Як пройти до бібліотеки? Чи знає відповідь на це питання сучасний читач? Та й чи потрібно йому це знати? Адже тепер, в еру цифрових комунікацій, простір бібліотеки не обмежується стінами будівлі, де вона розташовується. Завдяки Інтернету сьогодні можна віртуально завітати чи не до всіх великих бібліотек світу. І до українських — також? Чи готові наші бібліотеки відповісти на виклик часу цифрових комунікацій? Чи модернізуються українські бібліотеки? Взагалі, які вони — сучасні бібліотеки?

Українська бібліотека третього тисячоліття

Наразі в Україні працює понад 37 тисяч бібліотек різних типів і форм власності. Та поки що не всі вони обладнанні за останнім словом техніки. Тоді як на Заході комп’ютеризовані бібліотеки — норма, в нас надання інтернет-послуг та послуг через Інтернет і досі — дивина. Сьогодні модернізація українських бібліотек проходить за програмою «Бібліоміст», підтриманою Міністерством культури України.

Це проект в рамках ініціативи «Глобальні бібліотеки» Фонду Білла і Мелінди Гейтсів, який також реалізується в Чилі, Мексиці, Ботсвані, Литві, Латвії, Румунії, Польщі, Болгарії, В’єтнамі та Молдові. Метою ініціативи є підтримка вільного громадського доступу до комп’ютерів та Інтернету в усьому світі та подолання «цифрової нерівності», яка виникає через те, що в різних країнах — різний доступ до комп’ютерів та всесвітньої мережі.

Реалізація програми «Бібліоміст» почалася в 2009 році після проведення дослідження «Публічні бібліотеки України як місце доступу громадян до інформаційних технологій та Інтернету», проведеного Українською бібліотечною асоціацією. Тоді було встановлено, що протягом останніх двох десятиліть Україна зробила великі кроки в напрямку розвитку економіки, однак значну частину бібліотек позитивні зміни навіть не торкнулися.

Завдяки програмі «Бібліоміст» публічні бібліотеки отримують новітнє комп’ютерне обладнання та підключаються до всесвітньої мережі Інтернет. Такі інтернет-центри на базі бібліотек допомагають задовольнити найрізноманітніші запити користувачів: доступ до нормативно-правової бази, економічні, політичні новини, пошук роботи в Україні та за кордоном, інформація про медичні та лікувальні заклади, все, що стосується навчання та самоосвіти. Зокрема модернізовані бібліотеки надають населенню нові послуги: від безкоштовного спілкування за допомогою «Скайп» у селах Івано-Франківської та Львівської областей до створення веб-сайтів мігрантів для просування малого бізнесу в бібліотеках Донецької та Луганської областей.

«Бібліоміст» надає фінансування публічним бібліотекам на конкурсній основі. У рамках проекту проводяться: «Конкурс організації нових бібліотечних послуг з використанням доступу до Інтернету», «Конкурс співпраці бібліотек з місцевими громадами», «Навчально-інноваційні бібліотеки», «Бібліотека йде в люди». Самі ж бібліотекарі можуть брати участь у різних програмах підвищення кваліфікації, наприклад, ініціативі «Лідер бібліотечної справи».

За словами директора програми «Бібліоміст» Матея Новака, сьогодні програма повністю виконала зобов’язання щодо міжнародної технічної допомоги Україні на кошти Фонду Білла і Мелінди Гейтсів, обладнавши комп’ютерною технікою 1578 бібліотек у всіх регіонах країни, включаючи віддалені сільські місцевості. Ще 237 бібліотек обладнані завдяки підтримці органів центральної та місцевої влади. Завдяки програмі «Бібліоміст», безкоштовний доступ до Інтернету в бібліотеках отримали жителі 75% районів України, де є технічна можливість підключення до всесвітньої мережі.

«Сучасні бібліотеки надзвичайно швидко впроваджують інноваційні проекти і стають улюбленим місцем, де проводять час цілі родини. Наприклад, у Тернопільській обласній бібліотеці для дітей юні відвідувачі вчаться малювати пальцями на комп’ютерному екрані, грають в ігри для розвитку моторики з гречкою та іншими незвичайними матеріалами, тоді як їхні батьки оплачують комунальні послуги через Інтернет, а бабусі й дідусі спілкуються з друзями в соціальних мережах», — розповів Матей Новак.

Там же, у Тернопільській області, завдяки програмі «Бібліоміст» фермерам вдалося збільшити врожайність помідорів, дізнавшись про секрети вирощування томатів в Інтернеті, вихід до якого тепер є в тамтешній бібліотеці. А колишня вчителька Тетяна Нішкур з Херсона завдяки проекту стала підприємцем. Працівники бібліотеки, скориставшись послугами всесвітньої мережі, допомогли їй написати бізнес-план, за яким жінка створила своє підприємство з оренди байдарок і надання туристичних послуг. Ще приклад успішної реалізації проекту: Миколаївська бібліотека ім. М. Кропивницького відтепер проводить арт-терапію для тих, хто опинився у складних життєвих ситуаціях.

У рамках проекту до кінця 2013 року більше 1900 публічних бібліотек України будуть обладнані комп’ютерами з доступом до Інтернету. У комплект техніки також входять сканери, принтери, веб-камери та навушники. Фахівці бібліотек, які приєднаються до програми, проходять навчання у галузі новітніх технологій та сучасних інформаційних послуг на базі 25 тренінгових центрів, що функціонують у кожній області та АР Крим.

Загалом на підтримку програми Фонд Білла і Мелінди Гейтсів надав грант на суму 25 мільйонів доларів. А корпорація Microsoft, партнер програми, безкоштовно передає публічним бібліотекам України програмне забезпечення на суму близько 9 мільйонів доларів. Термін функціонування проекту в Україні продовжено до 31 жовтня 2014 року.

Скільки бібліотек,

книг та бібліотечних абонентів у світі?

За даними Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (International Federation of Library Associations and Institutions), в світі налічується понад 569,6 тисячі бібліотек. Найбільш «бібліотечні» континенти — Європа (понад 440 тисяч бібліотек) та Північна Америка (понад 125 тисяч). Найменше бібліотек в Африці — лише 1,2 тисячі відділень. У бібліотеках світу працюють близько 807 тисяч людей. Світ витрачає на утримання книгозбірень приблизно $8,7 трлн за рік.

Сукупна довжина книжкових полиць в бібліотеках світу складає приблизно 15 тис. км.

У бібліотеках світу зберігається понад 20 млрд книг, 1,5 млрд мікрофільмів і понад 10 млрд одиниць періодики (газети, журнали тощо) Найбільше — в Європі (понад 16 млрд одиниць зберігання), Північній Америці (12 млрд) та Азії (1,5 млрд.). При цьому Північна Америка посідає перше місце в світі за кількістю бібліотечних книг, а Європа — газетно-журнальних зібрань.

Абонентами бібліотек є приблизно 2,5 млрд людей. За цим показником лідер також Європа — 1,8 млрд осіб.

Щорічно бібліотеки здійснюють 1,5 трлн операцій з видачі абонентам книг, журналів, СD і т.д. Найбільш завантажені бібліотеки Європи (1,1 трлн), Азії (82 млрд) і Північної Америки (66 млрд).

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, до числа країн з найбільшою кількістю бібліотечних книг на душу населення належать: Грузія — 16335 книг на 1 тис. жителів країни, Монако (9781), Ліхтенштейн (4968), Сан-Марино (3704), Білорусь — на 19-у місці (667 на 1 тис. громадян), Росія — на 26-у (513), Україна — на 55-у (88). Для порівняння: Великобританія — на 30-у, Німеччина — на 31-у, Японія — на 59-у, США — на 92-у. У середньому на 1 тис. жителів Землі припадає 832,5 бібліотечні книги.

Найменша бібліотека світу

Жителі британського села Уестбері-саб-Мендіп по-своєму відреагували на проблему зникнення через непотрібність знаменитих червоних телефонних будок — вони викупили одну з них в оператора зв’язку British Telecom за 1,65 долара і зробили з неї найменшу бібліотеку в світі.

Місцеві жителі прикріпили до будки полиці, на яких розмістилися книги різної тематики — від кулінарних до зразків класики й казок. Бібліотека працює цілодобово — вночі вона підсвічується. Принцип роботи простий — відвідувачі ставлять на полицю вже прочитану книгу і беруть нову. Також у бібліотеці є диски та DVD.

Найкрасивіша

бібліотека світу

Французький журнал L’Internaute опублікував рейтинг найкрасивіших бібліотек і книжкових магазинів світу. На першому місці — розташована в приміщенні колишнього театру El Ateneo в Буенос-Айресі бібліотека та книжковий магазин одночасно. Там можна читати прямо в театральній ложі. На другому місці — бібліотека міста Маастрих, яка розташована в будівлі Домініканської церкви XVIII століття. Третє місце дісталося побудованій у готичному стилі La Livraria Lello — у португальському місті Порто. У десятку ввійшла і брюссельська бібліотека з рестораном Cook and Book.

Всесвітня бібліотека

Перша Всесвітня електронна бібліотека — www.worlddigitallibrary.org — містить рідкісні книги, манускрипти, карти, плакати, марки, фільми, аудіо- і відеозаписи, фотографії та інші матеріали, що зберігаються в національних бібліотеках низки країн, у цифровому форматі. Каталог Всесвітньої електронної бібліотеки складається з однієї тисячі екземплярів, хоча він постійно поповнюється. Пошук на веб-сайті можна вести на семи мовах.

Спочатку Всесвітня електронна бібліотека створювалася на базі Бібліотеки Конгресу США (на знімку), в якій на сьогодні зберігається 26 мільйонів одиниць документів. Проте за останні роки до проекту приєдналися бібліотеки і національні архіви низки інших країн, у тому числі Російська національна бібліотека, Російська державна бібліотека і Президентська бібліотека імені Єльцина.

Нестандартна бібліотека,

або буккросинг

Буккросинг (англ. bookcrossing — «книгообіг») — модний громадський рух, мета якого — «звільнення» книг. Прочитавши книгу, треба залишити («звільнити») її в громадському місці (парк, кафе, громадський транспорт). Незнайомець, який її знайде і прочитає, повинен повторити цей «трюк». На книзі є напис «ця книга не загублена, заглянь всередину», а всередині — інструкція для того, хто її знайшов. Таким чином, книги «звільняються» зі стін приватних бібліотек і мандрують від одного читача до іншого. За «подорожжю» книги можна слідкувати через сайт проекту (www.bookcrossing-ua.at.ua), попередньо зареєструвавши себе і свою книгу.

Буккросинг задумувався як своєрідний флешмоб чи соціальна гра. Одна із цілей проекту — створення всесвітньої нестандартної бібліотеки цікавих книжок. Ідея буккросингу у 2001 році прийшла до американця Рона Хорнбекера. Нині його ідею вподобали понад 250 тисяч читачів з різних країн світу. Наразі завдяки буккросингу «звільнено» один мільйон книг.

Той, кому дістанеться книга, теж має зареєструватися на сайті і вказати місце, де він знайшов видання. Таким чином можна прослідкувати ланцюг, за яким рухається книга.

Найбільш розповсюджене буккросерство в Італії, США, Франції. В Італії, скажімо, близько 30% населення вільно обмінюються прочитаними виданнями. Завдячуючи державному радіомовленню Італії, ідея обміну книг набула такої популярності, що влада Флоренції подарувала буккросерам чотири тисячі книг. В Україні ж буккросинг з’явився не так давно і лише набуває популярності.

Замість бібліотеки —

банкомат з книгами

Найближчим часом роботу московських бібліотекарів полегшать бібліолокси — апарати, схожі за своїм зовнішнім виглядом і функціями з банкоматами. За допомогою пластикової карти, яка є читацьким квитком, користувач зможе ідентифікувати себе в базі даних бібліолоксу і зробити необхідну йому операцію, не заходячи в бібліотеку. Причому бібліолокси планується встановлювати в громадських місцях, а не в приміщеннях книгозбірень.

Ця зручна сучасна форма взаємодії бібліотек та читачів уже поширена у великих європейських містах, однак в Україні про таку чудо-техніку поки що можна лише з подивом розповідати.

Навіщо ходити

до бібліотеки?

Британські вчені з’ясували, що читання є найкращим способом подолання стресової ситуації. Воно діє краще та швидше, ніж слухання музики чи прогулянка. Їхні дослідження показали, що для нормалізації пульсу та розслаблення м’язів достатньо мовчки почитати впродовж лише шести хвилин.

Автор дослідження, когнітивний нейрофізіолог Дейвід Льюїс, вважає несуттєвим, яку саме книгу читати для подолання стресу. Треба лише зануритися у неї, «досліджуючи сферу авторської уяви». Чи підходять для цього романи жахів чи, наприклад, збірки екзаменаційних завдань, учений не повідомив.

Довідково. Ініціатива «Глобальні бібліотеки» Фонду Білла та Мелінди Гейтсів працює, щоб відкрити світ знань, інформації та можливостей для ширшого загалу. «Глобальні бібліотеки», складова Програми глобального розвитку, впроваджується у низці країн, які демонструють потребу та готовність допомагати публічним бібліотекам надавати вільний доступ до Інтернету, а також навчати населення ефективно використовувати сучасні інформаційні технології. Ініціатива допомагає перетворити публічні бібліотеки у життєво важливий ресурс, що може покращити життя мільйонів людей.