Дати відповідь на питання «Як врятувати Куяльник?» вирішили з допомогою журналістів. 28 травня представників мас-медіа запросили в прес-тур на лиман. Ініціаторами поїздки виступила громадська ініціатива «SOS: Куяльник!». Її учасники — п’ять одеських організацій: «Чорноморське гайдамацьке з’єднання», яке вже багато років виступає на захист водойми, «Агрікола», «Громада Фонтанки», «Тельмира» та громадська рада при обласному державному управлінні охорони природи.

Перенесення багатогодинних нарад навколо куяльницької проблеми із задушливих приміщень обласної ради та аудиторій екологічного університету на свіже повітря себе виправдало: понад два­дцять медійників висловили бажання «рятувати» лиман. Мета поїздки, за словами організаторів, проста: показати журналістам реальну картину життя Куяльника, познайомити з його історією, щирими і відкритими місцевими мешканцями і «шкідниками» — «нахалкар’єрниками» та відпочивальниками, що люблять смітити. Надмета — переконати медійників, а заодно й суспільство, що єдина реальна можливість врятувати лиман від пересихання — наповнити його морською водою з допомогою вже існуючої, проте до кінця не закінченої труби (її ще називають «каналізація Зуєва»).

«Звичайно, ідеальний варіант — наповнити лиман морською і річковою водою. Але лише морською — це альтернатива, вона схожа за складом на воду лиману. Ми пропонуємо наповнити лиман через «каналізацію Зуєва», яка йде аж від Миколаївської дороги. Довжина цієї труби — 1170 метрів. Аби втілити задумане, бракує 500 метрів: 225 — парком Лузанівський і 225 — до лиману. Жодних насосів ставити не треба: труба прокладена під нахилом від моря до лиману», — зазначив Олег Гриб, доцент кафедри гідроекології і водних досліджень ОДЕКУ. За його словами, якщо скористатися цією трубою, лиман може поповнюватися водою на один метр кубічний в секунду. За добу — на 86400, а за рік — більш як на 30 мільйонів кубометрів води. Цього запасу вистачить для підтримки потрібного балансу лиману. «Коли вивчалася проблема Куяльника, підключалися гідрологи, гідрохіміки, гідробіологи, географи та інші — всі-всі необхідні для цього фахівці. Було встановлено, що для наповнення лиману підійде будь-яка вода», — пояснив Олег Гриб.

Незважаючи на висновки, крапку в питанні наповнення Куяльника морською водою, запевняють учасники згаданої експедиції, досі не поставлено. «На останніх нарадах 99% учених говорили, що шкоди для грязей і запасів солей від наповнення Куяльника морською водою не буде. Але 1% сумнівається, пригадуючи історію із Сасиком. Чиновники вирішили перестрахуватися: виділили 300 тисяч гривень на додаткові дослідження. Тепер до вересня доведеться сидіти і чекати: ми знову втрачатимемо час, чекаючи результатів нових дослі­джень», — прокоментував ситуацію Юрій Геращенко, голова громадської ради при Державній екологічній інспекції. «Знову чекатимемо. Прийде вересень — іще щось вигадають, ще півроку втратимо. Тим часом рівень води в Куяльнику опуститься настільки, що й рятувати буде нічого», — додав Олег Гриб.

Щоб наочно підтвердити свої слова, гідроеколог запропонував протестувати воду лиману. Тест-місцем стала Корсунцівська перемичка (Корсунцівський соле­промисел). За допомогою спе­ціального апарата — кондуктометра «Експерт-002» — воду Куяльника перевіряли на «корисність і рівень солі». «Ми взяли заміри на Корсунцівській перемичці. Температура води — 25 градусів за Цельсієм. За нашими показниками, у цій точці в цей час на один літр води припадає 370 грамів солі. Звісно, якщо температура повітря підвищиться — солі стане більше», — зазначив Олег Гриб.

Ще одні заміри взяли біля джерела з питною водою. Джерелу десь три роки, раніше з нього абсолютно спокійно пили воду втомлені мандрівники і пастухи. Але тепер його забруднили сміттям, дно вкрилося водоростями, а на поверхні утворилася жовто-сіра плівка. «Якщо чесно, пити з нього можна і тепер. Але особисто я не ризикнув би робити це. Потім ви станете постій­ним клієнтом гастроентерологів», — зазначив гідроеколог. Результати хімічного складу води Олег Гриб пообіцяв підготувати на наступну спільну нараду депутатів та екологів.

Прес-тур на лиман — не остання акція ініціативи «SOS: Куяльник!». «Якщо чиновники й надалі гальмуватимуть його порятунок, проведемо акції «Нагодуй чиновника грязюкою з Куяльника» або «Нагодуй чиновника сіллю». Не помітити цілющість лиману вони точно не зможуть, а отже, не зможуть і проігнорувати», — застерегли організатори.

Поки активісти громадської ініціативи «SOS: Куяльник!» обдумують, як би смачніше нагодувати чиновників куяльницькою сіллю та гряззю, вчені Південноукраїнської спілки екологів готують не менш цікаву акцію. За словами голови цієї організації Валерія Осипова, якщо чиновники продовжуватимуть спекулювати на темі пересихання Куяльника, закриваючи очі на всі ті безчинства, які творяться на лимані, екологи не мовчатимуть. Під вікна ОДА вони приженуть самоскиди з незаконно видобутим піском та глиною і зсиплять усе це прямі­сінько на тротуар. «Депутати обласної ради не здатні вирішити проблеми екології в Одеській області, — заявив Валерій Осипов. — Облдержадміністрація просто піариться на темі Куяльника!» Аби ще більше привернути увагу громадськості до пересихання лиману та висловити протест чиновникам, екологи погрожують перекрити об’їзну дорогу в Одесі.