Хліб подорожчати

не мусить

Характеризуючи на прес–конференції стан економіки Одещини як складний, начальник Головного управління економіки облдержадміністрації Олег Муратов сказав, що ситуація при цьому контрольована. І відображає всі особливості світової кризи.

– Із цієї причини низки показників досягнути просто неможливо, що спостерігається і в економіці європейських країн, – зазначив Олег Михайлович. – Відмітна риса кризи – великий обсяг безготівкових і віртуальних грошей. Проте аналітики вважають за можливе зростання валового внутрішнього продукту України на 1,5 відсотка під кінець року.

У нашій області, наприклад, знизилися темпи падіння промисловості за 9 місяців – утричі.

В АПК, відзначив О. Муратов, позначилася тенденція до збільшення поголів'я худоби, з одночасним формуванням кормової бази. Можливості для цього є. Так, виробники цукрового заводу, що нарешті запрацював у Заплазах Любашівського району, які випустили 13 тисяч тонн продукту, зіштовхнулися із проблемою утилізації відходів. А бурякові вичавки є чудовим кормом для свиней і корів. Паралельно постало питання про системне саджання буряку на полях північних районів.

В огляді економічного потенціалу області О. Муратов не міг оминути такий важливий показник, як обсяг переробки вантажів у портах регіону. Сумарний тоннаж вантажів, перевалених усіма цими підприємствами за 9 місяців, склав 65,3 млн. Це на 0,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Змінилася структура переробки вантажів по портах і напрямках. Приріст забезпечений переважно за рахунок обробки вугілля, руди, а також зерна, що поліпшило показники южненців та іллічівців. Зате втрата наливних вантажів, потік яких перекочував до російського порту–новобуду Тамань, призвела до деякого падіння вантажообігу в Одеському порту. Загальною проблемою для країни та морської галузі стало зниження проходження транзитних вантажів на 25%.

– За цим видно пріоритет захисту інтересів тих країн, які входять до Митного союзу. Входження в нього бажане для України, оскільки це дало б поштовх розвиткові промисловості та транспортної сфери – до речі, ключових для Одеського регіону.

Турбує становище в дунайських портах, багато в чому залежних від стану судноплавства по річці.

Повертаючись до експорту пшениці, головний економіст області прогнозує його обмеження. Про це є домовленість уряду із зернотрейдерами. О. Муратов вважає ці дії обґрунтованими. Насамперед тому, що за рахунок скорочення експорту знизиться ціна на продовольчу та фуражну пшеницю, яка підскочила майже до 2400 гривень за 1 тонну. Завдяки такому економічному маневру облдержадміністрація зможе стримати зростання цін на соціально значущі сорти хліба!

– Ми не вбачаємо передумов для істотного зростання цін. Частково це пояснюється тим, що українські виробники не настільки потужні, щоб закриття російського ринку серйозно вплинуло на їхню діяльність, – сказав О. Муратов.

Ще було сказано, що в області позначився спад у будівництві на 2%. Але це не так багато порівняно з 10%, зафіксованими по країні.

Загальна сума капітальних інвестицій зросте порівняно з 9 місяцями минулого року на 55%, що складе 8 млрд гривень. На початок наступного року прогнозується збільшення прямих іноземних інвестицій на 20%. Вони будуть внесені в транспортну сферу, будівництво й індустріальні підприємства.

Владислав КІТІК, «Одеські вісті»

Грошовий переказ – справа тонка

Близько 7 мільярдів доларів надходить до нашої країни щороку за системами грошових переказів (середній розмір переказу – 538 доларів). Пов'язано це насамперед з тим, від 4 до 7 мільйонів українців перебувають на заробітках. І для них після головного питання про те, де заробити гроші, наступним виникає запитання, як їх найбезпечніше переправити додому? На допомогу приходять численні платіжні системи. Про них у межах чергового заняття фінансового клубу для журналістів в ІА «Паритет» розповіли працівники банку «Пiвденний»: начальник управління Марина Сплошнова та начальник відділу Анастасія Бубіліч.

Отже, поки що в сфері грошових переказів превалюють вхідні потоки: 80% клієнтів переказують кошти до України і всього 20% – за кордон. За даними НБУ, у країні зареєстровано 23 міжнародні платіжні системи. Найвідоміша та «найстарша» – «Western Uniоn». Перший переказ з України за її допомогою було зроблено ще 1993 року.

Фахівці пояснили: без відкриття рахунку та надання підтверджувальних документів громадянин може відправити за день переказ на суму не більше 15 тисяч гривень. Більше – лише за наявності рахунку та підтверджувальних документів.

Одержати за день без відкриття рахунку дозволяється не більше 50 тисяч гривень.

Оскільки НБУ заборонено внутрішню конвертацію, то переказ, наприклад, з Польщі, прийде у злотих. І одержувачеві в Україні або в цьому ж банку, або в іншому потрібно здійснити обмін польських грошей у потрібну йому грошову одиницю.

Відповідаючи на запитання журналістів про вибір платіжної системи, Марина Сплошнова порадила зробити декілька дуже важливих кроків. Насамперед, відповісти для себе на запитання: як швидко ваш переказ повинен бути доставлений одержувачеві? Якщо терміновість важлива, швидше за все, доведеться вдатися до допомоги найвідоміших та найдорожчих платіжних систем. Якщо терміновість не є першочерговою вимогою, але для вас важлива сума комісії, яку доведеться сплатити за послуги, варто поцікавитися новими платіжними системами. Їхні комісійні становлять близько 0,5% суми переказу. Крім того, є така послуга, як калькулятор переказу. Вона допомагає розібратися з розмірами комісійних за вашим переказом у різних платіжних системах та обрати найприйнятніший варіант.

Анастасія Бубіліч звернула увагу ще на одну важливу обставину, яку, на жаль, не завжди враховують громадяни. Якщо в системі «Western Uniоn» переказ здійснюється просто на прізвище людини, то в дешевших системах треба вказати код банку та код одержувача переказу у цій системі. А якщо ні, то кошти свого одержувача не знайдуть. І доведеться вирішувати питання з поверненням переказу, ризикуючи при цьому одержати суму, що зменшилась на розмір комісійних. Щоправда, як відзначили банківські працівники, останнім часом, ведучи послідовну боротьбу за залучення клієнтів та збереження з ними доброзичливих відносин, фінустанови переказ намагаються повернути, навіть не взявши комісію.

Як досить позитивний момент, Марина Сплошнова оцінила активну роботу «Укрпошти» з її 15 тисячами відділень по країні щодо розвитку системи грошових переказів. Укладаючи договори з різними платіжними системами, «Укрпошта» швидкими темпами розширює перелік пропонованих громадянам послуг.