![]() |
|
![]() |
![]() |
Як уже повідомляли ЗМІ, 6 грудня в гуманітарному корпусі Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова відкрився «Російський центр». У вузі вже успішно працюють польський, болгарський, турецький центри. Завдяки керівництву вузу і за підтримки фонду «Російський світ» студенти і викладачі зможуть стати ближче до російської культури, науки, мистецтва.
У користувачів наукової бібліотеки ОНУ ім. І.І. Мечникова тепер є доступ до навчально-методичної, науково-популярної та художньої літератури. Фонд подарував центру близько 1000 книжок, а також можливість користуватися електронними базами даних російських бібліотек.
Необхідно відзначити, не всі адекватно оцінили нові можливості. Під час церемонії відкриття центру група націоналістично налаштованих студентів намагалася зірвати захід. Ці молоді люди сприйняли відкриття в університеті «Російського центру» як політичну пропаганду. Наполягали на тому, що, таким чином, здійснюється зазіхання на українську мову. На думку ректора університету Ігоря Коваля, ця акція протесту заходу не перешкодила.
Тепер, коли пристрасті трохи вляглися, я поцікавилася думкою людей, на яких і було орієнтоване створення центру, а саме викладачів та студентів. Насторожило те, що деякі молоді люди захотіли залишитися інкогніто. А керівництво наукової бібліотеки ОНУ ім. Мечникова від коментарів відмовилося, посилаючись на нестачу часу. Певне, осад від скандалу залишився.
Завідувачку кафедри російської мови ОНУ Луїзу Петрову витівка студентів засмутила:
– Прикро чути, що «Ро–сійський центр» – це спроба применшити значення української культури. Багато наших студентів не були в Росії, а центр – це, насамперед, куточок нашого сусіда, де студенти можуть ознайомитися з його символікою, визначними пам'ятками. У гуманітарному корпусі є кабінети польської, болгарської філології. Там теж розміщена державна символіка братніх держав, але це жодним чином не впливає на значення української мови і держави в цілому.
Марія (прізвище просила не називати), 3–й курс, філологічний факультет ОНУ:
– Я не вважаю, що цей центр був вже дуже необхідний, але проти нього нічого не маю. Ад–же Маяковський говорив: «Якщо зірки запалюють, отже, це комусь потрібно». Мабуть, такий культурний центр цікавий людям. А якщо ні, то згодом його закриють. Відкриття російського культурного центру ніяк не погіршило мого ставлення до української культури: не підняло її й не принизило. Навпаки, я вважаю це ознакою нашої толерантності до інших культур.
Анастасія Асмарян, 3–й курс, Інститут соціальних наук ОНУ:
– Я гадаю, що будь-яка етнічна група в місті має право на своє культурне самовираження. Крім того, можливо це прозвучить категорично, але я не вважаю Одесу найбільш україномовним містом України, щоб говорити про зазіхання на українську культуру. Одеса – це порто-франко, тут завжди жило суцвіття націй. І подібний центр має повне право на існування.
Євген (побажав не вказувати прізвище), 4–й курс, філологічний факультет ОНУ:
– Мені все одно, хоч ангольський центр відкривайте. Не вважаю, що подібні організації можуть негативно вплинути на українську культуру і мову у цілому.
![]() Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2025 S&A design team / 0.006Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |