Відбулася спільна прес–конференція керівників обласного та міського управлінь охорони здоров’я Михайла Бартка та Ігоря Шпака, завідувача кафедри педіатрії № 1 Одеського медуніверситету професора Миколи Аряєва, з приводу смерті дитини у відділенні реанімації міської дитячої лікарні № 1 ім. Б.Я. Рєзника.

14 січня 2013 року до Одеської мерії надійшло звертання батьків померлої дитини зі скаргою на грубі (на їхню думку) порушення стандартів подавання медичної допомоги працівниками відділення реанімації міської дитячої лікарні ім. Б.Я. Рєзника. За фактом звертання Одеський міський голова створив комісію під керівництвом віце–мера Олени Павлової. За місяць вона повинна представити свої висновки.

Михайло Бартко назвав усю пригоду надзвичайною ситуацією. При зростанні народжуваності (2012 року з'явилося на світ на 1400 малят більше, ніж у 2011–му), завдяки закупівлі обладнання для дитячих лікувальних установ на 20 мільйонів гривень (13 апаратів штучної вентиляції легенів, 17 спостережних моніторів, 12 інкубаторів, пульсоксиметри) створюються сприятливі умови для виходжування немовлят.

Дитина, про яку йдеться, прожила 2 місяці та 3 тижні. Вона народилася вагою 1 кг 920 г, з тяжким уродженим пороком серця. Як відзначив Ігор Шпак, такі пороки вкрай складно діагностувати на етапі внутрішньоутробного розвитку плоду. Тому діагноз було встановлено на третій день життя немовляти, після чого з пологового будинку його було переведено до відділення реанімації МДЛ № 1 ім. Б.Я. Рєзника.

За словами Михайла Бартка, завідувач відділення серцево–судинної хірургії Одеської дитячої обласної клінічної лікарні, доктор медичних наук Роман Лекан, на рахунку якого 140 прооперованих дітей, зокрема 65 віком до 1 року, тричі пропонував прооперувати маля. Проте батьки відмовилися й наполягали на проведенні хірургічного втручання тільки в Києві, у Національному інституті серцево–судинної хірургії ім. М. Амосова. Але дитина була нетранспортабельна. Тому було вирішено допомогти їй зміцніти, наростити масу тіла, стабілізувати роботу внутрішніх органів, а потім провести операцію.

Відповідаючи на запитання журналістів про вартість такої операції, Ігор Шпак підкреслив: для дітей із уродженими пороками вони проводяться безкоштовно. Батькам доводиться купувати медикаменти для лікування. В історії хвороби дитини є всі представлені батьками чеки. За 2,5 місяця вони витратили близько 10 тисяч гривень. При цьому родина не зверталася до міського управління охорони здоров’я по матеріальну допомогу.

Дав пояснення начальник міської охорони здоров'я й за іншими моментами, зазначеними у скарзі. Наприклад, чому у відділенні реанімації дитина мусить перебувати сама, без батьків? Бо там підтримуються особливі санітарні норми. Будь–яка інфекція, привнесена ззовні, може виявитися фатальною для маленьких пацієнтів.

Довелося пояснювати й зовсім елементарні речі: чому трубки для штучної вентиляції легенів і системи для крапельниць кріпилися пластиром? Інакше їх закріпити просто неможливо. І кожен, хто бодай раз переступав поріг реанімаційного відділення, це знає.

Пояснив Ігор Шпак і те, чому дитині не давали їсти й пити, як написала мама. Було це через непрацюючий кишечник і проблеми з легенями. У таких ситуаціях усе необхідне для життєдіяльності маляти надходить у його організм щадним шляхом – внутрішньовенно.

На прес–конференцію прийшла Олек–сандра Тарасова – її дочка перебувала у відділенні реанімації МДЛ № 1 ім. Б.Я. Рєзника одночасно із сином автора скарги. Вона запитала у Михайла Бартка:

– Чому у скарзі йдеться тільки про відділення реанімації, а про пологовий будинок ані слова? Вона сама розповідала мені, як майже добу, коли відійшли води, лежала без родової діяльності. Може, тому й усі проблеми почалися, що пологи приймалися неправильно?

Крім того, моя дочка теж не вижила. Але всі ті дні, коли вона була із мною, були подаровані працівниками відділення. Вони боролися за неї постійно. Коли я ще була в пологовому будинку, завідувач відділення реанімації МДЛ № 1 ім. Б.Я. Рєзника Віктор Тополенко приїхав, щоб довідатися про стан дівчинки. Коли її перевозили з пологового будинку до лікарні, він виніс її до машини на руках. І всі ті три тижні, поки моя дочка перебувала в реанімації, мені допомагали шукати аптеки, де потрібні ліки можна купити подешевше, цілодобово контролювали стан дитини й не взяли за свою роботу ані копійки!

На це Михайло Бартко відповів, що про пологовий будинок у скарзі справді не йдеться. Але створена комісія перевірить подання допомоги й вагітній, і народженій дитині на всіх етапах.

Микола Аряєв відзначив, що відмова з релігійних міркувань від розтину тіла дитини ускладнить ситуацію. Скоріш за все, йтиметься про ті вгаяні можливості, запропоновані медиками, якими батьки маляти не скористалися.

Потім журналісти вирішили запитати за іншими медичними темами. Зокрема, про створення в області служби швидкої нагальної медичної допомоги й про випадок захворювання дитини на туберкульоз у селі Фонтанка.

– Керівництво 13 районів області вирішило передати в обласну власність майно системи нагальної допомоги, – сказав М. Бартко. – На сесії обласної ради затверджено Статут КП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», документи на створення станцій екстреної медичної допомоги в дев'яти територіальних округах: Ізмаїльському, Арцизькому, Білгород–Дністровському, Біляївському, Комінтернівському, Великомихайлівському, Котовському, Любашівському та в місті Одесі.

Вже визначено місце розташування обласного центру екстреної медичної допомоги та його регіональної оперативно–диспетчерської служби, оснащеної GPS–навігацією, – двоповерховий будинок навпроти Дому меблів на площі Незалежності.

Говорячи про дитину, яка захворіла на туберкульоз, Михайло Бартко докорив ЗМІ, що розтрубили про цей випадок на всю країну.

– Дитина заразною для довколишніх не була, – підкреслив начальник облохорони здоров’я. – А через неперевірену інформацію про її хвороби почалася паніка, родина й сама дитина виявилися під пресом негативного до них ставлення. Так не можна. Потрібно розумно поводитися з інформацією, перевіряти ще раз її і щадити довколишніх.

Мабуть, це справді дуже важливо. І журналістам потрібно вміти правильно подавати інформацію. І чиновникам – щадити медиків, які працюють у такій серйозній сфері, як реанімація немовлят. Сподіваюся, цей принцип, сформульований начальником обласної охорони здоров'я, стане головним у роботі комісії, створеної для розслідування випадку смерті дитини.