![]() |
|
![]() |
![]() |
У вівторок, 20 серпня, в Одесі підбито підсумки вже XIII загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання».
З усього, що відбувалося в актовій залі регіонального відділення Національного інституту державного управління при Президентові України, де проходила церемонія, найбільше запам'ятався виступ поетеси з «червоного» Краснодона, що на Луганщині, Антоніни Листопад—емоційний, патріотичний, образний. Саме так і повинно сьогодні звучати все, що говориться
про українську мову, про м державність, про її захист, бо нікому, окрім самих українців, наша мова виявилася непотрібною в Україні, а передусім — нашій неукраїнській владі.
— Любити понад усе рідну мову, свою країну — це так природно, це як дихати, як їсти, то чому ж лишень нас обзивають за це націоналістами? Бо вони бояться нашої
мови, ненавидять її. Бо це мова древня, мова дуже багата. Це мова божественна, органна. Українська мова найбагатша в світі. А чому ж народ, який створив цю мову, яка його створила, чому він її встилається? А повинен пишатися! Ми, українці, самі винні. Ми себе прирекли. Бо забули закон життя: що пошлеш вперед — повернеться назад. Забули, що мова матеріальна. Вперед посилали невпевненість, покірливість, толерантність... Воно й повертається... В Україні не буде
ніщо мінятися, поки не полюбимо себе. Самих себе, як націю. І ніхто не захистить рідної мови, окрім нас самих.
На завершення свого виступу Антоніна Листопад прочитала славетний вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну», твір завжди актуальний, а сьогодні — особливо потрібний нам як заклик до дієвого захисту рідної мови, який і є — любов. Це був сильний, пристрасний виступ, який на терезах часу переважив би всю тривіальну
процедуру підсумків саме цьогорічного конкурсу. І хоча не лише гостя з наскрізь «прорегіоненої» Лу-ганщини була в залі, а й одеська література була персонально представлена, проте ніхто не сказав ані слова про українську мову, тим більше — на її захист.
Журі конкурсу визначило переможців у трьох вже традиційних номінаціях: «Квітни, мово наша рідна», «Мовне багатоголосся» та «На видноті всього світу». Відповідно перші місця у названих номінаціях здобули: одеський поет Анатолій Глущак та львівянин Василь Кобилюх, одеситка Наталя Бутук та киянин Василь Лопата, поетеса з Луганщини Антоніна Листопад, Ана-
тол Чокану (Кишинів), Віталій Довгич з Києва та Ольга Хало (Луцьк). Багато учасників конкурсу отримали дипломи та інші відзнаки.
Перед початком церемонії нагородження були зачитані привітання від Верховної Ради України — його підписав Юрій Стець, від Міністерства культури — за підписом Юрія Богуцького, керівництва НСЖУ, а також від голови облдержадміністрації Едуарда Матвійчука. Проте жоден представник влади не удостоїв цю небуденну подію своєю присутністю.
![]() Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2025 S&A design team / 0.006Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |