«Проблеми арт-бізнесу в Україні. Галереї Одеси» — під такою назвою нещодавно у приміщенні галереї «Ніка» (вул. Віце-маршала Жукова) відбувся закритий «круглий стіл» за участю директорів галерей, арт-менеджерів Одеси і Білгорода-Дністровського, представників громадських культурних організацій, творчих спілок, зокрема фотохудожників України.

Організаторами заходу виступили Одеська обласна організація «Об’єднання творчої інтелігенції «Асамблея», журнал «Виставки Одеси» та представники ко-мітету культури, мистецтва і туризму громадської ради при облдержадміністрації.

Учасники засідання наголосили, що відносно нова (в умовах пострадянського суспільства) форма дрібного підприємництва — організація виставок творів мистецтва та їх просування до споживача — в умовах кризи потребує впровадження певних ініціатив з боку держави, зокрема на законодавчому рівні — унормування діючого законодавства щодо оподаткування дрібного і середнього підприємництва, яке працює у сфері культури. «Якщо ще кілька років тому, під час проведення аналогічного засідання, ми колегіально визначили, що на той час арт-бізнес в Україні був у зародковому стані, то сьогодні — його «добили» остаточно, його просто не існує, — заявила у своєму досить емоційному виступі один із чільних організаторів «круглого столу» Анжеліка Жукова — редактор журналу «Виставки Одеси» і голова вище згаданого комітету.

Проведення закритого засідання організатори розглядають як перший етап на шляху виявлення проблем галузі. Надалі для вироблення спільної платформи представники галерейної справи планують залучити ширше коло колег, зокрема Асоціацію галерей України, юристів, діячів культури та мистецтва, податківців, які б провели кваліфіковані консультації для підприємців, що працюють на арт-ринку, у т.ч. через «гарячу лінію».

Зазначимо, проблеми галузі комплексні. Теперішня криза лише чіткіше виявила хвороби суспільства — відсутність державної стратегії розвитку культури, гуманітарної політики (впродовж двох останніх років відсутня посада віце-прем’єра з гуманітарних питань. — Прим. В.К.). На цьому тлі відбувається лобіювання інтересів окремих груп великого бізнесу і проводиться жорстка фіскальна політика щодо малого і середнього підприємництва.

«Діяльність галерей повинна абсолютно легально підпадати під систему єдиного оподаткування, — озвучила власну думку учасниця «круглого столу» Наталя Храмова (ЗК «Музика Землі»). — А для художників повинні бути створені пільгові умови для заняття творчістю. Потрібно сприяти появі таких нових спеціальностей, як арт-менеджер. Достатньо звернутися до європейського досвіду, створити умови для розвитку благодійництва і меценатства».

Інший учасник зустрічі Сергій Ожогов (м. Білгород-Дністровський) висловився так: «Незважаючи на різні компроміси, спроби чесно працювати, все ще залишається небезпека, що у будь-який момент може прийти представник відповідних служб і звинуватити в порушенні закону, оскільки чітких понять у даній сфері просто не існує, як і спеціалістів, і його (закон) можна трактувати по-різному. Однак при бажанні можна змінити ситуацію. Достатньо показовим є досвід об’єднання ювелірів, які зуміли захистити власні інтереси».

Учасники засідання сподіваються на розширення своєї соціальної платформи, зближення людей бізнесу і мистецтва, залучення до вирішення даної проблематики всіх небайдужих, стурбованих проблемами розвитку культури, збереження культурних цінностей і поширення їх серед молоді. Адже поряд із соціально-економічними здобутками, ступінь розвитку культури завжди був показником рівня цивілізованості суспільства.

Від себе хочу додати, що мова, швидше за все, йде про ті галереї, які ще не зовсім знайшли своє місце у запропонованому арт-просторі і потребують як нових ідей та виявлення власного креативу, так і реальної підтримки. Скажімо, цікавим є досвід творчої молоді, яку згуртував навколо проекту «Чайна фабрика» присутній на засіданні Дмитро Банніков. А скільки їх за останні десятиліття зникло?! Та й вираз «арт-ринок» звучить дещо претензійно, адже можемо говорити лише про його зародок. Як повідомили організатори, окремі галереї не відгукнулися на запрошення, й аналізувати причини такої поведінки не входить у формат цієї розмови.

Даний процес не може успішно розвиватися без митців, журналістів, яким організатори подібних заходів часто відводять лише роль статистів постфактум.

У питанні збереження культурних цінностей потрібні солідарність і взаємодія. Важливо встановити довір’я, передбачуваність і прозорість у діяльності арт-бізнесу і чиновників. Слід визнати, що проблема все ж лежить не лише у професійній чи юридичній, але й у політичній площинах, у способі мислення тих осіб, які визначають вектор розвитку сучасної політики в Україні. Про це доречно згадати саме у період старту виборчої кампанії.

(У публікації використані матеріали виступів, надані учасниками «круглого столу»).