Чиновники, старі й нові, остаточно заплуталися в нормативах, що регламентують встановлення малих архітектурних форм. За останні два роки правила гри у сфері некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торгівлі змінювалися 12 разів. І це при тому, що вже більше року в державі діє порядок розміщення тимчасових споруд, затверджений Міністерством регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства. Згідно з ним на всій території країни необхідний паспорт-прив’язку можна отримати винятково в управлінні архітектури і містобудування. Проте Одеса продовжує жити за своїми, особливими правилами, видаючи дозволи в управлінні розвитку споживчого ринку.

Щодня жителі нашого міста бачать таку картину: зносять одну будку, ставлять три. А все тому, що чиновники ніяк не домовляться, хто головний. Роз’яснити ситуацію спробували на «круглому столі», в якому взяли участь представники профільних управлінь та депутати міськради. «Сьогодні управління торгівлі не видає жодних дозволів на розміщення об’єктів. Сьогодні не продовжуються жодні договори на оренду твердого покриття. Сьогодні не укладаються жодні нові договори. Це повинно бути зрозуміле всім городянам. Управління торгівлі не займається ні установкою тимчасових споруд, ні контролем за їх експлуатацією. Єдиний правильний правовий шлях — це одержання паспорта-прив’язки, який видається управлінням архітектури», — виніс вердикт голова депутатської комісії із законності, правопорядку і реалізації державної регуляторної політики Денис Балух.

Боротися з уже незаконно встановленими спорудами чиновники збираються за допомогою реконструкцій вулиць. «Будуть прийняті схеми розміщення об’єктів, і жоден об’єкт, що не потрапив у цю схему, не буде встановлений знов. Ніколи», — запевнив Денис Балух. Таким чином, за його словами, вдасться не лише порахувати реально існуючу кількість тимчасових споруд, але й привести їх у відповідність з архітектурними вимогами конкретного району.

Створити таку схему в нашому місті вже намагалися. Ще в 2012 році замовником комплексних схем розміщення тимчасових споруд і малих архітектурних форм виступило управління архітектури і містобудування. «Управління архітектури за власною ініціативою, на громадських засадах розпочало цю роботу. Було опрацьовано близько 30% вулиць міста. Через те, що ми не змогли розрахуватися з розробником за цей етап роботи, робота припинилася», — повідомив Микола Базан, начальник управління архітектури і містобудування. Втім, незважаючи на незавершеність роботи і відсутність розрахунку за неї, схеми винесуть на розгляд найближчого засідання виконкому.

Ще одна біда на одеських вулицях — бомба сповільненої дії — моторолери з гарячою кавою. У кожному такому кафетерії на колесах встановлений неліцензований газовий балон, який може будь якої миті вибухнути. Такий вид торгівлі давно заборонили в Києві, Харкові, Миколаєві, інших містах України. Притулком для вигнанців, є підозра, що за відповідні відкати в чиїсь кишені, стала Одеса. Прихистила Одеса-мама, мабуть, з чийогось-таки дозволу, і бідних орлів, пугачів, ворон, шиншил та іншу живність, замордовану до напівживого стану ласими до грошей фотографами. Захисники тварин ледь відстояли право на свободу крилатих і чотирилапих у Криму. Тепер їхньою «в’язницею» стало наше місто.

А чи варто нагадувати про рабство людське? Коли майже під стінами мерії якась жіночка торгує різним дріб’язком на знаменитих сходах, кочуючи іноді від Дюка й до пам’ятника Пушкіну. Її виганяють, а вона знов приходить. Як з’ясувалося, за цим стоїть «циганський барон», який є «дахом» для більшості таких реалізаторів у цьому районі. «Ми намагалися владнати це питання, але він нас не чує. А якось навіть прийшов в управління і почав мені погрожувати», — пожалілася Наталія Прейгер, начальник управління розвитку споживчого ринку і захисту прав споживачів міськради. До речі, не їй одній: деякі депутати зізналися, що з подібними розмовами «барон» і до них на вогник заходив. А де ж міліція? І на що можна сподіватися пересічним одеситам, коли чиновники не дадуть ладу навіть у своїй «хаті»? Так, у приміщені міськради напівзруйновані сходи, що ведуть до «кінозалу», в малій залі от-от на голови звалиться кусок стелі, а біля входу з вулиці — намисто з бурульок… Не кажучи вже про те, що в туалетах елементарно нема ні мила, ні паперу. А під час великих нарад, через чиїсь капризи, до вбиралень узагалі не пускають. Досить кумедно було якось спостерігати, як київська чиновниця на високих тонких підборах, одягнена в норкову шубку, зі швидкістю світла вибігала з будівлі на Думській, щоб десь справити потребу...

Неподобство, яке коїться в Одесі, має лягти в основу депутатського звернення до Верховної Ради та в органи прокуратури. Чи захоче Київ порпатися в одеській білизні?