Останнім часом, коли діяла програма підтримки виноградарства з відповідним фінансуванням, в Україні з’явилися тисячі гектарів нових плантацій найкращих європейських сортів. Другий крок, актуальний в умовах мінливого клімату, – переведення вино­градників на краплинне зрошення. Одним з перших стало його застосовувати дослідне господарство імені Суворова, що в селі Оксамитному Болградського району.

– У 1995 році, коли в нашому господарстві побував міністр сільського господарства, на той час Олександр Баранівський, він запропонував освоїти міль­йон гривень державних коштів на встановлення краплинного зрошення, – розповідає керівник підприємства, заслужений працівник сільського господарства України Анатолій Володимирович Білоус. – Так у нас з’явилися перші 82 гектари на «краплі». Побачивши результат, власними зусиллями ми перевели на нову систему зрошення ще гектарів двісті. Устаткування нам постачала компанія «A.I.K».

Того дня, коли ми приїхали до Оксамитного за репортажем зі збирання винограду, у кабінеті А.В. Білоуса зустрілися із заступником директора фірми «A.I.K» Миколою Кириловичем Коржаном – якраз йшли переговори про переведення на краплинне зрошення чергової ділянки у 100 гектарів. Ціна питання – два мільйони вітчизняних. Не мало, але справа варта того.

– Ми постачаємо устаткування кримським виноградарям, у цілому в Україні наша компанія обладнала «краплею» 1,5 тисячі гектарів, – говорить Микола Кирилович. – Ми працюємо також в Узбекистані, Молдові та Білорусі. До слова, краплинне зрошення ми встановили і в саду Олександра Григоровича Лукашенка – на особисте прохання Президента.

У чому переваги «краплі»?

– Давайте подивимося, що відбувається з лозою при звичайному поливі борознами, коли вода подається «із запасом», – пропонує М.К. Коржан. – Спочатку ви перенасичуєте ґрунт вологою, через воду утруднюється доступ кисню до кореневої системи. Рослина переживає стрес, який негативно впливає на її ріст й розвиток. Потім настає оптимальний період – кущ розвивається. Але через якийсь проміжок часу ґрунт пересихає – а це вже новий стрес для лози. Якщо на кущах вже сформувалися грони, то відбувається їх в’янення – рослина забирає вологу. Краплинне зрошення малими дозами, коли вода подається до прикореневої системи, примушує кущ розвиватися за часом рівномірно та послідовно. Забезпечується інтенсивне дихання коріння протягом усього періоду росту. Подивіться на виноградники на «краплі» – у них зовсім інший вигляд!

Безумовно, зрошення – це витрати. Який економічний ефект від його впровадження?

– Справа тут не стільки у підвищенні рентабельності виробництва, хоча її можна вирахувати, – ми переходимо на якісно новий рівень виноградарства, – відповідає на поставлене запитання А.В. Білоус. – Зрошення – це як кермо в автомобілі: одержуємо можливість управляти процесом. Дотепер ми перебували у прямій залежності від погодних умов.

Виноградарі з Оксамитного на практиці переконалися в силі «краплі».

– У нас є мрія перевести на краплинне зрошення і маточники, – сказав нам на розсадниках бригадир Віталій Дмитрович Сібов. – Ви знаєте, яка посуха була в липні – серпні, температура на поверхні ґрунту доходила до 70 градусів за Цельсієм! Щоб врятувати молоду лозу, ми поливали її по борознах. Це – дуже тяжка праця! Наші працівники під палючим сонцем перелопачували сотні тонн землі. Сьогодні дуже важко знайти людей, які погоджуються на таку роботу.

– Від дідівських методів треба відмовлятися так само, як свого часу відмовлялися від сохи, – додає агроном з питань розсадниц­тва Лілія Іллівна Колько.

Силу «краплі» демонструє усьому світу Ізраїль, де, власне, і почав розвиватися новий вид зрошення. Піти на це ізраїльтян змусила потреба – посушливий клімат та дефіцит води. Але ж ці проблеми є і в наших хліборобів...

Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей», Болградський район

P.S. За інформацією прес­служби Міністерства аграрної політики та продовольства України з посиланням на його керівника Миколу Присяжнюка, ухвалено рішення виплачувати грошові компенсації фермерським господарствам та селянам­одноосібникам за висадження садів і виноградників від 20 соток. Уряд має намір фінансувати висадження саджанців, спорудження фруктосховищ, корчування садів та краплинне зрошення. Повідомляється, що у 2012 році держава спрямує на розвиток садівництва та виноградарства понад 1 млрд грн, з яких 85% будуть виплачені як згадані компенсації. Міністр відзначив, що це дасть можливість сформувати комплексний підхід до розвитку садівництва та виноградарства, що, своєю чергою, покликано зменшити обсяг імпортованої продукції.

– Сьогодні близько 80% столового винограду імпортується. Ми зобов’язані й можемо змінити ситуацію, – підкреслив Микола Присяжнюк