Соціальний діалог між обласною владою, роботодавцями і профспілками Одещини сьогодні виходить на новий рівень. З чим пов’язана позитивна тенденція у співпраці соціальних партнерів – про ці та інші аспекти даного питання наша розмова з першим заступником голови Одеської облдержадміністрації Наталією Чегодар.

Профспілки –

надійний партнер

у підвищенні

соціальних стандартів

– Наталіє Анатоліївно, скажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте роботу тристоронньої ради соціального партнерства?

– Тристороння рада соціального парт–нерства, до якої входять представники облдержадміністрації, обласної організації роботодавців та Федерації профспілок області, працює в межах плану, який разом розробляється, обговорюється під час засідань, інколи досить гостро, але конструктивно. Позиції узгоджуються колегіально, у межах наших повноважень і можливостей спірні питання прагнемо вирішувати, у жодному разі не ігноруючи назрілі проблеми. Адже працюємо задля поліпшення добробуту людей.

Звісно, хотілося б, аби спільна робота була продуктивнішою. Та, на жаль, не все залежить від нас. Наприклад, ми не можемо впливати на питання, які перебувають у компетенції вищих органів державної влади. Але натомість ми розробили спільні пропозиції до Кабінету Міністрів, Верховної Ради України.

– Наскільки скоординовані дії допомагають розв’язувати проблеми трудових колективів та досягати позитивних результатів? Чи є, на Вашу думку, продуктивною така співпраця?

– Я – за конструктивні переговори, вважаю, що співпраця повинна бути побудована на принципах партнерства та взаєморозуміння. Зі свого боку, прагнемо досягти таких домовленостей, які забезпечували б соціально–економічний захист працівникам та членам їхніх сімей, малозабезпеченим громадянам, пенсіонерам, інвалідам, молоді. Однак хотілося б, щоб профспілки у взаєминах з роботодавцями були вимогливішими. Це не означає, що треба вдаватися до якихось радикальних дій, але все ж треба наполегливіше домагатись виконання всіх передбачених колективними договорами положень: своєчасної виплати заробітної плати, підвищення її рівня, поліпшення умов праці, забезпечення спецодягом, гарячими обідами тощо. Профспілки мають діяти активніше й ініціативніше: ставити перед роботодавцем питання щодо необхідності модернізації виробництва та впровадження нових технологічних процесів з тим, щоб трудові колективи бачили перспективу розвитку свого підприємства, щоб люди не втрачали надії на краще життя.

– Можливо, варто започаткувати так званий профспілковий день, протягом якого разом із керівниками профспілок, підприємств та установ вивчати та вирішувати назрілі питання?

– Таку співпрацю я вже мала на думці: треба заздалегідь визначити день, коли можна було б разом розглядати ситуацію в конкретній галузі, переважно в тій, де виникли гострі, нагальні проблеми. Гадаю, наступного року таку практику роботи втілимо у життя.

Актуальним є питання активізації тристоронніх соціально–економічних рад у містах та районах області. Коротко кажучи, соціальним партнерам є над чим працювати.

Вживаємо усіх можливих заходів впливу щодо повернення заборгованості із заробітної плати

– Проблема, пов’язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, на жаль, ще й досі актуальна. Чи є надія, що найближчим часом всі борги із заробітної плати будуть виплачені, й працівники отримуватимуть її вчасно, як того вимагає законодавство?

– Хочу насамперед звернути увагу на те, що заборгованості з виплати заробітної плати у бюджетній сфері в нашому регіоні немає і не виникало вже протягом останніх двох років. Це питання тримається на контролі. У разі необхідності, оперативно реагуємо і не доводимо ситуацію до виникнення заборгованості.

Борги щодо зарплати, на жаль, є на державних підприємствах, управління якими здійснюють міністерства та Фонд держмайна України. Роботу з ними щодо погашення заборгованості обл–держадміністрація провадить, оскільки підприємства розташовані на території області. Таким підприємствам навіть надавали підтримку з обласного бюджету, щоб не страждали люди, їхні сім’ї, до того ж, із заробітної плати утримуються податки, платежі до Пенсійного фонду, комунальні платежі тощо. Ми готові допомагати, одначе тим підприємствам, які тимчасово потрапили у скруту, але мають перспективний план розвитку, ринки збуту. Держава має визначитись, як вчинити з неперспективними підприємствами: перепрофілювати їх чи закрити з обов’язковою виплатою зарплат, інших виплат, компенсацій та пропозицією про працевлаштування.

– Частина підприємств, які перебувають у державній та приватній власності, – банкрути, яка їхня доля?

– Процедура банкрутства тягнеться у судах роками. Розгля–даються різні аспекти невиконаних зобов’язань цих підприємств. Більшість з них перебуває у зубожілому стані, де залишились тільки голі стіни і немає що продати аби погасити обов’язкові платежі, заборгованість із заробітної плати. На сьогодні у нас немає чіткого механізму закриття цих підприємств–банкрутів. Тому потрібен конкретний план виходу з цієї непростої ситуації.

До речі, у нашій області станом на 1 жовтня з 18 мільйонів боргів – 14 мільйонів припадає саме на підприємства–банкрути. Ці гроші скоріш за все ніхто не отримає, і кошти не надійдуть у вигляді податків до бюджету, а також до Пенсійного фонду. Звісно, на всіх нарадах в Києві чуємо критику на адресу облдержадміністрації щодо цих непогашених боргів. Але розв’язувати проблему потрібно не в Одесі, а на загальнодержавному законодавчому рівні.

Подекуди вже навіть обговорюються питання щодо продажу інвесторам підприємств–банкрутів разом із зобов’язаннями погасити усі борги.

– Куди звертатися тим, хто залишиться без роботи?

– У центрах зайнятості кожен охочий зможе знайти роботу або можливість перекваліфікуватись. Тим більше, що на підприємствах, які ледве животіють, трудяться здебільшого люди пенсійного віку, молодь не може собі дозволити працювати там, де місяцями не платять зарплату. Мені не раз доводилось бувати на таких підприємствах.

В області активно створюються нові робочі місця. Лише у січні – серпні 2012 року, як свідчать дані проведеного моніторингу, у всіх сферах економічної діяльності робочі місця були створені для 34,6 тисячі осіб, що на 2,2% більше, ніж за відповідний період минулого року. Із загальної кількості робочих місць 82% було створено у містах, 18% – у сільській місцевості. Рівень виконання річного завдання щодо створення робочих місць за цей період становив 86,1%.

Спостерігалася позитивна динаміка щодо збільшення співвідношення створених робочих місць до ліквідованих, як до початку року, так і у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Так у січні – серпні цього року співвідношення створених робочих місць до ліквідованих становило 156,6% (у січні 2012 року – 132,8%), а у відповідному періоді минулого року – 104,8%.

За видами економічної діяльності у І півріччі 2012 року найбільше робочих місць створено у сфері торгівлі – 11,6 тис. (45%). Із загальної кількості створених робочих місць на промисловість припадає 6%, сільське господарство – майже 8%, транспорт – понад 7%, будівництво – майже 4%.

Доцільно, вважаю, було б запровадити такий механізм, на основі якого протягом року від дня створення нового робочого місця дозволити роботодавцеві відносити фактичні видатки на оплату праці людей, зайнятих на цьому робочому місці, на собівартість продукції, послуг з подвійним коефіцієнтом за умови, що це робоче місце не ліквідовуватиметься протягом декількох років. Таким чином вдасться економічно стимулювати роботодавців, установлювати гідну заробітну плату працівникові на новоствореному робочому місці, а також мінімізувати оплату праці у «конвертах». Ми над цим працюємо, звісно, разом із профспілками.

Забезпечено зростання в соціальній сфері:

– середня заробітна плата у вересні склала 2693 грн

– рівень зареєстрованого безробіття – 0,81% (на 01.11.12 р.)

– цінова ситуація стабільна, зафіксо–вано дефляцію цін на 0,8% (січень – жовтень)

– створено 43,7 тис. робочих місць (січень – жовтень), програмне річне завдання перевиконано на 8,7%.

Довідка:

Одеська область це –

 5,0% ВВП України

 12,4% обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку країни – третє місце серед областей України (січень – вересень – 322,9 млн дол. США)

 6,1% роздрібного товарообороту – п’яте місце (січень – вересень 2012 року – 39,9 млрд грн)

 6,9% обсягу введеного в експлуатацію житла – п’яте місце (січень – вересень 2012 року – 470,5 тис. кв. м)

 5,9% обсягу будівельних робіт – шосте місце (січень – жовтень 2012 року – 2,9 млрд грн)

 4,3% обсягу капітальних інвестицій – сьоме місце (січень – червень – 4,9 млрд грн)

 3,7% виробництва сільгосппродукції – 13–те місце (січень – жовтень 2012 року – 7,4 млрд грн)

 2,1% промислового виробництва – 11–те місце в кра–їні (січень – вересень 2012 року – 17,5 млрд грн)