Тому що без води…

Межі села Салгани буквально зливаються з межами міста Білгорода–Дністровського. Вода тут подається по єдиному водогону та за чітким графіком. Тому сільським жителям не звикати до перебоїв в одержанні живильної вологи.

Люди стривожилися місяць то–му, коли на вулиці Квітковій села Салгани водогінні крани пересохли аж на десять днів. Лиха звістка про навмисне відключення від водогону поширилася зі швидкістю блискавки.

На думку салганців, їх незаконно позбавили Н2О представники централізованої мережі водопостачання. Чому? Адже заборгованості вони не мають! Про цей факт обурені водоспоживачі котеджного житломасиву з вул. Квіткової негайно повідомили до місцевої прокуратури.

Сьогодні водопостачання в Сал–ганах повністю відновлено. Але, як підкреслює керівництво КП «Біл–город–Дністровськводоканал», – до початку майбутнього року. І як–що вимоги Білгород–Дністровської міськради та водоканалу виконані не будуть, для салганців знову може настати «час «Ч».

Що ж трапилося?

Котеджний житломасив, про який йдеться, споруджується в Салганах з 1993 року. Тут виділено близько 350 земельних ділянок, виросло близько 50 домобудівництв. Мешканцями сільського мікрора–йону стали, переважно, білгород–дністровці, які поліпшили свої житлові умови. У різний час до ділянок провели необхідні комунікації, зокрема воду. Усі минулі роки споживачі розраховувалися з місцевим водоканалом напряму, за договорами. І раптом з’ясувалося: протягнені тут мережі «висять у повітрі», оскільки не взяті на баланс. Отже, водоканал не може подавати воду в «нікуди». Тим більше, що згідно з підрахунками підприємства, яке подає воду, витрати в салганському напрямі досягають 40 відсотків!

Для виправлення ситуації Білго–род–Дністровський міськвиконком у липні цього року ухвалив кардинальне рішення. Воно безпосередньо стосується водоспоживачів із сіл, що примикають до міста, Салгани та Випасне. Згідно з документом, на межі балансової приналежності слід встановити вузли водообліку, включаючи вуличні водолічильники. Роботи належало провести за рахунок коштів споживачів, сільських рад і КП «Білгород–Дністровськводоканал».

Як запевнив Випасненський сі–ль–ський голова Віктор Молчанов, у селі Випасному йдеться про єдину вулицю Артільну. І особливих проблем з даного питання тут не виникає. Інша точка зору в Салганського сільського голови Василя Древаля, якого односельці обирають на цю посаду шосте скликання поспіль:

– Згідно із ухваленим рішенням Білгород–Дністровського міськвиконкому ми вже закупили загальний вузловий лічильник вартістю 2800 гривень та передали його для встановлення міському водоканалу, – розповів він. – На кожній вулиці житломасиву, про який йдеться, та–кож встановлено облікове обладнання. Є лічильники і в кожному будинку. Хіба цього недостатньо, щоб продовжити роботу зі споживачами за договорами, як практикувалося раніше? Однак адміністрація «Білгород–Дністровськводоканалу» наполягає на передачі мереж на баланс сільського КП «Салгани». У цьому випадку все навантаження повністю лягає на працівників сільського КП. А гроші за воду, подану за загальним лічильником, ми повинні будемо регулярно передавати «Білгород–Дніст–ровськводоканалу». А якщо ні, то жителям знову «відріжуть» воду. Таку ситуацію ми вважаємо неприйнятною. Тому вирішено, що сільрада приступає до спорудження власних артсвердловин. Тоді обслуговування цих водогінних мереж комунальним підприємством «Салгани» буде виправданим і справедливим. Своєю чергою, Салганська сільрада перегляне відносини щодо трьох інших міських свердловин, які розташовані на нашій території. За них ми не одержуємо жодної копійки орендної плати багато років. Хотілося б підкреслити, що Салганська сільрада не має наміру перебувати в опозиції. Навпаки, ми приймаємо тверду позицію творення та конструктивного розвитку. І постараємося зробити все можливе, щоб люди одержували якнайбільше послуг і витрачали менше нервів.

Тетяна ГУРІЧЕВА, власкор «Одеських вістей», Білгород–Дністровський район

Книжки з присмаком шпаклівки

Приміщення Любашівської центральної районної бібліотеки, колись аварійне, завдяки проекту «Народний бюджет» нині має новий дах. 136 тисяч гривень витрачено на перекриття покрівлі та встановлення підвісної стелі.

Тепер дощова осінь не заважатиме роботі хранителів мудрості, а згубна волога не шкодитиме книжковому фонду. І не повто–риться ситуація, що шматок стелі впаде на голову, як це сталося з прибиральницею декілька років тому. Бідолашна жінка тоді ще довго оговтувалася від травми.

Спостерігаючи за перспек–тивними зміна–ми, що відбуваються в культурній сфері, можна було б і порадіти за любашівських бібліотекарів, але в цю шляхетну справу замішалася, як мовиться, ложка дьогтю. Будівельники, як стверджує директор ЦБС Любов Барська, неякісно зашпаклюва–ли стелю. Тож вона підрахувала завдані збитки і вимагає «заощаджені» сім тисяч гривень направити на ремонт стін і під–логи. Хоча ці роботи не передбачені проектно–кошторисною документацією. Зате є можливість завершити ремонт усього приміщення бібліотеки, на що ко–штів у районній скарбниці немає. Проте будівельники вини своєї не вбачають і при–зупинили всі роботи…

Останні кілька місяців увесь книжковий фонд звалений в декількох кімнатах, а читачі бук–вально продираються через книжкові нетрі. Незручно й біблі–отекарям. Вони ж так довго мріяли, що до їхнього професійного свята довгоочікуваний та багатонадійний ремонт завершиться, читачі з комфортом знайомитимуться з книжковими новинками, плідно працюватимуть у читальній залі, а самі працівники матимуть чудові умови для своєї роботи. Буде чисто, охайно та затишно – без пилу та присмаку шпаклівки!

Юрій ФЕДОРЧУК, власкор «Одеських вістей», Любашівський район

Р.S. Як стало відомо «ОВ», на ремонт бібліотеки виділено додаткові кошти з районного бюджету. Редакція тримає ситуацію на контролі.