Передвеликодні костюмовані реконструкції вже давно стали в християнському світі традиційним ритуалом. І як вдалося переконатися одеським глядачам такої реконструкції, що пройшла 3 травня в сквері Гамова, вони очевидно сприяють пробудженню релігійних почуттів, на власні очі долучаючи до євангельських подій двотисячолітньої давнини.

Почалася реконструкція з того, що бунтар і розбійник Варрава, з’явившись на єрусалимському ринку, вступив у сутичку з римськими солдатами і після запеклої боротьби був схоплений. Потім показали сцену суду у прокуратора Іудеї Понтія Пилата, де той судив Варраву разом з Ісусом Христом. Умивши руки, Понтій Пилат визнав Христа винним, а бунтаря Варраву на вимогу мешканців Єрусалиму відпустив на волю. Головною подією реконструкції стала сцена, як Син Божий несе свій хрест на Голгофу, і перехожий Симон з Киринеї на вимогу римських солдатів допомагає йому в цьому. Закінчилась реконструкція встановленням хреста на Голгофі. Саме ж розп’яття Ісуса Христа організатори відтворювати не стали.

У реконструкції, організованій благодійним фондом «Добрий самарянин», взяли участь віруючі Одеської народної церкви християн віри євангельської, церков «Світ Божий», «Еммануїл», «Благодать Ісуса Христа», «Надія людям», пресвітеріанської церкви повного Євангелія «Благодать», а також члени одеської Асоціації позастилевого фехтування та духовий оркестр студентів музичної академії ім. А. В. Нежданової. Всі учасники, яких було не менше сотні, були одягнені в автентичні костюми того часу.

Все побачене справило сильне враження на глядачів. Відчувалося, що учасники реконструкції глибоко переживали відтворювані події. Ну а вигляд Сина Божого, який у терновому вінку ніс великий дерев’яний хрест, викликав у багатьох щирі сльози співчуття.

Представники преси дуже хотіли поспілкуватися з виконавцем головної ролі реконструкції, однак той відмовився від бесіди. Як пояснив єпископ Одеської народної церкви християн віри євангельської Петро Сердиченко, – чоловік усю ніч не спав, мучився, адже виконувати роль Христа – це велика відповідальність. Нехай же його помисли і наміри залишаться в таємниці від вас...

Побачивши реконструкцію власними очима, можна тільки пошкодувати, що це дійство в Одесі не пройшло, як планувалося спочатку, в центрі міста, біля Археологічного музею, де глядачів було б значно більше. Як пояснили організатори на прес-конференції, що пройшла за кілька днів до проведення реконструкції, вони, як того вимагає законодавство, за місяць до заходу письмово повідомили про свої наміри владу. Однак на сайті Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату з’явився гнівний лист митрополита Агафангела. Він попросив мера Олексія Костусєва не допустити «проведення блюзнірської акції у Страсну п’ятницю». «Подібне дійство, тим більше проведене в священний для кожного християнина день, коли, за словом церковних піснеспівів, личить «мовчати всякій людській плоті», є спробою грубої і цинічної образи релігійних почуттів віруючих людей, публічного знущання над святими для всіх нас подіями євангельської історії», — йшлося у зверненні. На переконання очільника єпархії, «запланована провокація може дуже образити православних одеситів, викликати серйозний конфлікт і протистояння на релігійному ґрунті, порушити традиційний для Одеси міжконфесійний мир».

Керівництво благодійного фонду «Добрий самарянин» виступило у відповідь на звернення митрополита з офіційною заявою, в якій пояснило, що запланована акція на основі біблійного оповідання «носить історико-культурний характер і не є культовим дійством». Крім того, «сценарій не містить моменту розп’яття Христа» (як припустили в єпархії), тому побоювання церковників «позбавлені підстав».

І все ж, міськвиконком, аби догодити єпархії УПЦ (МП), звернувся до суду. Як не дивно, суд виявив об’єктивність і в першій інстанції забороняти постановку не став. Однак організатори, розуміючи, що від Агафангела можна очікувати будь-якої провокації і щоб не нагнітати обстановку у передвеликодні дні, вирішили відмовитися від проведення реконструкції в центрі міста, перенісши її в сквер Гамова на Молдаванці.