«Пийте діти молоко — будете здорові!» — весело співали корівки з мультика. На жаль, сьогодні з ними можна посперечатися. Якість молочних продуктів в Україні дуже низька. В окремих випадках їх і молочними називати не можна через величезну кількість замінників лактози та жирів. Те, що в нас ідентифікують як молочна продукція вищого ґатунку, у США, скажімо, вважається взагалі непридатним до вживання. Це пов’язано як з недостатньою кількістю виробництв, так і з якістю сировини. Більшість молока закуповується у селян практично з рук, й умови утримання, харчування та здоров’я худоби, як правило, не враховуються. Виробники ідуть на хитрощі, і в результаті на прилавках магазинів з’являється дедалі більше «нібито молочних продуктів».

Спеціалісти Одеського центру стандартизації і метрології в ході прес-конференції «Що п’ють одесити замість молока?» розповіли журналістам, що Верховна Рада схвалила законопроект про внесення змін до закону «Про молоко і молочні продукти», а також деяких законів щодо посилення боротьби з фальсифікацією молочних продуктів. Зараз цей документ очікує на підпис президента. У разі остаточного затвердження, буде введено поняття «молокомісткий продукт» для всіх продуктів, у яких застосовуються штучні замінники молока або його компонентів, незалежно від дозування.

Чинний ДСТУ від 2008 року має дуже жорсткі вимоги до маркування товару, завдяки яким споживач повинен отримувати винятково правдиву інформацію про продукт. Однак виробник часто нехтує тими вимогами. При виробництві молочних продуктів додаються рослинні жири та їх суміші, а також консерванти, цукрозамінники і синтетичні барвники. «Для того щоб зручніше було транспортувати товар, рідке масло перетворюють на тверде. У цьому хімічному процесі беруть участь складні трансізомери, які не виводяться з організму і є вкрай шкідливими для здоров’я людини», — розповіла провідний інженер ДП «Одесастандартметрологія» Лідія Гвоздецька. Знаходять експерти під час перевірок і синтетичні барвники, канцерогени та цукрозамінники.

Виробники цю інформацію нерідко намагаються приховати за мікроскопічним шрифтом, а іноді взагалі приховують її. Визначити наявність сторонніх інгредієнтів можна тільки в лабораторіях, використовуючи дороге обладнання і реактиви. Звісно, кожен українець, якщо сумнівається в якості товару, може звернутися в лабораторію і зробити аналіз, який вартує 600 гривень. При наявності порушень виробник зобов’язаний відшкодувати вартість аналізу в лабораторії, однак навряд чи знайдеться багато охочих ризикувати власними грошима заради виведення недобросовісного виробника на чисту воду. Найчастіше зустрічається підроблене згущене молоко та вагове масло.

Законопроект передбачає обов’язкове маркування такого продукту, і це не може не радувати. Важливо, що розмір шрифту, яким на упаковці друкується інформація про наявність у продукті за­мінників молока і його компонентів, повинен становити 80% від розміру найбільшого напису на упаковці. Крім того, за словами провідного інженера «Одесастандартметрології» Лідії Гвоздецької, відтепер вміст молочних жирів у продукті не повинен бути меншим за 50% (донедавна — не менше 25%). Також завдяки законопроекту відтепер у супермаркетах і точках збуту молочної продукції споживачеві буде простіше визначитися у виборі завдяки уста­новці окремих стендів для молочних і молокомістких товарів.

Фахівці переконані, що новий закон не лише допоможе споживачеві правильно оцінити якість і цінність молочної продукції, а й захистить інтереси виробників натуральних продуктів. Крім того, вартість молокомістких продуктів після підписання закону має знизитися, адже їх виробники намагаються замаскувати товар під справжню «молочку» не лише зовнішньою подібністю, а й ціною.