«Євроінтеграція допоможе диверсифікувати структуру українського експорту, а також скоротити ризики для вітчизняної економіки. Це дасть можливість наростити частку високотехнологічних товарів у загальній структурі експорту на 28—29%. При цьому вже в перший рік дії угоди з ЄС українські експортери зможуть поставити на зовнішній ринок на 9—10 млрд дол. більше товарів порівняно з існуючим режимом торгівлі. Зростання експорту — це повноцінна робота українських підприємств і нові робочі місця».

Це не витяг з виступу Арсенія Яценюка або Віталія Кличка. Це навіть не слова голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу або єврокомісара Штефана Фюле. Це тези, якими департамент ідеологічного та комунікаційного забезпечення Партії регіонів озброював своїх депутатів для обстоювання підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Вони висилалися з поштової адреси oma@mpr.kiev.ua кожному (!) члену парламентської фракції ПР і в обов’язковому порядку.

Але насправді, це мрія, якою Віктор Янукович і його соратники «годували» своїх прихильників та опонентів останні півтора року. Мрія, якою марив Віктор Ющенко, з якою виходила на багатотисячні площі Юлія Тимошенко, яка проходить червоною ниткою в програмах усіх лідерів опозиції.

І ще вчора Україна стояла за крок від цієї мети. Про шанси України на підписання Угоди про асоціацію з ЄС говорили всі світові ЗМІ, самі українці — на ринках, в маршрутках і навіть у нічних клубах.

А потім сказали, що це був лише солодкий сон. Надії на те, що весь цей час Віктор Янукович майстерно блефував, щоб домогтися від європейців максимально сприятливих умов, згасли вмить. Заява Миколи Азарова про припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію не залишила жодного шансу на позитивний результат саміту у Вільнюсі.

Європа була

згодна на все

Спочатку своїм головним козирем Банкова вважала законопроект Сергія Міщенка, який пропонував кабальні умови виїзду Тимошенко на лікування. В адміністрації президента були впевнені, що опозиція не проголосує ні за один з пунктів цього законопроекту і добровільно візьме на себе всю відповідальність за провал саміту у Вільнюсі. Це давало певний часовий люфт для маневру.

Плани Банкової почали валитися, коли опозиція погодилася проголосувати за будь-який законопроект про лікування Тимошенко. Слід зазначити, що в цьому велика заслуга особисто Арсенія Яценюка, який прийняв таке рішення, не радячись з Юлією Тимошенко та іншими лідерами «Батьківщини».

Наступним кроком Банкової стало створення робочої групи по законопроекту, що стосується лікування Тимошенко за кордоном. Що цікаво, про справжню мету цього маневру було відомо не всім «регіоналам», через що на внутрішніх нарадах між різними партійними групами виникали конфлікти...

Але до цього моменту законопроект про Тимошенко грав уже символічну роль. За інформацією «Української правди», європейці були готові підписати Угоду про асоціацію без остаточного вирішення питання про Тимошенко. Останній сигнал, який отримала Банкова, гарантував Януковичу, що для позитивного рішення у Вільнюсі достатньо лише підписати необхідний законопроект і пообіцяти відпустити екс-прем’єра вже після саміту.

Більше того, минулого понеділка у Вільнюсі на засіданні міністрів закордонних справ ЄС звучала думка, що угоду необхідно підписати навіть, якщо Янукович відмовиться виконати всі умови. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський пропонував прийняти позитивне рішення ради міністрів закордонних справ ЄС, щоб в українського президента не було можливості покласти провину за зрив саміту ЄС.

Але європейці й тут помилилися. Віктор Янукович навіть не робив спроби перекладати на когось провину — він просто вийшов з переговорів.

Гроші

вперед

Головна різниця між риторикою російських і європейських політиків полягала в тому, що Москва говорила з Януковичем і його оточенням мовою цифр. Тоді як у Брюсселі були впевнені, що після півторарічних переговорів щодо Угоди про асоціацію каменем спотикання залишаються лише ціннісні питання, які лежать у правовому полі — закон про вибори, закон про прокуратуру і вирішення питання про Юлію Тимошенко.

І перемога Володимира Путіна полягає не в тому, що шляхом економічного тиску він змусив Україну піти на свої умови. Москва виграла в той момент, коли Віктор Янукович заговорив із західними дипломатами мовою Сергія Глазьєва. Простіше кажучи, Віктор Янукович почав банальну торгівлю.

І, як стверджують джерела, за останні два тижні Янукович дуже просунувся в цих торгах. Європейці пообіцяли, що в разі підписання Угоди про асоціацію Україна відразу отримає одноразову допомогу в розмірі 610 млн євро. Крім того, Київ міг розраховувати на два транші макрофінансової допомоги: 2 млрд євро до кінця цього року і 3 млрд євро в 2014-у. Не менших успіхів вдалося домогтися від американців. Попередньо було обіцяно, що Вашингтон використає весь свій вплив на МВФ, щоб з Україною було підписано нову угоду і надано кредит на суму 15 млрд дол. США. З-поміж іншого в цій угоді передбачалося пом’якшити вимоги МВФ щодо пенсійної реформи і підвищення тарифів на газ для населення.

Загалом Віктор Янукович був задоволений цими результатами, але з однією умовою: всі угоди про надання фінансової допомоги повинні бути підписані до вільнюського саміту. В адміністрації були впевнені, що європейці зрозуміли цей сигнал і весь минулий тиждень чекали посланця.

Коли в Київ зібрався єврокомісар Штефан Фюле, на Банковій приготувалися отримати конкретні пропозиції. Але їх не було. На подив Януковича, Фюле заговорив про законопроекти і необхідності якнайшвидшого вирішення питання Юлії Тимошенко. Спочатку розмови Янукович заявив, що європейці вимагають від України прийняття неправового рішення у справі екс-прем’єра. Але потім президент України знову заговорив про гроші. Штефан Фюле почув про 5,5 млрд дол. США, які Україна втратила в торговій війні з Росією, і ще 3 млрд збитків, які зазнає країна до кінця року. Янукович поскаржився, що росіяни не тільки продовжать скорочення обсягів імпорту української продукції, але і почали відмовлятися виконувати свої зобов’язання за вже укладеними контрактами. У зв’язку з цим, запропонував президент, Україні потрібна перерва на рік, після якої Брюссель та Київ можуть знову повернутися до переговорів. При цьому Віктор Янукович повідомив Фюле, що така ж заяву незабаром може прозвучати від українського уряду.

На уточнююче питання Штефана Фюле, чи означає це, що Україна остаточно відмовляється від підписання Угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі, Віктор Янукович дав ухильну відповідь і знову послався на фінансове питання. Загальну суму втрат української економіки від підписання Угоди про асоціацію президент оцінив у 160 млрд дол. США. Як альтернативу Янукович запропонував єврокомісару... тристоронні переговори у складі української, російської та європейської делегації. На цьому зустріч закінчилася.

Як розповідає один з дипломатів, «Фюле був здивований і розгублений, він не чекав такого повороту і думав, що підготовка до саміту підходить до успішного кінця і під час зустрічі будуть обговорюватися протокольні деталі підписання». У розмовах з послами єврокомісар дав зрозуміти, що сприймає діалог з Януковичем як продовження торгу і шанси ще є. Єврокомісар не підозрював, що до цього часу текст постанови Кабміну вже був майже готовий.

Останній

акорд

Сценарій відмови від підписання угоди був прописаний відразу ж після від’їзду Фюле. Час було вибрано так, щоб Віктор Янукович був відсутній у країні і вся відповідальність за зміну курсу лягла на Кабінет міністрів та фракцію Партії регіонів.

Роль головних путчистів дісталася уряду. Остаточний варіант заяви Миколи Азарова про припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію був готовий у середу ввечері.

Втім, спочатку головна роль відводилася парламенту. За інформацією джерел, напередодні керівництву фракції ПР був переданий проект постанови парламенту, яку з трибуни мав зачитати Олександр Єфремов. Про існування цього документа знали лише сам Єфремов, керівники кількох фракційних підгруп і Володимир Рибак.

У цій постанові йдеться про необхідність призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС у зв’язку з неготовністю економіки України до нових реалій. «Регіонали» повинні були запропонувати парламенту проголосувати за річну перерву в переговорах з ЄС. Передбачалося, що після оприлюднення тексту заяви опозиція заблокує роботу Ради і на цьому засідання буде закрито. Що змусило «регіоналів» відмовитися від цього сценарію, невідомо...

А вже в найближчі дні Віктор Янукович планує дати інтерв’ю провідним телеканалам країни, під час якого спробує довести провину європейців і цинічність опозиції.

Що далі

Очевидно, публічно Банкова не відмовиться від гасел євроінтеграції. Але слова з виступів не наповнять державний бюджет. У разі провалу вільнюського саміту Віктор Янукович опиниться в полоні у Росії — більше черпати ресурси нізвідки.

З точки зору зручностей, будь-яка допомога з Кремля значно зручніша за європейські кредити. Транші з Брюсселя і Вашингтона мають одну погану властивість — вони виділяються на конкретні і зрозумілі цілі, які легко контролювати. Допомога з Москви — це подарунок долі в обмін на беззаперечну лояльність.

За словами джерел, за підсумками переговорів з Володимиром Путіним Віктор Янукович, окрім фінансової підтримки, очікує підписання нової газової угоди вже на початку наступного року. Більше того, за твердженням співрозмовника «Української правди», ці обіцянки Москви вже враховуються у проекті державного бюджету України на 2014-й.

Тим часом, проваливши вільнюський саміт, Віктор Янукович не тільки позбудеться права і можливості втілити мрію про зближення з Європою, але і створить собі безліч проблем у майбутній президентській кампанії.

Справа в тому, що з мрією про Європу були пов’язані не тільки надії мільйонів українців, але й райдужні плани технологів Банкової на перемогу в 2015-у. Підписавши Угоду про асоціацію і відпустивши Юлію Тимошенко на лікування, чинний президент не тільки бронював собі місце в історії, але й одним ударом відбирав усі козирі опозиції і вибивав ґрунт з-під ніг своїх критиків на Заході.

Тепер же Янукович сам окреслив вододіл між собою й опозицією в 2015 році. Провал євроінтеграції однозначно стане одним з найсильніших стимулів для мобілізації опонентів нинішньої влади. Більше того, це був той єдиний козир, яким Віктор Янукович міг не допустити об’єднання відверто опозиційного електорату з розчарованими громадянами.

У 2015-у символ вкраденої Європи за своєю емоційною наповненістю може зрівнятися з отруєнням Віктора Ющенка в 2004-у. І найголовніше: якщо після підписання Янукович міг розраховувати на лояльність європейських спостерігачів, тепер йому буде значно складніше легалізувати результати виборів.

Єдине, на що можуть розраховувати пересічні українці, — це або диво, або втручання великої геополітики. Втім, досвід показує, що і те й інше до Віктора Януковича малозастосовуване. Тепер погляди світової громадськості будуть звернені тільки на вулиці українських міст і трибуни стихійних Майданів.