Ініціатором і спонсором зустрічі виступили господарі — промислово-торговельна компанія «Шабо», яка і сьогодні успішно продовжує закладені швейцарцями славнозвісні традиції культурного виноробства. На це постійно націлює колектив компанії голова її прав­ління Важа Іукурідзе.

Гості, а в складі делегації із трьох десятків осіб — нащадки швейцарських виноробів, представники ділових і політичних кіл Швейцарії, були вражені почутим і побаченим. Тут шанують пам’ять їхніх далеких предків. Одним із пунктів програми перебування у Шабо було відвідання швейцарського цвинтаря, виявленого у виноградниках села, дбайливо облагородженого компанією «Шабо». Почуття подяки переповнювали їхні серця, коли вони покладали квіти до пам’ятного монумента.

Не менш хвилюючі хвилини пережили члени делегації, побувавши у давній, напівзруйнованій швейцарській церкві. Компанія «Шабо» пообіцяла повністю реставрувати храм, а почесний консул Росії у Швейцарії, натхненник ни­нішнього візиту Фредерік Паулсен, приєднавшись до цієї благородної ініціативи, передав на відновлення споруди 100 тисяч доларів.

Вразило іноземних гостей чудове виносховище, що займає площу близько 10 тисяч квадратних метрів. Вони ознайомилися з технологіями виробництва і витримки тихих та ігристих вин, коньяків — брендів ТМ «Шабо», відзначили високу культуру виробництва, а цех прийому і переробки винограду оцінили як один з кращих у Європі. Жаклін де Куатро, міністр безпеки і природного середовища кантону Во, звідки і переїхали в Шабо швейцарські винороби-переселенці, так оцінила побачене: «Наші предки просто спробували створити в Шабо високоякісне вино. А те, що я бачу тут сьогодні, — це гран­діозно! Навіть для Швейцарії. «Шабо» — зразок для наслідування. Я переконалася, що в Україні є величезний потенціал».

Під час візиту членам делегації випала нагода приєднатися до виробництва українського вина. Вони збирали грона на 1200-гектарному вино­граднику, прилучившись таким чином до шляхетної справи своїх відважних предків.

З великим інтересом оглянули гості музей «Шабо». Тут усе дихає історією швейцарської колонії, все пройняте повагою до вино­градної лози, виноградарства. Приємно було чути визнання, що зерна швейцарського досвіду буйним цвітом розквітли на шабській землі.

Хейді Гандер-Вольф, авторка книги про швейцарських виноробів-переселенців, розповіла, як вперше приїхала в Шабо в 1971 році в пошуках інформації про свого прадіда. Вона намагалася знайти в архівах книгу предків і за великих складнощів, завдяки її наполегливості, вдалося роздобути ту реліквію на кілька хвилин. Якою ж була радість Хейді, коли вона побачила в музеї архівні листи, списки, книжки. Дивися, знайомся, читай. Низько вклонилася господарям і Клодетт Бове-Тардан за все, що вони зробили для збереження пам’яті про життя її предків на українській землі.

Ще був цікавий момент. Представники кількох швейцарських сімей зустріли тут своїх родичів, які нині проживають в Одесі й Шабо. Так, Гертруда Форнс розповіла історію про те, що її прабабуся народилася у Шабо, а прадід приїхав із Швейцарії у Крим. І коли Олександр І запропонував організувати швейцарську колонію, прадід перебрався на Одещину й зайнявся виноградарством і виноробством. «Мій прадід прожив 20 років в Україні. Його нащадки перебували тут до 1940-го. Коли кордон закрився, родичі не могли вже більше бачитися. Донедавна я не відала, де вони живуть, чим займаються. І тільки зовсім недавно дізналася, що моя кузина народилася в Одесі, їй уже 72 роки, і ми, нарешті, познайомилися. Я не забуду цю поїздку ніколи. Вона допомогла мені більше взнати про родове коріння. Спасибі за це компанії «Шабо».

Хвилюючими були проводи швейцарських гостей. І вони, й господарі висловили бажання частіше зустрічатися та по-людськи дружити.

Білгород-Дністровський район.

с. Шабо.