Якщо конкретніше, в історичному центрі Одеси збираються зводити черговий готель. Для цього було обрано пам’ятку архітектури — будинок Вагнера, споруджений у 1814 році за проектом архітектора Франсуа Шаля і пристосований під Рішельєвський ліцей. Фасади будівлі, що виходять на вулиці Дерібасівську, Катерининську і Ланжеронівську, проект не зачіпає. Готель збираються звести в глибині одеського дворика. Планується зберегти західний фасад, а східний, що в незадовільному стані, — знести. Архітектори переконують: чотириповерховий готель розташовуватиметься таким чином, що видно його буде лише з Дерібасівської, причому з конкретної точки, тож картину міста будівля не псуватиме.

Готель розрахований на 46—47 номерів. На першому поверсі розташовуватиметься пивний ресторан для одеситів і гостей міста. Від готелю він буде відокремлений технічним поверхом, який, крім іншого, виконуватиме функцію звукоізоляції. У підвалі планується організувати кухню, приміщення для персоналу ресторану і підсобні приміщення. Сам дворик також змінить свій вигляд. Сьогодні там стоять несправний фонтан та ліхтарі. Архітектори запевнили, що це місце не використовуватиметься як автостоянка, а збереже свої функції, щоправда, фонтан працюватиме і ліхтарі світитимуть. Що ж до транспорту, мешканці готелю зможуть залишати автівки в паркінгу, розташованому неподалік.

Автори підкреслили, що Міністерство культури вже дало згоду на реабілітацію пам’ятки архітектури. Так, за словами архітектора Ірини Опятової, під охороною держави перебувають лише фасади будівлі, які виходять на вулицю Дерібасівську, Катерининську та Ланжеронівську, й будівництво готелю жодним чином їх не зачепить. Внутрішньодворові фасади та прибудови, запевняють, не є предметом охорони. Інший автор проекту, архітектор Сергій Славський зауважив, що сьогодні частина з них взагалі в незадовільному стані, крім того з боку дворику руками мешканців багато що було перебудовано і добудовано.

У колі архітекторів презентація викликала небагато питань, причому стосувалися вони переважно зовнішнього вигляду готелю. На думку одних, фасад перевантажений деталями, інші ж переконані, що таке рішення «в дусі» історичного центру Одеси.

Чого не звучало на засіданні, то це застороги, щоб, бува, і цю пам’ятку не спіткала доля Будинку Русова. У цій, м’яко кажучи, сумній історії, нагадаємо, також обов’язковою умовою стояло збереження фасаду, що є історико-архітектурною цінністю Одеси і був однією з найпрекрасніших її окрас. Що маємо нині і як його «реабілітували», довівши до руїни, знають, мабуть, усі. Так, у цьому випадку, запевняють, що будинок Вагнера залишиться неушкодженим, а чергові пивна і готель постануть у дворику. Та з огляду на досвід, який маємо в Одесі, чомусь нав’язливо лізуть у голову тривожні думки.

Що ж до презентації техніко-економічного обґрунтування будівництва швидкісної магістралі загальноміського значення безперервного руху в Одесі «Північ—Південь», то тут проблемних питань було значно більше. Ця робота істотно відрізняється від попереднього проекту траси, передбаченого останньою редакцією Генплану: передбачається будівництво тунелів, «розчистка» приватного сектору та ліквідація залізничних переїздів. Детальніше про це — в наступному номері «Чорноморки».