У серпні 2003 року всі 517 місцевих бюджетів Одеської області були цілком переведені на повнофункціональне казначейське обслуговування. Рік за роком виконується непроста і дуже важлива робота.

Однак зараз поняття «казначейство» набуло в Україні не тільки економічного, але й політичного забарвлення. Державна казначейська служба часто згадується в репортажах наших колег із телебачення. На певних проблемах, пов’язаних з рухом бюджетних коштів, наголошують і чиновники різних рангів.

Про те, як зараз працює ДКСУ, які її завдання, з якими труднощами вона зіштовхується, нашому кореспондентові розповіла начальник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області Любов ШИЛОВА.

– Любове Євгеніївно, повернімося на десять років назад. Чи потрібна була така концентрація бюджетних коштів саме в казначействі?

– Це був правильний крок, і я поясню чому. При казначейській формі обслуговування бюджетів усі рахунки місцевих бюджетів і розпорядників коштів цих бюджетів обліковуються на єдиному казначейському рахунку. По-перше, це унеможливлює розпорошення бюджетних ресурсів на великій кількості рахунків в установах комерційних банків. По-друге, значно зменшує витрати на розрахунково-касове обслуговування. А найголовніше – майже ліквідує ризики втрати коштів місцевими бюджетами внаслідок банкрутства комерційних банків, що в сучасних умовах є досить актуальним внаслідок економічних криз.

– Гадаю, і бюджетним організаціям спокійніше, коли гроші під надійним захистом держави. До речі, скільки установ і організацій обслуговує очолюване Вами управління?

– Станом на 1 липня на обслуговуванні в територіальних органах Державної казначейської служби України Одеської області є 1838 розпорядників і одержувачів коштів місцевих бюджетів, яким відкрито 28615 рахунків.

– А якою є динаміка руху коштів за останні роки у сфері бюджетних видатків?

– Обсяг видатків місцевих бюджетів, що здійснюється через органи казначейства області, щороку збільшується. Порівняно з 2004 роком обсяг таких видатків за 2012 рік зріс у

5 разів. Тільки за перше півріччя цього року обсяг касових видатків місцевих бюджетів області становив 5,3 мільярда гривень.

– Зростання – це дуже добре. Але… Останнім часом дедалі частіше в засобах масової інформації з’являються повідомлення про проблеми, пов’язані із затримками у перерахуванні коштів через казначейство. Яка ситуація насправді?

– Так, певні труднощі є. Ні для кого не таємниця, що сьогодні економіка держави перебуває під впливом кризових явищ, успішність подолання яких, безумовно, залежить від ефективності економічної політики як на державному, так і на місцевих рівнях. Саме завдяки професійному і зваженому підходу до формування напрямів подальшого розвитку економіки та їх реалізації як на державному рівні, так і в нашому регіоні, вдалося у цей складний період не тільки стабілізувати економічну ситуацію, але й досягти певних результатів, що свідчать про позитивні тенденції до її покращення. За таких умов, безперечно, органи влади жорсткіше ставляться до контролю за витрачанням кожної бюджетної копійки. Водночас, враховуючи соціальну спрямованість бюджетної політики, з метою забезпечення в будь-яких умовах своєчасного виконання соціальних виплат, до яких, між іншим, віднесено видатки на виплату заробітної плати, стипендії та різних видів соціальної допомоги, положеннями Бюджетного Кодексу України такі бюджетні виплати визначено як захищені, затримок у проведенні яких не відбувається.

Отже, навіть у цей складний період органи казначейства області працюють у нормальному режимі, який, повірте мені, завжди напружений для наших фахівців: забезпечується стовідсоткова оплата соціально спрямованих та захищених видатків місцевих бюджетів, вчасно перераховуються всі міжбюджетні трансферти. До речі, з Державного бюджету до місцевих бюджетів області у цьому році вже перераховано трансферти в загальному обсязі 2 мільярди 739 мільйонів гривень, з яких субвенції на виконання гарантованих державою соціальних виплат становили понад 1 мільярд 221 міль­йон гривень, дотація вирівнювання та додаткові дотації – 1 мільярд 456 мільйонів гривень.

Також відзначу, що, незважаючи на складний стан економіки, виконується й інвестиційна складова бюджетної політики, яка відображається й у перерахуванні місцевим бюджетам області субвенцій на соціально-економічний розвиток – 13,9 мільйона гривень, на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах – 47,8 мільйона гривень.

– Як діє казначейство, якщо з певних причин кошти дотацій вчасно не перераховані?

– Перерахування з Державного бюджету дотації вирівнювання місцевим бюджетам здійснюється органами казначейства в автоматичному режимі – хочу це особливо підкреслити – за нормативами щоденних відрахувань, які визначаються Законом про Державний бюджет України, від кошика доходів держбюджету для надання міжбюджетних трансфертів. Так, іноді складається ситуація, коли нормативи щоденних відрахувань не забезпечують отримання дотації у повному обсязі відповідно до помісячного розпису. В таких випадках, з метою уникнення ризиків недоотримання дотації вирівнювання, казначейство використовує механізм зарахування недоотриманої суми на рахунки місцевих бюджетів до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Наведу конкретний приклад. У червні цьо­го року затверджені нормативи щоденних відрахувань дотації вирівнювання для місцевих бюджетів Одеської області не забезпечували її перерахування у повному обсязі. Не вистачило 73 мільйонів 300 тисяч гривень. Але вже четвертого липня вся сума недоотриманої дотації була зарахована на рахунки відповідних місцевих бюджетів області.

– Любове Євгеніївно, я знаю, що казначейство надає позички розпорядникам коштів, що дозволяє вчасно здійснити важливі соціальні виплати.

– Це дуже важлива функція ДКСУ. Відповідно до статей 43 та 73 Бюджетного кодексу України органами казначейства у першому півріччі цього року за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку забезпечено надання 391 короткотермінових безвідсоткових позичок на покриття тимчасових касових розривів 77 місцевим бюджетам Одеської області на суму 756,5 мільйона гривень. Хочу наголосити, що станом на 1 липня з цієї суми залишилися непогашеними 200,9 мільйона гривень. За той самий період надано 6 середньострокових безвідсоткових позик на суму 52 мільйони гривень.

Завдяки зазначеним коштам місцеві бюджети змогли своєчасно та в повному обсязі виплатити відпускні педагогічним працівникам, а також інші захищені та першочергові видатки.

– Тобто Державне казначейство – це своєрідний державний банк, який в потрібний момент допомагає місцевим бюджетам, а отже, і територіальним громадам області?

– Це справді так.

– Любове Євгеніївно, а який загальний обсяг видатків місцевих бюджетів нашої області у першому півріччі?

– За січень-червень проведено видатків місцевих бюджетів у сумі 5 мільярдів 326 міль­йонів 700 тисяч гривень, з них спрямовано на соціально захищені статті видатків 4 мільярди 525 мільйонів 600 тисяч гривень, на інші поточні та капітальні видатки – 801 мільйон 100 тисяч гривень.

– Як діє казначейство, якщо установа чи організація не здійснює виплати захищених видатків?

– Із переходом на казначейське обслуговування випадки наявності простроченої кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ або з оплати енергоносіїв, що споживаються бюджетними установами, майже зникли – оскільки в разі допущення такої заборгованості казначейство припиняє здійснювати будь-які інші витрати цієї установи до повного погашення заборгованості. Це жорсткий, але справедливий метод.

– Із цим, гадаю, ніхто не сперечатиметься. Але трапляються й інші порушення бюджетного законодавства.

– Так, за 2012 рік і за перше півріччя 2013 року органи казначейства області запобігли 583 випадкам неналежного виконання вимог бюджетного законодавства при реєстрації бюджетних зобов’язань (бюджетних фінансових зобов’язань) і прийнятті до виконання платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів місцевих бюджетів на загальну суму 50,1 мільйона гривень.

– Найчастіше працівники Вашого управління зустрічаються з головними бухгалтерами установ та організацій. Оцініть, будь ласка, рівень підготовки цих фахівців.

– Органи Державного казначейства починаючи з березня 2011 року здійснюють погодження призначення кандидатур на посади головних бухгалтерів бюджетних установ. За цей період ми погодили кандидатури 198 осіб, а відмовили 49 особам. Це немало.

Є ще одна проблема. На сьогодні існує ситуація щодо значної невідповідності між високими професійно-кваліфікаційними вимогами до кандидатури головних бухгалтерів бюджетних установ і тим рівнем матеріального забезпечення, передусім оплати праці, який бюджетна установа може запропонувати головному бухгалтеру. Особливо актуальною ця проблема є для бюджетів нижчого рівня. Навіть доходило до того, що сільська чи селищна рада на тривалий час взагалі залишалася без головного бухгалтера!

Водночас у плині оцінки виконання головними бухгалтерами своїх повноважень за 2012 рік по 1216 установах, що становить 65,4 відсотка від їхньої загальної кількості, усі оцінювані фахівці отримали позитивний результат. І це при тому, що часта зміна чинного законодавства, неоднозначність тлумачення окремих позицій у нормативно-правових актах значно ускладнюють роботу бюджетних установ і організацій.

– Любове Євгеніївно, інфраструктура обласного центру і невеличкого міста або села – це небо і земля. Певно, в роботі бюджетних установ у районах області є особливі складності?

– На жаль, є. Розпорядники коштів, навіть із найвіддаленіших від райцентрів сіл, при реєстрації зобов’язань та здійсненні платежів мають особисто приїжджати до відповідного місцевого органу казначейства для надання відповідних документів у паперовому вигляді. Це призводить як до втрати робочого часу, так і до збільшення їхніх матеріальних затрат. Чуємо постійні скарги від клієнтів.

– І які перспективи щодо розв’язання проблеми?

– Наприкінці поточного року завдяки створенню Акредитованого центру сертифікації ключів Державної казначейської служби України (АЦСК ДКСУ) планується впровадити в дію програмно-технічний комплекс «Клієнт казначейства – казначейство», що відкриває широкі можливості дистанційного обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, зокрема підготовку та проведення ними фінансових та платіжних документів через інтернет-мережу з використанням надійних засобів захисту.

АЦСК ДКСУ пройшов процедуру державної акредитації, набув право обслуговувати посилені сертифікати відкритих ключів і розпочинає надання послуг електронного цифрового підпису клієнтам Казначейства України на безоплатній основі.

При використанні електронного цифрового підпису (ЕЦП) кожен документ, на який накладено ЕЦП, матиме юридичну силу, а криптографічний захист інформації забезпечуватиме її конфіденційність. Це унеможливить доступ до інформації третіх осіб, які не володіють секретним ключем. Серед переваг використання електронного цифрового підпису також можна виділити те, що процедура його перевірки виконуватиметься комп’ютером безпомилково, а це дозволить уникнути людського чинника при перевірці звичайного підпису.

На даний час уже вносяться відповідні зміни до нормативної бази, які передбачатимуть можливість за бажанням клієнтів обслуговуватися в органах казначейства за дистанційною системою.

– Дякую за інтерв’ю. Хочу побажати безперебійної роботи: адже від цього залежить нормальне життя територіальних громад усієї нашої області.