П’ятеро із кожних ста мешканців Одещини страждають на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки. Це трохи менше, ніж в інших областях держави, однак цифра — доволі висока й загрозлива. Тим більше, що хвороба молодшає: гастрити і навіть виразки шлунка дігностують і в дітей. У 70 із тисячі недужих можуть виникнути кровотечі, що є небезпечним для життя й потребує хірургічного втручання. Зберігається високий відсоток летальності, оскільки люди звертаються по допомогу лише тоді, коли болі стають нестерпними, призводять, буває, до втрати свідомості.

Виразкові кровотечі оперують в обласній клінічній лікарні та в Одеській міській клінічній лікарні №11. Медики мають відповідний досвід роботи, необхідне обладнання, медикаменти, однак хірургічне втручання — це останній шанс порятунку людини, яка не лікувала виразки.

Що ж варто робити, щоб не виникала печія, виразка і взагалі не було проблеми зі шлунком? Про це йшлося на прес-конференції Петра ПУСТОВОЙТА, завідуючого хірургічним відділенням обласної клінічної лікарні, головного позаштатного абдомінального хірурга управління охорони здоров’я облдержадміністрації.

Досвідчений хірург розповів про те, що більшість шлункових, так званих кислотозалежних, захворювань не є для хворих діагнозом на все життя. Вчасно діагностоване захворювання, дотримання умов лікування, повний його курс, дієта та здоровий спосіб життя — умови повного одужання.

Гастроентерологи (фахівці, які лікують хвороби шлунка) працюють у кожній поліклініці. Можна звертатися й до дільничного терапевта, до сімейного лікаря, до лікаря ФАПу чи фельдшерського пункту, які за необхідності скерують на обстеження чи до вузькопрофільного спеціаліста.

Виразкова хвороба — одне з найпоширеніших хронічних захворювань органів травлення, яке характеризується утворенням виразкового дефекту на слизовій оболонці шлунка або дванадцятипалої кишки. Воно розвивається внаслідок порушення рівноваги між активністю шлункового соку та захисними можливостями слизової оболонки. Головною причиною хвороби є інфекція, спричинена бактерією Helicobacter pylori. До організму людини бактерія може потрапити через їжу, воду, брудний рушник, через немиті руки — одне слово, спосіб її передачі аналогічний інфікуванню глистами.

Однак те, що паличка потрапила до організму, не означає, що людина обов’язково захворіє на виразку або гастрит. Це залежить, найперше, від імунітету. Якщо він міцний, жодні бактерії не страшні. Другий провокуючий фактор — стрес, при якому виникають спазми шлунка. Ще однією причиною цього захворювання можуть бути медикаменти, особливо пігулки, які, не розжовуючи (якщо на те нема вказівки в інструкції), ми з вами звикли ковтати.

Їмо, коли випаде нагода, зловживаємо жирним, смаженим, гострим, куримо та випиваємо, п’ємо таблетки, які самі собі призначили… Це ослаблює імунну систему, відтак призводить до активного вироблення шлункової кислоти, що є реакцією на сильні подразники, а вже ця кислота роз’їдає слизову оболонку, викликаючи виразку.

Виразкова хвороба шлунка загострюється навесні та восени.

Найчастіше на це захворювання страждають чоловіки віком від 20 до 50 років. За даними медичної статистики, жінки на виразку шлунка в Україні хворіють у чотири рази менше.

Проявом виразкової хвороби є біль в ділянці шлунка: гострий, пекучий, ниючий. У випадках, коли в пацієнта виразка шлунка ускладнена кровотечею, його негайно госпіталізують. Наші люди, особливо наголосив Петро Пустовойт, терплять до останнього, що ускладнює ситуацію, або ж займаються самолікуванням, наслідки якого можуть бути непередбачуваними.

Досвідчений лікар розповів чимало цікавого про систему травлення. Шлунок є розширеною ділянкою травної трубки, здатною тривалий час утримувати значну кількість їжі, допоки відбудеться перетравлення поживних речовин. У шлунку, якщо ви не знали, продовжується дія ферментів слини, і їжа зазнає подальшої хімічної та механічної обробки. Хімічна обробка їжі відбувається внаслідок дії на неї шлункового соку. Шлунковий сік — це прозора рідина, що має кислу реакцію, містить ферменти, слиз і соляну (хлоридну) кислоту. За добу в людини виділяється від 0,5 до 2 літрів шлункового соку. Фермент шлункового соку (пепсин) розщеплює складні білки на простіші молекули амінокислот. Шлунковий сік містить також ферменти, які розщеплюють жири (наприклад, жири молока). Слиз же захищає стінки шлунка від дії соляної (хлоридної) кислоти та від самоперетравлювання власними білковими ферментами.

Велике значення для процесів травлення в шлунку має соляна (хлоридна) кислота. Вона активує білкові ферменти, які виділяються із залоз у неактивному стані; зумовлює денатурацію та набухання білків, що сприяє кращому їхньому перетравленню; стимулює рухову активність шлунка, вбиває бактерії і припиняє гнильні процеси. Але як висока, так і низька кислотність порушують процес травлення в шлунку, призводять до низки хвороб.

Тривалість перебування їжі в шлунку залежить від її складу. Жирна їжа затримується до 6—8, а то й до 12 годин (наприклад, шпроти), вуглеводна — до 4 годин.

Якщо у вас смокче під ложечкою, через годину-дві після їди ви знову хочете щось кинути до рота, коле в шлунку чи пече, то у вас може бути виразка. А першою її ознакою є гастрит. Якщо ви відчуваєте дискомфорт у животі, гіркоту у роті, у вас печія, відрижка — бийте тривогу! Зверніть увагу на зуби: парадонтоз, хиткість зубів, кровоточивість ясен також можуть вказувати на нездоровий шлунок.

При перших ознаках дискомфорту у шлунку необхідно проконсультуватися з лікарем і в жодному разі не займатися самолікуванням. Бактеріальне походження виразки означає, що у комплексному її лікуванні мають бути антибіотики. Однак їх різновид, дозування і тривалість лікування має визначати лише спеціаліст.

Водночас лікар радить додаткові заходи, без яких лікування буде неефективним. Комплексне лікування обов’язково має включати спеціальну дієту, режим праці і відпочинку. Ігнорування медичних порад та зволікання з візитом до фахівця може призвести до важких ускладнень: прориву і внутрішньої кровотечі, загрозливих для життя людини.

Часто трапляється, що пацієнти, коли стає легше, кидають приймати ліки, не розуміючи того, що знято лише гострий період хвороби, тоді як запальний процес триває. Виразка шлунка нагадає про себе знову, але на препарати вона вже не реагуватиме. Бактерії вироблять до них стійкість, а тому вилікуватися стане тяжче.

Спокійні та врівноважені люди майже не хворіють на виразку. Чого дивуватися? Позитивний погляд на життя зміцнює імунітет. Отож вислів «усі хвороби — від нервів» якнайліпше стосується причин розвитку виразки шлунка, а відтак — її профілактики.

Важливий профілактичний чинник, нагадав Петро Пустовойт, — харчування. Слизова оболонка шлунка не любить занадто гострого, кислого та пересоленого. Шкідливі всі продукти з високим вмістом білка, ферментів та кофеїну: бульйони, кава, міцний чай і шоколад. Звісно, ми від цього не відмовимося, проте зловживання підуть лише на шкоду. Так само, як і надмірне вживання алкоголю, куріння, нерегулярне харчування абичим (хот-догами, розчинними супами тощо) та неконтрольований прийом ліків.

Щоб перебувати у відмінній формі, найчастіше досить дотримуватися простих і зрозумілих правил, які допоможуть перебудувати ваш графік, раціон харчування і його культуру. Продукти, які ми вживаємо, забезпечують організм усім необхідним для розумної, ефективної роботи всіх органів, дозволяють виробляти енергію, яку витрачаємо впродовж доби, навіть коли спимо. Чим свіжіші продукти, тим більше в них активних (живих) вітамінів, які пропадають при тривалому зберіганні. Їжа — це паливо, яке наше тіло переробляє на гормони, ферменти, необхідні елементи для регуляції обмінних процесів. Обмін речовин — найважливіший з механізмів життєдіяльності організму людини безпосередньо залежить від їжі, яку ми споживаємо.

Людині на добу потрібно стільки їжі, скільки поміститься у її пригорщу, і не більше. Однак часто ми свій шлунок місткістю 250—300 грамів перетворюємо на відро для сміття, куди сунемо все їстівне, що беремо до рук, розтягуючи його до 5 і більше літрів. Парадоксально, але шкідлива для нас їжа й коштує недешево (магазинний кетчуп, майонез, чіпси, сухарики, копчення). Все, що потрібно організму, можна отримати навіть з такої простої їжі, як овочі, фрукти, злаки, бобові, нежирний сир, пісне м’ясо.

Надзвичайно важливо, акцентував увагу Петро Пустовойт, щодня вживати овочі та фрукти (дієтологічна норма для людини — 750 грамів на день, розділені на порції по 50—100 грамів), які до того ж прекрасно рятують від багаторічних відкладень калових мас у кишечнику, що ми носимо роками, а вони в людини, якій за 60, важать 8—10, а то й 15 кілограмів.

Намагайтеся, радить Петро Пустовойт, якпобільше випивати звичайної питної води. Якщо нема індивідуальних протипоказань, то мінімум 1,5—2 літри на день. Чиста питна вода (не чай, суп, сік чи газований напій, які є їжею, а не питвом) нормалізує роботу кишечника. Вода безпосередньо бере участь в утворенні слизу, який обволікає і захищає стінки шлунка.

Наше здоров’я, нагадав досвідчений лікар, — на нашій виделці та в тому, як ми звикли жити.