Сьогодні в Україні чимало говориться про необхідність пошуку альтернативи російським нафті та газу, освоєння нових джерел забезпечення країни енергоресурсами. Один із варіантів — власний видобуток сланцевого газу та газу щільних порід (нетрадиційного) шляхом їх гідророзриву (фрекінгу). Цій темі «Чорноморські новини» присвятили вже не одну публікацію (див., зокрема, «Чорноморський шельф: хто освоюватиме?», «З газом, але без води?»), а сьогодні пропонуємо ознайомитися з позицією низки екологічних організацій, яку вони виклали у відкритому листі до Європарламенту (друкуємо зі скороченнями).

...Низка європейських країн уже ввела мораторій на використання технології гідророзриву (фрекінгу) при видобуванні нетрадиційних газів, впевнившись або розуміючи катастрофічні наслідки такого методу. У вересні цього року конгрес Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) схвалив резолюцію №118, у якій закликав держави призупинити видачу ліцензій на видобуток газу методом гідророзриву, а також заборонити його застосування поблизу родовищ питної води, у сейсмонебезпечних районах, у районах з дефіцитом води, поблизу сейсмічних розломів і на природоохоронних територіях.

Нас, громадськість України, також турбує відсутність прозорості у питанні розвідки та видобутку сланцевого газу. Звіт про дослідження, що полягало в оцінці екологічного впливу та регуляторних передумов для застосування методу фрекінгу в Україні, яке проводилося для українського уряду та Агенції США з міжнародного розвитку, замовчувався протягом кількох місяців. Український уряд не оприлюднював його, і тільки цієї осені представники громадянського суспільства знайшли дослідження через пошук у мережі Інтернет. Деякі його частини містять різку критику ситуації в Україні. У звіті, датованому 1 травня, зазначається, що «нормативно-правові акти потребують чіткіших формулювань, потрібен активніший діалог між урядом, бізнесом та громадськістю і створення атмосфери, яка сприяла б участі громадськості». Проте, жодна з цих рекомендацій наразі не виконана....

У 2011 році були внесені зміни до закону «Про угоди і розподіл продукції», які позбавили місцеву владу та місцеві спільноти права брати участь у процесі затвердження земельних ділянок для проведення розвідки нетрадиційних газів… Травневий звіт закликає «надати важливу роль органам місцевого самоврядування», але український уряд не зробив нічого, щоб виправити помилки, допущені у законодавстві 2011-го.

Розвідка та видобуток нетрадиційних газів методом гідравлічного розриву в Україні може призвести до значного погіршення довкілля. Так, буріння й експлуатація свердловин для видобутку сланцевого газу на Олеській і нетрадиційного газу на Юзівській площах спричинять кілька основних блоків екологічних проблем.

Перший пов’язаний з використанням й охороною водних ресурсів. Так, на Олеській площі, з одного боку, для буріння й експлуатації свердловин (нагнітання рідини в пласт) необхідні великі обсяги води, запаси яких у цьому районі недостатні. З іншого боку, великі обсяги відпрацьованих рідин після буріння та експлуатації необхідно кудись скидати. Втім, для поверхневих вод це лімітовано транскордонним статусом ріки Західний Буг, для підземних — відсутністю нагнітальних свердловин з достатньою приймальністю. У межах Олеської площі знаходяться основні водозабори для комунального водопостачання всіх міст північної частини області, в тому числі м. Львова, а також низка родовищ мінеральних вод, які експлуатуються (наприклад, лікувально-столова вода «Олеська»). Українське законодавство забороняє буріння нафтогазових свердловин і скидання стоків у зонах санітарної охорони водозаборів, проте нема гарантії, що це не відбуватиметься. Досі щоразу, коли закон ставав на перешкоді швидкої розробки сланцевого газу, український уряд просто міняв законодавство.

Для Юзівської площі проблема можливого забруднення головної водної артерії Донбасу стоїть не менш гостро, оскільки ріка Сіверський Донець забезпечує питною водою більшу частину населення Донецької і Луганської областей. Ще однієї вагомої втрати може зазнати східний маловодний регіон, адже Харківщина та Донеччина позбудуться стратегічного запасу підземних вод.

Другий блок проблем пов’язаний з утилізацією відходів буріння свердловин, оскільки в обох планованих районах видобутку нетрадиційних газів відсутні полігони для захоронення десятків тисяч кубометрів вибуреної породи і шламу. Відповідно матиме місце забруднення земельних ресурсів при винесенні породи і шламу на поверхню. На Харківщині вже розпочаті роботи з підготовки буріння першої свердловини. Втім, компанія чітко не зазначила, у який спосіб зберігатимуться відпрацьовані рідини...

Третій блок проблем торкається долі перлин природно-заповідного фонду Карпат та долини Сіверського Дінця на сході України. Втратять привабливість туристично-оздоровчі комплекси Західної України, будуть знищені бальнеологічні курорти Слов’янська і Світлогорська. Знищення може очікувати селіосанаторій «Соляна симфонія» і саме унікальне родовище кам’яної солі у Соледарі.

Четвертий блок зачіпає питання сейсміки, геологічної стабільності/стійкості та екосистемної рівноваги регіонів. Зокрема, слід зазначити, що частина Олеської площі характеризується підвищеною сейсмічністю та значною тектонічною порушеністю, тому застосування фрекінгу загрожує непередбачуваними наслідками, що, принаймні, може проявлятися у порушенні стабільності численних зсувних ділянок, у впливі на стан інженерних споруд, насамперед магістральних нафто- та газопроводів. Застосування фрекінгу в зазначених умовах тектонічної порушеності може призвести до втрати екрануючих властивостей водотривких товщ і неконтрольованого поширення фрекінгових рідин та газів у геологічному середовищі.

П’ятий блок пов’язаний з відсутністю українських екологічних нормативів для більшості хімічних реагентів, які застосовуються у процесі буріння, випробування та експлуатації свердловин. Українське законодавство забороняє використовувати речовини без затверджених екологічних нормативів. Водночас і горизонтальне буріння, й експлуатація свердловин для сланцевого газу вимагають токсичних хімічних реагентів. Невідомо, які саме хімічні речовини будуть застосуватися, бо ця інформація не повідомляється громадськості.

Всеукраїнські та міжнародні організації, діяльність яких спрямована на захист довкілля, звертаються до Європейського парламенту з проханням розглянути питання розвідки та видобутку сланцевого газу/нетрадиційних газів в Україні та поінформувати європейську спільноту й українську громадськість про свою позицію з даної проблеми.

Відкритий лист підписали очільники таких природоохоронних інституцій: Бюро екологічних розслідувань, всеукраїнська екологічна громадська організація «Мама-86», Всеукраїнська екологічна ліга, міжнародна благодійна організація «Екологія — Право — Людина», міжнародна організація «Зелене досьє», Національний екологічний центр України, екологічна група «Печеніги».