Одна зі знакових для нашого міста культових будівель, розташована на розі вулиць Пушкінської і Жуковського, в якій до 1925-го була Бродська синагога, відзначила свій 150-літній ювілей. Оскільки ніяких офіційних заходів з цього приводу не планувалося, то група одеських художників вирішила присвятити цій події одноденну вуличну виставку, розмістивши її безпосередньо в будівлі колишньої синагоги.

До експозиції ввійшло більше двох десятків робіт, наданих Станіславом Жалобнюком, Давидом Тихолузом, Олександрою Кадзевич, Оксаною Спіндовською, Григорієм Вовком і Вадимом Грінбергом. До речі, Станіслав Жалобнюк та Олександра Кадзевич спеціально для цієї виставки навіть написали нові картини.

Як пояснив один з організаторів виставки Станіслав Жалобнюк, головною метою акції є, насамперед, привернення уваги до вкрай поганого стану прекрасного будинку, а ширше — до того, що сьогодні відбувається з архітектурною, культурною, історичною спадщиною, яка створювалася багатьма поколіннями одеситів. «У місті зараз багато що руйнується, а хотілося б, щоб Одеса залишалася Одесою — з її особливою принадністю, особливою красою, особливим духом», — сказав він.

«З 1925 року в синагозі були припинені богослужіння, і в її будівлі почав діяти «Пролетарський клуб». А в період німецько-румунської окупації туди перевели обласний архів, де він міститься і понині, — нагадав голова Одеської общини прогресивного іудаїзму «Іммануель» Віктор Зоніс. — У результаті безжалісної експлуатації будинок руйнується. Працівники архіву справжні герої — там сидіти просто небезпечно. Вони хочуть звідти піти, бо такі умови їх не влаштовують, а ми хочемо забрати будівлю собі і зберегти не тільки для Одеси, а й для світового культурного співтовариства».

За словами Віктора Зоніса, маємо замкнуте коло: «Обласна влада нам будівлю не віддає, бо нема грошей на те, щоб перевезти архів, а зібрати гроші ми поки що не можемо, бо синагога нам не належить. Хоча приклади вирішення питання з порятунку унікальних історичних будинків в Одесі вже були. Згадайте кірху. Там тихо і без метушні зібрали гроші з німецьких общин, і її відремонтували... З обласного керівництва сьогодні ми нікого не запрошували. Їм зараз не до нас, вони готуються до виборів. Ми вирішили зробити це не помпезно. А ще хочемо, щоб люди, які тут проходять, подивилися на цей помираючий символ Одеси і, можливо, на секунду стали менш байдужими».

Колишня Бродська синагога включена до переліку об’єктів культурної спадщини як пам’ятник місцевого значення. Її історія пов’язана з єврейськими переселенцями з Австрії та Німеччини, які почали заселяти Одесу з 20-х років XIX століття. Їх називали «бродськими» євреями — за назвою міста Броди (тоді — Австрія, зараз — Західна Україна), одного з найбільших посередницьких центрів у торгівлі Європи з країнами Сходу.

У середовищі бродських євреїв, які невдовзі утвердилися на головних позиціях у торгівлі зерном (основна стаття тодішнього одеського експорту), були дуже популярні ідеї просвітництва, релігійного реформізму, впровадження світських предметів у систему єврейської освіти. З огляду на це було прийняте рішення про необхідність будівництва власної синагоги. Будинок у готично-флорентійському стилі на вулиці Пушкінській — ріг Жуковського зводився на пожертвування, і саме будівництво зайняло кілька років — до 1870-го.

До кінця XIX сторіччя Бродська синагога стала не тільки будинком для молитви, а й справжнім культурним центром одеської єврейської інтелігенції. Зокрема, це було пов’язано з видатними канторами і композиторами — Нісаном Блюменталем (він служив у Бродській синагозі 55 років), Пінхасом Мінковським, які реформували традиційні форми єврейського богослужіння (тут був змонтований потужний орган, а національні мелодії доповнювалися високими зразками духовної музики Йоганна Себастьяна Баха, Георга Фрідріха Генделя, Кристофера Віллібальда Глюка).

До сьогодні синагога зазнала капітальної перебудови: величезний зал для моління перегороджено міжповерховими перекриттями, хори перетворені в коридори і кабінети, тож внутрішнє приміщення практично втратило свій початковий вигляд. Впродовж кількох останніх років неодноразово констатувалося, що будівля перебуває у вкрай незадовільному технічному стані й потребує негайного ремонту. Регіональна влада неодноразово заявляла про готовність передати колишню культову споруду єврейській общині, однак питання не вирішується через відсутність приміщення для переселення облархіву. Свого часу як варіант розглядали приміщення військового училища, які звільнилися після переведення основної частини курсантів до Львова. Але так нічого й не вирішили, а тим часом будівля Бродської синагоги продовжує руйнуватися...