Економісти лякали українців, що після виборів курс гривні стрімко падатиме. Новий парламент обрано, тож прийшов час обговорити ці прогнози. Заради цього й зібралися провідні економісти області за «круглим столом».

За словами доктора економічних наук, професора, завідуючого кафедрою світового господарства і міжнародних економічних відносин ОНУ ім. І. І. Мечникова Сергія Якубовського, невтішні прогнози ґрунтуються на економічному стані країни і таки можуть справдитися. Все залежить від Президента і його оточення. «Якщо вони побачать, що ситуація розвивається в неправильному напрямку і необхідно проводити економічні реформи, насамперед у податковій сфері, тоді можливий інший результат», — вважає він. Головна причина погіршення торгового балансу країни і зменшення золото-валютних резервів, впевнений, — тіньова економіка і вивезення величезних сум за кордон. Без реформ Нацбанк не зможе довго утримувати сьогоднішній курс і девальвація неминуча.

Депутат обласної ради, доктор економічних наук, експерт-аналітик Микола Шутов підкреслив, що результати виборів дуже показові. «Оскільки підтримується та політична сила, яка й привела до нинішньої ситуації, можна робити висновки, що виборця все влаштовує: податкове законодавство, пенсійна реформа, валютний курс», — зазначив він. За словами депутата, те, що сьогодні відбувається з валютою, є відображенням економічного стану країни загалом. «Те, що українська економіка в системній кризі, я говорив ще до виборів. Це було видно і рік тому, і два роки... Не створено конкурентноспроможної архітектоніки ринкової економіки. Це рудимент радянської соціалістичної української економіки», — каже він. Наше слабке місце — проблема балансу експорту та імпорту, відсутність власного споживчого ринку.

За даними Миколи Шутова, економіка країни вже увійшла в рецесію. Спад видно у всіх провідних галузях: будівництво — мінус 9%, вантажообіг — мінус 7%, сільське господарство — мінус 4%... «Це вже не симптоми, а конкретні показники спаду. Згадується Ярослав Гашек: «Ми думали, що було погано. Виявляється, було добре, а погано ще буде». Девальваційні процеси вже пішли», — зазначив експерт. Стабільна валюта в країні, на його думку, була б, якби Національний банк справді був національним. Окрім цього, потрібні інвестиції, зменшення тиску на бізнес, збільшення долі державного сектору тощо. Сьогодні, коли економіка на спаді, держава включає не ті важелі впливу, а це прискорить девальвацію.

Кандидат економічних наук, викладач кафедри економіки та управління національним господарством ОНЕУ Едуард Каражія підкреслив, що українці надто сильно залежать від іноземної валюти. У розвинутих країнах пересічних громадян не особливо хвилює курс своєї валюти щодо інших. Вони отримують заробітну плату, витрачають її та зберігають заощадження в національній валюті. Ще одна відмінність України в тому, що тут вибори можуть вплинути на курс валют. І це відбувається не з якихось об’єктивних економічних причин, а через те, що перед виборами влада штучно його утримувала. Так вже у нас склалося: оцінювати якість роботи влади за стабільністю курсу. Зараз, коли до наступних виборів кілька років і думка громадян владу не особливо цікавить, курс відпустять, що призведе до девальвації. Едуард Каражія підтримав попереднього промовця щодо функцій НБУ. На думку експерта, Нацбанк перетворився на госпрозрахункове підприємство, завдання якого зводиться до переведення певних сум у бюджет країни.

За словами начальника головного управління економіки Одеської облдержадміністрації Олега Муратова, ніхто до кінця не розуміє, що ж відбувається зі світовою економікою і як з цим боротися. «Криза, в яку входить світ, не встигнувши вийти з попередньої, — нетипова», — зауважив він і підкреслив, що в таких умовах девальвація — це... добре! «Сьогодні всі країни світу не борються за сильну валюту, вони борються за слабку. Це відбувається тому, що слабка валюта підвищує конкурентоспроможність економіки», — обґрунтував свою думку чиновник. Мовляв, вартість товарів, виготовлених у нас, за кордоном дешевшає, а імпорт, навпаки, — дорожчає. Економіст навів приклад: у 2008-у, коли гривня впала, а курс долара становив 12 гривень, Україна вперше за багато років мала торговий баланс на рівні нуля і навіть недовгостроковий профіцит. «Нема нічого страшного в контрольованій девальвації», — переконує Олег Муратов.

У відповідь на це Сергій Якубовський зазначив, що навіть контрольована і невелика девальвація вигідна перш за все промисловцям. «Українські олігархи, власники промисловості справді зацікавлені в девальвації», — наголосив він. Власники промислових підприємств у двох третинах випадків виводять капітали в офшори, тож пересічні громадяни від цього не виграють. Навпаки, саме вони розплачуватимуться за це з власних кишень. «Якщо буде девальвація, бізнес залишиться на плаву, але люди постраждають. Почнеться зростання цін і знецінювання заробітних плат бюджетників. Весь негатив перейде на президента, і на виборах у 2015 році йому не буде на що розраховувати. Якщо він хоче мати хоча б якісь шанси, девальвацію допускати не можна», — вважає Сергій Якубовський.

Едуард Каражія, в свою чергу, пожартував, що для збереження шансів на президентство саме зараз девальвацію і слід робити: «До 2015 року всі встигнуть забути».

Олег Муратов з думкою Сергія Якубовського про шкоду девальвації не погодився: «Тоді не залишиться економіки. Закриються підприємства, де працюють люди. А чим менше найманих працівників, тим менші відрахування до бюджету. Це замкнуте коло». Він підкреслив, що Польща завдяки контрольованій девальвації, на відміну від більшості європейських країн, не увійшла в рецесію. Зробити це, на думку чиновника, можна шляхом виведення бізнесу з тіні. «Необхідно знаходити баланс інтересів», — вважає він. Однак і на ці аргументи Сергій Якубовський знайшов відповідь. За його словами, в Польщі цей сценарій спрацював тому, що там нема такого рівня тіньової економіки і махінацій з офшорними зонами. Економісти не змогли в цьому питанні «домовитися», і кожен залишився при своїй думці.

Відповідаючи на запитання, як українцеві зберегти свої заощадження, Олег Муратов порадив «розкладати яйця в різні кошики», а саме відкривати депозитні рахунки на суму 200 тисяч гривень у різних банках і бажано в різних валютах: 40—50% — у доларах, 15—20% — у євро, і решту — в гривнях. Микола Шутов, у свою чергу, зазначив, що не давав би такі детальні рекомендації, адже вони не всім підійдуть. Залежно від суми заощаджень і довгостроковості їх можна вкласти в нерухомість, цінні метали, валютні казначейські зобов’язання тощо. «Насправді сьогодні палітра активів, куди людина може вкласти гроші, якщо вони є, значно ширша за депозит», — зауважив експерт. До того ж слід звернути увагу й на економічні прогнози. За словами Миколи Шутова, ніхто сьогодні не здатен ручатися за політику банків: може бути змінена відсоткова ставка чи, взагалі, вклади заморозять, як це було кілька років тому.

Обговорюючи ситуацію з банками, Едуард Каражія підкреслив, що сьогодні фінансові установи з іноземним капіталом намагаються покинути Україну. Це стосується «Ощадбанку», «Райффайзен банк Аваль», «Астрабанк», які, попри свою захищеність, капітали і закордонну підтримку, продаються через нестабільність у країні. Це, на думку економіста, дуже серйозний показник, на який варто звернути увагу.

Якої ж девальвації чекати українцям? Прогнозувати важко. За словами Миколи Шутова, за умов грамотного підходу й антипанічніх заходів з боку влади вона складатиме 15—20% за півроку. Якщо ж цей процес супроводжуватиметься панікою, падіння гривні може бути значно більшим. Щоправда, справжній вартості валюти це не відповідатиме. «Девальвація повинна бути невеликою, плавною, грамотною... Будемо чекати на дії влади», — сказав він. «Можна дати кілька панічних заяв на центральних каналах, відпустити курс — і зовсім скоро він складатиме дванадцять, п’ятнадцять, двадцять гривень за долар. Однак це протримається недовго. Скоро люди зрозуміють, що це «пустишка», паніка спаде і курс повернеться на нинішній рівень», — спрогнозував експерт. Хто на цих стрибках заробить, то це банківські структури. У нашій країні коливання валют — чи не головна стаття їхніх доходів.

Думки економістів за «круглим столом» не завжди збігалися. У чому вони були єдині, то це в тому, що гривня найближчим часом впаде. Процес девальвації для пересічного українця може навіть стати практично безболісним, за умови контрольованості. Відтак усе залежить від влади. Такий собі виклик для Президента, уряду, голови Нацбанку, а ще — можливість показати себе в роботі для новоспеченого парламенту.