписували номери дільничних комісій, то тепер номери дільничних комісій друкуються і скріплюються відповідною печаткою. «Таким чином, кількість бюлетенів на дільничних комісіях буде відповідати кількості виборців», — запевнив він. По-третє, раніше бюлетені зберігалися до одного року після виборів. «До одного року — це 2 тижні, потім вони знищувалися. Зараз бюлетені та протоколи зберігатимуться в архівах. Протоколи — в державному архіві п’ять років, до набрання чинності наступної Верховної Ради. При порушенні може бути створена комісія у парламенті з перевірки виборів на будь-якому з округів, на будь-якій виборчій дільниці. Кримінальна відповідальність — до восьми років за порушення», — підкреслив Сергій Гриневецький.

Торкаючись політичних тем, журналісти поставили депутату кілька досить провокаційних питань. Перше з них стосувалося того, за кого голосуватиме сам Сергій Рафаїлович. Спочатку він відповів розмито: «Підтримаю тих, хто підтримає мене», а трохи згодом зізнався: «За Партію регіонів». Пояснив свої симпатії, розкритикувавши списки опозиційних сил. Що ж стосується рідної Народної партії, підкреслив: свого часу опинився там, бо не було мажоритарної системи і до Верховної Ради довелося іти за партійним списком. Журна-лісти поцікавилися: чи не вважає депутат, що відбувається повний розвал такої політичної сили, як Народна партія? На це Сергій Гриневецький відповів, що «народники» ідуть в парламент за мажоритаркою, відтак представники цієї політичної сили в парламенті будуть. Що ж до списків, то, за його словами, у партії просто нема можливості конкурувати з іншими. «Ви знаєте, скільки коштують білборди? Кожен ціною в місячну пенсію, а то й більше. А ви подивіться, скільки їх лише по Одесі, не кажучи вже про всю країну! Додайте до цього рекламу на центральному телебаченні. Скільки коштує одна секунда?» — перепитав у відповідь.

Від питань гострополітичних перейшли до питань гостроекологічних: що робити з Куяльником та озером Сасик? Загальновідомо, що Куяльницький лиман пересихає. Нинішнього спекотного літа ситуація взагалі катастрофічна. Через річки Великий і Малий Куяльники вода вже практично не надходить, і якщо не вжити термінових заходів, ми втратимо унікальний лиман назавжди. Обговорюючи цю проблему, народний депутат передав слово ректору Одеського державного екологічного університету Сергієві Степаненку, який переконаний, що діяти слід невідкладно і що без державних коштів порятунок неможливий. Він підкреслив, що програма порятунку, прийнята в минулому році, не працює. А тим часом рівень Куяльницького лиману лише за минулий рік впав на 20 сантиметрів. Звісно, підходити слід комплексно: і річки рятувати, і розібратися, врешті-решт, з дамбами та кар’єрами, однак першочерговим, на думку вченого, має стати з’єднання лиману з морем. Це не лише не дасть йому остаточно висохнути, а й буде корисним для екосистеми. Роботи у цьому напрямку, за словами Сергія Степаненка, необхідно розпочинати вже в цьому році.

Що ж стосується озера Сасик, то вся відповідальність за його стан, за словами Сергія Гриневецького, лежить на Національній академії наук. «Поки Національна академія наук не визнає свою помилку, нічого не буде. Вона — стримуючий фактор. НАН, яка розробила цей проект, не прорахувала всі наслідки і не закінчила реалізацію проекту», — зазначив нардеп.

Нагадаємо, за задумом НАН України, озеро повинно було стати частиною Дунайсько-дністровської зрошувальної системи. Однак її недобудували, вода в озері застоялася, почала гнити і підмивати береги, де розташовані великі населені пункти. Нардеп підкреслив, що він не спеціаліст у цій галузі і може помилятися, та найкращим вирішенням проблеми, на його думку, може стати роздамбування. «Слід знову з’єднати озеро з морем і залишити все, як було», — сказав він.