Середина вересня запам’ятається визнанням з боку влади тривожного стану вітчизняної економіки. Офіційна статистика зафіксувала падіння промвиробництва (на рівні показників початку кризи-2008), майже вдвічі сповільнилися темпи зростання ВВП. В уряді, йдеться у статті, опублікованій на http://economics.unian.net намагаються зберігати оптимізм, а в країні хочуть зрозуміти, чи мають очільники держави, попри показний оптимізм, план дій для мінімізації кризи, чи вийде «як завжди»...

Промвиробництво: все нижче і нижче

На початку цього тижня Держстат повідомив, що в Україні спад промислового виробництва в серпні 2012 року порівняно з серпнем 2011-го становив 4,7%. За даними відомства, в січні — серпні 2012 року порівняно з аналогічним періодом 2011-го спад промвиробництва склав 0,4%, в серпні 2012-го проти липня — 1,8%.

Несподіване падіння промвиробництва змусило експертів погіршити річні прогнози. Ще в червні, орієнтуючись на показники травня (тоді промвиробництво зросло на 1%), експерти передбачали річне зростання на 1,5%, а вже цього тижня дають ті ж відсотки, але зі знаком мінус — спад промвиробництва за підсумками року очікують на рівні 1,5%.

За даними Держстату, найбільше зниження обсягів промвиробництва в серпні 2012 року проти серпня 2011-го зафіксовано у виробництві коксу, продуктів нафтопереробки — на 33,2% і машинобудуванні — на 13,7%, зокрема спад обсягів виробництва машин та устаткування становив 14,4%, електричного, електронного та оптичного устаткування — 20,5%, транспортних засобів та устаткування — 9,6%. Спад виробництва зафіксовано і в металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів — на 12,5%, легкій промисловості — на 2,1%, обробці деревини і виробів з неї — на 0,2%.

Основне збільшення виробництва в серпні 2012 року проти серпня 2011-го зафіксовано в хімічній і нафтохімічній промисловості — на 10,3%, в т.ч. у хімічному виробництві — на 12,8%. Збільшення виробництва у видобувній промисловості становило 2,6%, зокрема у видобуванні паливно-енергетичних корисних копалини — 6,8%, при цьому у видобуванні корисних копалин, окрім паливно-енергетичних, зафіксовано спад — на 2,4%.

У виробництві і розподілі електроенергії, газу і води обсяги промвиробництва в серпні ц.р. проти серпня 2011-го збільшилися на 5,1%, проти липня 2012 року — знизилися на 3,7%, а в січні — серпні 2012-го проти аналогічного періоду минулого року — збільшення на 5%.

Такі показники зовсім не вписуються у плани влади. Згідно з прийнятою наприкінці минулого року Держпрограмою економічного і соціального розвитку на 2012 рік, збільшення промвиробництва в нинішнього року, за песимістичними оцінками, становитиме близько 4,5%, а за оптимістичним прогнозом — 8,3%.

Якщо підняти архів і подивитися показники за аналогічні місяці 2011 року проти 2010-го, то темпи падіння промисловості мають просто катастрофічний вигляд. Травень, червень, липень, серпень 2011-го відзначалися зростанням промисловості на рівні більше 8%. Зокрема, зростання промвиробництва в серпні 2011-го порівняно з серпнем 2010-го склало 9,6%. Поставимо в ряд у зворотному хронологічному порядку ще кілька невеселих для нашої промисловості цифр, яка цього року «падала» все літо: спад промислового виробництва в липні 2012-го порівняно з липнем 2011-го склав 0,9% (тоді як у липні 2011-го проти липня 2010-го зростання промвиробництва склало 8,7%). У червні ц.р. спад промвиробництва проти червня 2011-го склав 1,4% (у червні 2011-го проти червня 2010-го — зросло на 8,9%). Ну і, нарешті, в травні ц.р. порівняно з травнем 201-го виробництво зросло аж на 1% (втім, у травні 2011-го проти травня 2010-го — на 8,6%).

Такі низькі показники зростання промисловості, як цього року, були у нас напередодні кризи 2008-го — починаючи з тодішнього серпня.

Прогнози стають

дедалі гіршими

Промвиробництво показувало плюсові показники до травня цього року, а далі — лише мінус. Експерти прогнозували, що ця негативна тенденція збережеться, але спад на 4,7% був для багатьох несподіваним.

Аналітики «ІНГ Банк Україна» кажуть, що зниження промислового виробництва зумовлене в основному ослабленням глобального попиту на сталь. «На нашу думку, основним чинником, що вплинув у серпні на динаміку промислового виробництва, стало падіння виробництва сталі (на тлі зниження попиту на сталь і залізну руду). Зокрема, за підсумками минулого місяця металургія знизила обсяги виробництва на 12,5% до минулого року», — відзначають експерти. Вони також додають, що показник промислового виробництва перейшов у негативну площину (січень — серпень 2012 року проти аналогічного періоду 2011-го — спад 0,4%) вперше з початку цього року.

«У найближчому майбутньому ми не очікуємо відновлення зростання промислового виробництва, оскільки глобальний попит на основну експортну продукцію залишається низьким», — зауважують аналітики «ІНГ Банк Україна».

Внаслідок несподіваного падіння промислового виробництва за підсумками серпня аналітики банку переглянули річний прогноз за даним показником до мінус 0,1%.

Інвестиційна компанія Dragon Capital також погіршила прогноз темпів зростання промислового виробництва в Україні в 2012 році з 0% до мінус 1,5%. «Враховуючи слабкі дані за серпень, ми знижуємо наш річний прогноз щодо темпів зростання промвиробництва до 1,5% з 0%. Прогноз щодо української промисловості та економіки загалом на 2013-й, як і раніше, залежить від стану світової економіки. Ми поки що зберігаємо наш прогноз зростання промвиробництва наступного року на рівні +3,0%», — повідомила головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан.

Вона відзначила, що дані щодо промислового виробництва за серпень виявилися набагато гіршими за очікування. «Ми прогнозували зниження на 1,3%, а консенсус-прогноз агентства Bloomberg становив мінус 1,5%, при цьому найістотніше зниження очікувалося на рівні 2,9%», — наголосила вона.

За словами Олени Бєлан, зниження обсягів промвиробництва насамперед було зумовлене поглибленням спаду в металургії (-12,5% проти -8,6% у липні) і машинобудуванні (-13,7% проти -7,4%) на тлі тривалого ослаблення зовнішнього попиту. Крім того, вона відзначила, що свою роль відіграла висока база порівняння: темпи зростання в експортно орієнтованій металургії та машинобудуванні, а також у промисловості загалом досягли максимуму в серпні 2011 року, а потім почали сповільнюватися через загострення проблем у світовій економіці.

Експерт повідомила, що у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки (які Держстат розглядає як один сектор) і далі не відбулося позитивних зрушень — скорочення обсягів випуску в галузі становило 33%. «Більшість нафтопереробних заводів у країні простоюють, оскільки не можуть конкурувати з імпортними нафтопродуктами, які активно поставляються в країну, зокрема із Білорусі», — зауважила Олена Бєлан.

Водночас, вона відзначила, що більшість інших секторів промисловості також показали негативне зростання, окрім хімії, виробництва електроенергії та видобутку енергетичних матеріалів.

Олена Бєлан вважає, що починаючи з вересня темпи падіння промвиробництва повинні дещо скоротитися на фоні нижчої бази порівняння. «Проте навряд чи варто чекати якихось помітних поліпшень у секторі без відновлення зовнішнього попиту і/або вживання заходів для відновленню вітчизняної нафтопереробної галузі», — каже експерт.

Падіння промвиробництва вже позначилося на прогнозах щодо зростання ВВП. За словами керівника аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний Капітал Україна» Олександра Вальчишена, зростання валового внутрішнього продукту України в III кварталі поточного року, з урахуванням даних по промисловому виробництву за січень-серпень, буде в кращому разі близьким до нуля. «Статистичні дані підтвердили, що промисловість перебуває в стадії стагнації. Це дає підстави говорити, що реальне зростання ВВП в III кварталі буде в кращому разі близьким до нуля», — каже він. При цьому аналітик не виключає, що в III кварталі 2012-го в порівнянні з аналогічним періодом минулого року може бути зафіксовано спад ВВП на рівні до 1%.

Криза-2008 forever?!

Або вільні роздуми

на задану тему

Сухі статистичні дані спонукають до невеселих згадок-роздумів. Десь ми таке вже чули, десь вже таке бачили і відчували. І було це зовсім недавно. Ніби потрапив на знайому виставу, знаєш сюжет і фінал; декорації, мізансцени, репліки, персонажі (прем’єри, президенти, депутати, експерти) — ті самі, однак актори — вже інші. І від цього, з одного боку, страшно й сумно — бо недавня історія мала сумний кінець, а з іншого — моторошно від химерних сподівань — а раптом нові актори «повернуть» виставу в інший бік. Але ж хтозна, в який.

Згадаймо. Саме будівельна стала першою галуззю, в якій появилися явні ознаки кризи в 2008 році. Будівельники першими заговорили про рецесію ще влітку 2008-го, коли вся країна спочивала на лаврах злету останніх років, а прем’єр Тимошенко навіть не встигла пообіцяти, що криза обійде Україну стороною.

До речі, оптимістичні сподівання прем’єра підживлювали інформаційний простір аж до середини жовтня. Хоча експертне середовище вже наприкінці того серпня — початку вересня свідчило: наслідки світової фінансової кризи викликали в Україні більший резонанс, аніж політичні події (колізія із можливими позачерговими парламентськими виборами).

Зрештою, вже у другій половині жовтня 2008 року прем’єр заговорила про необхідність превентивних заходів для мінімізації наслідків кризи і навіть призначила «невісток», винних за те, що криза нас не омине... І вся друга половина того жовтня минула на фоні гіперактивної діяльності уряду (принаймні, таке враження складається, коли проглядаєш ті новини) з мінімізації наслідків світової фінансової кризи, яка чомусь таки вдерлася до нас, хоча країна й стояла «осторонь світових фінансових процесів».

І ось, п’ять років опісля, дежавю: все літо уряд «виспівує» про те, що криза — це міраж, хоча благополуччя вітчизняної економіки підпирається переважно даними статистики, об’єктивність підрахунку яких змушує посміхатися. При цьому цифри «офіційної економіки», скажімо, щодо інфляції, під час закупів у магазині, викликають в електорату когнітивний дисонанс, а експерти дедалі частіше волають про загрозливий стан справ і негативізують свої прогнози. З кожним місяцем робота промисловості дедалі виразніше демонструє реально важкий стан справ. Але «акценти» на позитив у месиджах посадовців розставляють майбутні парламентські вибори.

Зрозуміло, що реальність сьогодення таки проб’ється назовні крізь пропаганду. І, зрештою, уряд змушений почати обережно говорити про рецесію, уповільнення темпів тощо. На Ялтинській європейській стратегії, виступаючи перед іноземцями, Микола Азаров заявив, що «...по Україні дуже серйозно проходиться друга хвиля кризи, а, я б сказав, не друга хвиля, а криза, що продовжується...» Заява, як для вух українців — дуже резонансна.

На засіданні Кабміну 19 вересня прем’єр Азаров також заявив, що бачить ознаки рецесії і темпи економіки сповільнилися: за підсумками 8 місяців 2012 року зростання ВВП склало 1,5%, тоді як за підсумками 7 місяців складало 2%, а за підсумками шести — 2,5%. Водночас керівник уряду зазначив, що цей показник ВВП хороший (?!), враховуючи негативний вплив на економіку України деяких зовнішніх і внутрішніх чинників: рецесії, яка почалася в цілій низці країн світу, згортанні міжнародних товарних ринків і ринків капіталу. Прем’єр додав, що негативно впливають на українську економіку також дорогі енергоносії і необхідність гасити раніше залучені великі позики.

Окремо акцентуємо на словах прем’єра, який відзначив зниження темпів зростання в... будівництві.

Знову дежавю. Поки що все списується на рикошет підступної світової кризи. Або через те, що можновладці ще не призначили «винних», а на попередній уряд проблеми списувати вже не дуже переконливо, або тому, що потрібно будь-якою ціною дотягнути до виборів (щоб зберегти владу), а там вже із запізненням «побачити» кризу.

До речі, не можна виключати і такого сценарію: як тільки пройдуть вибори, саме нині діючий уряд «призначать винним» в економічних провалах і з шумом відправлять у відставку. На такий невеселий сценарій натякає «нестиковка» в оцінках ситуації прем’єром і президентом, яка проявилася кілька тижнів тому. На тлі ще зовсім недавніх прем’єрських реляцій про повальний позитив у країні слова Януковича, що світова криза обов’язково зачепить Україну, прозвучали знаково. Втім, через тиждень президент не забув скористатися ситуацією і на Ялтинській європейській стратегії делікатно вколов Євросоюз, що став, за його словами, «новим центром світової кризи». Спроба побачити винних в українських бідах за межами країни може заспокоїти хіба що... нинішній склад уряду. Оскільки дає підстави сподіватися, що нинішні «вершки» дотримаються принципу «не виносити сміття з хати» і найбільш відома частина нинішнього Кабміну буде з пошаною відправлена на заслужений відпочинок у... Верховну Раду.

На жаль, будь-який варіант розвитку як економіки загалом, так і пертурбації у владних коридорах (парламентські вибори поки ще ніхто не відміняв), для пересічних українців виливається в одне слово — потрясіння. Поки що «згори» до електорату долинають переважно заспокійливі мантри, а не сухий раціональний план вирішення економічних проблем у державі. Відчуття — все одно, що хворому казати «все буде добре, ти обов’язково одужаєш», не лікуючи його... Спочатку це заспокоює, потім — насторожує, потім — лякає, потім — викликає жорсткий протест і бунт. Але чи варто перевіряти «на жагу до життя» цілий народ?!

І ще. В Ялті прем’єр зазначив, що для боротьби з кризою необхідні нестандартні підходи і рішення. Цікаво — які? І чи розроблені вже ці «нестандартні рішення», чи це лише планування?..

Ярина САЛО, Катерина ІВАЩЕНКО.

УНІАН.