![]() |
|
![]() |
![]() |
Якщо подивитися на карту Одеської області, можна побачити від Дунаю на північ безліч водойм – тут налічується в цілому 25 озер! Як же використовується цей природний потенціал у плані виробництва водоплавної птиці – гусей, качок.
На жаль, більшість птахоферм відійшли у вічність разом з колгоспами.
Можливо, невигідно займатися птицею? Виявляється, навпаки! У кожному разі, це доводить практикою своєї роботи сільгоспкооператив «Вікторія», що в селі Фурманівці Кілійського району.
З головою правління СВК «Вік–торія» Дмитром Івановичем Арте–менком ми зустрілися на святі Кілійського району. На виставку фурманівці привезли свою фірмову продукцію – запечених цілком гусей. Такі собі поросята на тарелі!
Фурманівка розташована на березі озера Китай. Для водоплавних тут – справжній рай. Частина берегової лінії обнесена металевою сіткою – птиця гуляє й годується на березі, із задоволенням приймає водні процедури й чудово виглядає.
СВК «Вікторія» ось уже десять років утримує дві племінні птахоферми першої та другої репродукцій, де вирощується гуска породи «велика сіра» (крім цього, кооператив утримує курей, свиней, овець – але не про них сьогодні йдеться).
– Цього року, наприклад, від продажу гусенят ми виручили 1,2 мільйона гривень. Чистий прибуток за підсумками року складе, за моїми підрахунками, приблизно півмільйона, – говорить Д.І. Артеменко.
Навіть у більш–менш сприятливі роки цех рослинництва, а цей кооператив обробляє 2 тисячі гектарів землі, приносить господарству менше грошенят, ніж маленькі гусенята.
Що дуже важливо, говорить керівник, гусеферми замінюють підприємству банк. Реалізація молодняку починається в березні, у той час, коли потрібні кошти на проведення весняно–польової кампанії. У касу надходять «живі» гроші, що рятує кооператив від необхідності брати кредити. І, відповідно, платити потім відсотки, продаючи дорогоцінне зерно за безцінь.
За словами Д.І. Артеменка, велика сіра гуска користується великим попитом, адже із пташеняти доросла особина виростає всього за два з половиною місяці. Люди, які закуповують гусенят, встигають на початку літа, коли ще багато соковитої трави, вигодувати птицю, потім забивають – і в морозильні камери. Без особливо великих витрат можна зробити запаси екологічно чистого м'яса на всю зиму.
Тому їдуть до Фурманівки за гусенятами не лише жителі Одесь–кої області. За словами Д.І. Ар–теменка, племінний молодняк у СВК «Вікторія» закуповують уже Луганськ, Харків, Рівне.
Зростаючі у Фурманівці обсяги виробництва гусей потребують пошуку нових ринків збуту. Артеменко їздить країнами Європи, запозичує найбільш передовий досвід виробництва, шукає партнерів.
– Нашею птицею уже зацікавилися поляки, – говорить Дмитро Іванович. – Єдине, що їх збентежило, – колір оперення. У європейців склався стереотип: гуска має бути білою. Нібито це якось впливає на якість м'яса…
Але щоб догодити майбутнім партнерам, Артеменко завіз у Фурманівку із Львівської області 400 особин гусей породи «легарт» – такої ж великої, але з білим оперенням. Це – уже третя гусеферма в сільгоспкооперативі!
– Ми маємо намір збільшити маткове поголів'я «легарта» до 2–х тисяч особин. Це – така ж високопродуктивна порода: у тримісячному віці особина набирає до 7–ми кілограмів.
На запитання, чому інші села, які розташовані по берегах численних озер Придунав’я, не займаються вирощуванням птиці, Д. Артеменко знизує плечима:
– Так останнім часом склалося: хтось спеціалізується на виробництві свинини, хтось пасе овець. А наш коник – гуска! Ми дуже любимо цю птицю, у нас в селі є чудові фахівці цієї справи.
Звичайно, СВК «Вікторія» не зацікавлений мати під боком конкурентів. Але ж не обов'язково всім займатися племінною роботою. Можна, користуючись наявністю водойм, вирощувати гусей на м'ясо. Як це роблять у селах Мирному і Приозерному того ж Кілійського району. Але подібних ферм із водоплавними – лічені одиниці…
Площа озера Ялпуг становить 15 тисяч гектарів, його сусіда Кугурлуя – 8 тисяч. Кагул, Катлабух і Китай – це ще в цілому 22 тисячі гектарів водного дзеркала. Довжина берегових ліній – сотні кілометрів! Чому ж на Одещині не використовується цей природний потенціал?
![]() Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2025 S&A design team / 0.007Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |