Головною політичною подією 2013 року абсолютна більшість населення України (75%) назвала Євромайдан. Про це свідчать дані опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 24 грудня. Євромайдан та події навколо підписання угоди України з ЄС були названі як головна політична подія у світі (24,5%). Втім, 40% респондентів не змогли визначити головну політичну подію у світі.

Політиком 2013-го 23% опитаних назвали Віктора Януковича, натомість 35% його ж назвали головним розчаруванням року.

Вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 55% населення, у правильному напрямку розвитку подій впевнені 26%, і 19% своєї думки не визначили.

На думку громадян, у більшості сфер життя становище в Україні погіршилося. Найбільше погіршення (як і в минулому році) відбулося у рівні цін та тарифів — тут погіршення зазначили 75% населення, у рівні стабільності (72%), ставленні громадян до влади (69%), економічному становищі України (66,5%), упевненості у завтрашньому дні (66%), ставленні влади до громадян (61%), у міжнародному іміджі України (53%), дотриманні прав і свобод (52%), дотриманні законності державними службовцями (51%), рівні добробуту родини (51%), у ситуації зі злочинністю (51%), в охороні здоров’я (50%), у рівні демократії (49%), оплаті праці (49%), дотриманні свободи слова (45%). Щодо деяких сфер думки респондентів поділилися: стосовно соціального захисту 39% вважає, що ситуація не змінилася, і 40% — що вона погіршилася; те саме — у сфері міжнаціональних стосунків: 40% певні, що вона не змінилася, а 42% вважають, що ситуація змінилася на гірше. Залишилося незмінним, на думку переважної більшості, становище російськомовного населення (63%), становище українськомовного населення (62%), становище етнічних та релігійних меншин (60%), стан освіти (47%), пенсійне забезпечення (43%). У цілому ситуація в країні, на думку 71% населення, змінилася на гірше, 17% вважають, що вона не змінилася, а 7% побачили зміни на краще. Жодної сфери, де переважали б зміни на краще, громадяни не помітили.

Лише три суспільні інституції мають позитивний баланс довіри-недовіри, і всі вони — не державні: церква (+40%), засоби масової інформації України (+19%) та громадські організації (+2%). Найвищий рівень недовіри мають: Верховна Рада (—54%), суди (—52%), прокуратура (—48%), міліція (—48%). Далі за рівнем недовіри йдуть: політичні партії (—44%), Конституційний Суд (—40%), уряд (—36,5%), банки (—33%), засоби масової інформації Росії (—28%), Президент України (—27,5%), Служба безпеки (—27%), місцева влада (—4%), Збройні сили (—1,5%).

Наприкінці 2013 року в Україні не було жодного політичного лідера, довіра до якого переважала б над недовірою. У двох лідерів — Віталія Кличка та Петра Порошенка — довіра та недовіра врівноважені (відповідно, баланси довіри-недовіри 0% та —1%). Але Віталій Кличко в довірі втратив (у грудні 2012 року баланс довіри-недовіри до Кличка становив +20%), а Петро Порошенко, навпаки, істотно додав (у травні 2013-го його баланс довіри був —30%). Найгірший баланс довіри-недовіри у Петра Симоненка (—51%, у грудні 2012 року було —39%). Далі за рівнем негативу йдуть: Віталій Захарченко (—50%), Андрій Клюєв (—42%), Володимир Рибак (—42%, у грудні 2012-го було —31%), Микола Азаров (—36%, торік —30%), Юрій Луценко (—29%), Віктор Янукович (—27%, торік — 19%), Юлія Тимошенко (—25%, стільки ж, як і торік), Олег Тягнибок (—24%, торік —21%), Арсеній Яценюк (—15%, торік —10%).

Якби в Україні наприкінці грудня 2013 року відбулися дострокові президентські вибори і в них узяли участь лідери опозиційних партій, то у другий тур вийшли б Віктор Янукович (30%) та Віталій Кличко (22%). Порівняно з груднем 2012-го Віктор Янукович наростив результат першого туру на 6%, як і Віталій Кличко — на 6%, а також істотно зменшилася кількість тих, хто не визначився з вибором, — з 23% до 10%.

У разі виходу до другого туру виборів Віктора Януковича та Віталія Кличка, то за Кличка проголосував би 41%, за Януковича — 30,5% (решта проголосувала б проти обох, не визначилася з вибором або взагалі не брала би участі у виборах другого туру). У разі виходу до другого туру Віктора Януковича та Арсенія Яценюка, Яценюк набрав би 37%, Янукович — 30%. У разі виходу до другого туру Віктора Януковича та Юлії Тимошенко, Тимошенко набрала б 31,5%, Янукович — 30%. Якби до другого туру вийшли Віктор Янукович та Олег Тягнибок, Тягнибок набрав би 30%, Янукович — 31%. Якби до другого туру вийшли Віктор Янукович та Петро Порошенко, Порошенко набрав би 34%, Янукович — 29%.

Якби зараз в Україні відбувся референдум про вступ до Європейського Союзу, то більшість населення проголосувала б за вступ (48%, проти — 36%, 7% — не визначилися і 9% не брали б участі у плебісциті). А от референдум щодо вступу до Митного союзу був би програний: більшість населення (45%) проголосувала б проти вступу до Митного союзу («за» — 35%, 9% — не визначилися і 10% — не брали б участі у цьому волевиявленні). При альтернативній постановці запитання 47% віддають перевагу вступу до Європейського Союзу, 36% — до Митного союзу, а 18% ще не визначилися. За останні півроку, порівняно з червнем 2012-го, істотно зростала кількість громадян України, що відчувають себе європейцями — з 35% до 44%.

Населення переважно позитивно (47%) поставилося до домовленостей України та Росії щодо зниження ціни на газ та надання 15-мільярдного кредиту Україні, негативне ставлення висловили 28%, для 9% ця угода байдужа, і ще 16% свого ставлення не визначили. Головну причину таких дій Росії населення вбачає у тому, що РФ отримала від Віктора Януковича обіцянку підписати в майбутньому договір про вступ України до Митного союзу.

Українці сприймають нинішню політичну ситуацію в Україні як напружену (62%) та критичну, вибухову (30%). Вважають імовірним, що в їхніх містах та селах вибухнуть масові акції протесту, 32%, а 27% готові особисто взяти участь у цих акціях.

Лише 2,5% населення не знають про те, що в Україні відбуваються акції протесту, євромайдани. У цих акціях особисто взяли участь 12% громадян. Підтримують їх 50% населення, не підтримують — 42% (решта — 7% — не визначилися).

Вимоги протестувальників підтримують 45%, не підтримують 36% (решта не визначилася). Серед вимог, які населення підтримує найбільше, є: загальне підвищення рівня життя людей; порушення кри­мінальних справ на всіх, хто був задіяний у корупції; звільнення заарештованих учасників Майдану, припинення репресій; застосування персональних санкцій (заборона в’їзду та арешт банківських рахунків) з боку ЄС для представників української влади, відповідальних за побиття мирних громадян під час акцій протесту.

Абсолютна більшість населення (72%) вважає, що потрібні переговори влади та опозиції. Необхідність таких переговорів заперечує лише 14% опитаних.

Про «антимайдани» населення теж добре знає — нічого про це не чули лише 5% респондентів. У цих акціях брали участь 2,6% громадян. Вимоги учасників акцій на підтримку дій уряду та президента підтримують 27,5% населення, а більшість — 57% не підтримує. Більшість респондентів не підтримує: застосування сили для розгону Євромайдану (76%), запровадження надзвичайного стану на території Києва (75%), запровадження надзвичайного стану на території всієї країни (85%), покарання організаторів і найактивніших учасників Євромайдану (69%), силове звільнення будівель, які займають учасники протесту (70%).

Більшість громадян (51%) вважає, що влада вдається до політичних репресій, не згодні з цим 28%. Половина опитаних (50%) вважає, що кримінальні справи використовуються владою для боротьби з політичними опонентами, а от на думку 23% населення, саме учасники акцій протесту порушували закон, а представники влади не порушували.

У рамках дослідження опитано 2010 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Теоретична похибка вибірки — 2,3%. Опитування здійснювалося у рамках проекту Громадського соціологічного консорціуму, за фінансування фонду «Відродження» та програми МАТРА посольства Королівства Нідерландів.

Джерело: http://www.dif.org.ua/ua/index.htm.