Як повідомляли «Чорноморські новини» у попередньому номері, 11 вересня у Європейському парламенті відбулися дебати з приводу ситуації, що склалася між Росією та країнами Східного партнерства, які зорієнтували свій зовнішньополітичний курс на Євросоюз. Європарламентарі гостро розкритикували Кремль за політичний та економічний тиск на Україну, Молдову і Вірменію. У четвер вони ухвалили досить різку резолюцію із застереженням щодо подібних кроків у майбутньому.

До проведення цих дебатів євродепутатів підштовхнули останні події, пов’язані з агресивною зовнішньою політикою Москви, зокрема: «пробна» митна блокада українських товарів на кордоні з Росією, заява РФ про припинення експорту молдовського вина, а також несподіване рішення Вірменії відмовитися від європейського курсу, а вступити до Митного союзу, хоч до останнього часу Єреван активно працював на зближення з ЄС.

У Євросоюзі однозначно пов’язують названі події з тим фактом, що саме ці три країни Східного партнерства най­ближче підійшли до завершення роботи над Угодою про асоціацію з ЄС. «Дехто в Росії побачив у цьому загрозу, результатом чого став невмотивований тиск на наших партнерів», — заявив під час дебатів єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле. При цьому він підкреслив, що підвищення цін на енергоносії, митна блокада, спекуляції на гарантіях безпеки — неприйнятні методи для Європи ХХІ століття, які руйнують всі її основоположні принципи.

«Росія повинна поважати право східних сусідів Європейського Союзу вибирати, чи потрібно їм укладати угоди про асо­ціацію з ЄС, — йдеться у резолюції, ухваленій у четвер. — Росія повинна утримуватися від тиску, як, наприклад, недавніх санкцій проти експорту з України і Республіки Молдова, а також погроз щодо Вірменії, щоб відмовити їх від підписання або парафування угод з ЄС у листопаді цього року на саміті Східного партнерства у Вільнюсі».

Під час дебатів євродепутати говорили про прагнення Володимира Путіна відродити і взяти під контроль так зване близьке зарубіжжя, яке РФ вважає своєю зоною впливу. У цьому контексті, скажімо, британський депутат Чарльз Теннок висловив жаль, що Вірменія, уряд якої «так старанно працював весь цей час на асоціацію», в останній момент зламався під тиском Москви. «Проте я переконаний, що Україна — велика держава і зможе протистояти Росії», — цитує «Німецька хвиля» Чарльза Теннока.

У свою чергу депутат від Румунії Адрі­ан Северин висловив думку, що сам Євросоюз своєю нерішучою полі­тикою щодо східних сусідів підштовхує Росію до агресивних дій. «Москва тисне на Україну, бо розуміє її геостратегічну важливість. А чому ми не боїмося, що Україні набридне бути нейтральною?» — за­стеріг він.

Deutsche Welle наводить також слова естонської депутатки Кристини Оюланд, яка назвала політику Росії нападом на суверенітет незалежних країн. «Ми повинні всі разом виступити проти Кремля і захистити наших партнерів, — наголосила вона. — Нам треба відкрити свій ринок для молдовського вина, віднайти фінансові ресурси, щоб підтримати Україну, і цим показати Росії, що методи КДБ вже не працюють».

Підтримав колегу і польський європарламентар Яцек Саріуш-Вольський, який запропонував відповісти Росії полі­тичним і дипломатичним тиском, накласти ембарго на російський спирт і водночас відкрити ринки для східних партнерів. «Якщо ми цього не зробимо, то давайте не називати ЄС великим геополітичним гравцем», — категорично заявив він. «Україна платить високу економічну ціну за любов до демократії, — зауважив інший депутат від Польщі Павел Залевський. — А ми натомість слабко підтримуємо своїх партнерів і м’яко критикуємо Росію».

Отож у резолюції євродепутати засудили і назвали неприйнятним тиск, який дозволила собі Росія, відтак закликали Кремль поважати суверенітет незалежних держав і не втручатися в їх внутрішні справи, як того вимагає міжнародне право. «Країни Східного партнерства, — наголошується у документі, — мають право будувати відносини з партнерами на власний вибір».

Не оминули увагою європарламентарі і тему заморожених конфліктів на теренах колишнього СРСР, як-от бар’єри на шляху врегулювання конфлікту в Придністров’ї, болюче для Вірменії карабаське питання... У схваленій резолюції є, зокрема, і такі слова: «Замість того, щоб використовувати заморожені конфлікти у своїх геополітичних та економічних інтересах, Росія мала б робити конструктивний внесок задля економічної та політичної стабілізації регіону».

У Європарламенті впевнені, що угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з країнами Східного партнерства принесе користь і самій Росії, оскільки «розширить простір стабільності, процвітання та співпраці вздовж її кордонів».

А єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле, виступаючи на засіданні у середу, пророкував РФ навіть більші вигоди: «Ми вбачаємо, що ці угоди у перспективі сприятимуть можливому створенню спільного економічного простору від Лісабона до Владивостока, який базуватиметься на правилах Світової організації торгівлі».

У схваленій резолюції євродепутати закликали країни, які перебувають під російським тиском, не відступати від своїх планів, висловили рішучу підтримку для парафування або підписання угод на Вільнюському саміті з тими країнами, які до цього готові і бажають це зробити.

Декларація містить також слова про обов’язок ЄС взяти на себе відповідальність і захистити країни Східного партнерства, які зазнали тиску з боку Росії, та заклик до Єврокомісії і Ради Європи вжити конкретних та ефективних заходів для підтримки партнерів в реалі­зації їх європейських цілей та прагнень.