Мабуть, більшість людей, якщо їх запитати, що ж таке фармація, згадають тільки про купування ліків в аптеках. І по­своєму будуть праві: фармація як наука справді займається пошуком форм лікарських засобів (пігулки, капсули, розчини, мазі, гелі), які якнайкраще зможуть вирішувати поставлені завдання щодо боротьби із запальними процесами, больовими синдромами, інфекціями, щодо поліпшення кровопостачання органів, прискорення загоєння ран. Втім, до сфери інтересів фармацевтичної науки входять також питання організації роботи аптечних підприємств, ціноутворення на медикаменти.

– Євросоюз працює за стандартами надання медичної допомоги, – розповідає заслужений працівник освіти України, декан фармацевтичного факультету Одеського національного медуніверситету, доктор фармацевтичних наук, професор Віктор ТРОХИМЧУК. – Однією з найважливіших складових цих стандартів є фармакоекономіка, тобто оцінка співвідношення між вартістю та ефективністю лікарських засобів при альтернативних схемах лікування захворювання. Стандарти передбачають доцільність застосування того або іншого препарату, суворо регламентуючи ці питання в межах затверджених переліків.

– Вікторе Васильовичу, розвинені країни намагаються максимально скоротити використання імпортних препаратів. У нас же поки що лише третина ринку забезпечують вітчизняні заводи. Чи буде ця ситуація змінюватися найближчим часом?

– Є постанова Кабінету Міні­стрів щодо імпортозаміни. Так, наприклад, у наших аптеках можна зустріти по 120 – 130 найменувань лікарських засобів різних торговельних марок, що відрізняються за ціною, але з тією самою діючою речовиною. Усе це відтворені препарати з імпортних аналогів. І більшість з них може випускатися у нас під належним контролем як технології виробництва, так і ціноутворення. Зрозуміло, що наші препарати будуть у цьому випадку дешевші за імпортні. Отож завдання щодо імпортозаміни урядом поставлені дуже серйозні.

Виходячи з цього, розпочався і процес більш вузької спеціалізації фармпідприємств. Їх у нас у країні 146. Та ж «Дарниця», наприклад, випускає багато інноваційних розробок. Завдяки цьому на українському ринку з'являються вітчизняні препарати високої якості, орієнтовані на лікування найпоширеніших захворювань.

Крім того, поставлено завдання збільшити випуск медикаментів на основі вітчизняних субстанцій. Особливо це стосується переліку життєво необхідних ліків. Можливо, антидоти (протиотрути), сироватки, чиє виробництво є надзвичайно складним і високовитратним, поки ще будуть залишатися, переважно, імпортними. Але й тут поставлено завдання на розширення номенклатури вітчизняних фармзаводів.

– Враховуючи зміни, які відбуваються, що змінюватиметься у навчальному процесі на факультеті?

– Ректор нашого вузу Валерій Миколайович Запорожан багато сучасних тенденцій у фармації передбачив заздалегідь. У 2011 році факультет переселився до 9­поверхового сучасного корпусу по вулиці Малиновського, 37, де у нашому розпорядженні перебуває 2600 квадратних метрів сучасно оснащених аудиторій, лабораторій і класів, де навчаються студенти денного й заочного відділень. На факультеті є навчально­виробнича аптека, крім того, існує 20 базових аптек, зокрема міжлікарняна, гомеопатична, госпітальна, готових лікарських засобів, виробнича. Студенти проходять практику в аптеках регіону. Тобто, у нас створено всі умови для успішної наукової діяльності щодо створення, разом з фармакологами, нових лікарських засобів і для підготовки кваліфікованих кадрів фармацевтів.