Недавно в Одесі відбулася дегустація молдовських вин. Представники громадськості, властиво, споживачів, журналісти давали оцінку продукції 11 виробників — претендентів на експорт її до України. Серед наданих вин — як відомі у нас марки, так і цілковито нові напої, якими сусідня Молдова прагне завоювати український споживчий ринок.

«Поговоримо за склянкою вина», — так здавен кажуть у Молдові. Добре вино стало невід’ємною частиною культури молдовського народу — і матеріальної, і духовної. Тим-то й славиться Молдова своїми традиціями виноробства та розвинутою культурою споживання його продукції. Поговоримо за склянкою вина… Тут і давні звичаї, і запорука здоров’я, і своя філософія, і все життя… Про користь вина для здоров’я людини годі й говорити. А такі, зокрема, червоні сорти, як каберне, мерло, кагор, сприяють виведенню з організму людини радіонуклідів (якими, до речі, виповнений український простір — не варто думати, що усе вже позаду); вони попереджають виникнення онкозахворювань. Про це дуже багато можна говорити…

Але цього разу розмови, як то кажуть, не склалося: кожен, смакуючи той чи той напій, тихенько занотовував свої враження до спе­ціального аркуша з назвами вин. Дегустація — річ серйозна. Тим більше, коли йдеться про економічні питання. В українському імпорті продукції виноробства молдовські вина посідають друге місце і є одними з найбільш конкурентних у сегменті імпортних. А для Молдови виноробство — віддавна традиційний сектор економіки. Тож, природно, держава всіляко підтримує цю галузь.

Не так давно в Молдові ухвалено закон, відповідно до якого вино визнане харчовим продуктом. Це, без перебільшення, ціла революція у виноробстві, адже вино перестало бути підакцизним товаром. Що це значить? А те, що із виведенням вина з категорії алкогольних напоїв автоматично виключено ліцензії на право його виробництва і продажу, а як позитив — використання декларацій про відповідність, згідно з якими виробники вина беруть на себе повну відповідальність за якість своєї продукції. Від масового виробництва, яке, безперечно, дуже шкодило репутації молдовських вин, там тепер зорієнтовані на виготовлення якісного продукту. Стрункішою стала і структура галузі. За рекомендаціями ЄС у Молдові визначено чіткі кордони виноробних районів — відповідно до традиційних для кожної місцевості сортів винограду. Це, передусім, Белць — північна зона виноробства, Кодру — гірська частина країни, де виробляються білі та ігристі вина, Штефан Воде — південний схід, тут вирощують червоні сорти, і, нарешті, Траянів Вал — південь, де розташовано 60 відсотків усіх виноградників.

Сьогодні у світі зростає попит на молдовські вина. Велика Британія, Польща, держави Балтії, Румунія, Чехія, ба навіть В’єтнам, Китай, Японія… — далеко на повний перелік країн, де їх споживають. До слова сказати, Молдова надала Японії червоне вино у ви­гляді гуманітарної допомоги після аварії на атомній станції Фукусіма. А скільки наших людей рятувалося каберне під час ліквідації аварії на ЧАЕС!..

Чим приваблюють споживачів різних країн молдовські вина? Передусім — гармонійним поєднанням високої якості та поміркованої ціни. В умовах жорсткої конкуренції на світовому ринку це важливо. Та, одначе, дбаючи про європейський експорт продукції виноробства, Молдова прагне при цьому не лише зберегти, а й розширити позиції на тради­ційних ринках, передовсім в Україні та Росії. Попри те, що РФ двічі забороняла ввезення молдовських вин і це серйозно зашкодило їхній репутації. Як заведено невідомо чому, це мало своє відлуння в Україні. Тож сьогодні українські дистриб’ютори молдовських виробників прагнуть збільшити обсяги продажу сухих вин високої якості із сусідньої держави. Більшість їх виготовлена у європейському стилі, за класичними технологіями, з контролем врожайності винограду.

Дегустація в Одесі — лише одна з чоти­рьох, що відбуваються цієї весни в Україні. Її учасники переконалися в тому, що якість молдовських вин значно поліпшилася.