Із 1 січня 2014 року медичним обслуговуванням населення області у 90% випадків (за офіційними даними) опікуються новостворені центри первинної медико-санітарної допомоги. Таких у нас зараз 34. Тут працюють майже 1100 людей у білих халатах. Це первинний рівень надання медичних послуг, що є першим кроком до впровадження в Україні страхової медицини.

Тепер замість дільничних лікарів нас обслуговують сімейні (їх тільки впродовж 2013-го за бюджетні гроші підготовлено 90, за власні — пройшли перепідготовку 95 медиків). Що з того змінилося? Для людей — практично нічого. Кажуть, так треба для реформування галузі.

Загалом про реформи говорили багато і здебільшого туманно, незрозуміло. Не те що прості люди, навіть медики у тому не всі розібралися, про що деякі з них мають сміливість відкрито заявляти.

Що зроблено в області впродовж року, який минув, що чекає на пацієнтів та на самих медиків у 2014-у — стало темою підсумкової колегії управління охорони здоров’я облдержад­міністрації, на якому був присутній заступник голови ОДА Сергій Калинчук.

До роботи віднедавна приступив новий начальник управління — В’ячеслав Полясний, який прийшов на місце Михайла Бартка, члена колишньої, вже розформованої, керівної команди області.

Сергій Калинчук акцентував увагу учасників засідання на тому, що в новому році на Одещині формуватиметься мережа перинатальних центрів, де породіллі та немовлята, на відміну від пологових будинків, отримуватимуть комплексну медичну допомогу та потрібний медико-соціальний супровід. Також фінансово підкріплені зусилля скеровуватимуться на розвиток служби екстреної медичної допомоги. Широко застосовуватиметься, за словами Сергія Васильовича, і практика виїзних колегій, щоб задіяти інтелектуальний ресурс медиків на місцях до здійснення реформаторських кроків.

Загалом, акцентував увагу учасників засідання Сергій Калинчук, завдання на поточний рік перед галуззю стоять надзвичайно складні, але реальні для виконання.

Серед основних — і покращення матеріально-побутових умов життя медиків, особливо в сільських районах. За останні роки пробуксувала обласна програма забезпечення працівників галузі власним житлом, з якою свого часу ми прогриміли на всю державу. Торік випускники місцевих медичних навчальних за­кладів не отримали жодного метра ні від держави, ні від громади, на яку працюють. Нова влада області береться реані­мувати важливу соціальну програму, прийняття якої свого часу так обнадіяло сотні медичних працівників Одещини, що не мають власного даху над головою й ані найменших перспектив найближчим часом придбати житло.

Учасники колегії обговорили підсумки виконання обласної цільової Програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД — на 2009—2013 роки та проект відповідної програми на 2014—2018 роки. Доповідав головний лікар обласного центру профілактики ВІЛ/СНІДу Станіслав Сервецький.

П’ятирічну програму, яка була забезпечена фінансуванням на рівні майже 85%, сказав він, успішно завершено. Державі вона обійшлася в 5 мільйонів 600 тисяч гривень. А ще були задіяні благочинні кошти і гроші міжнародних фондів та орга­нізацій. Успіхи в протидії ВІЛ/СНІДу маємо помітні. Належним обстеженням, за­значалося на колегії, охоплено 100% вагітних жінок, відтак відсоток передачі інфекції від матері до немовляти за п’ять років зведено з 4,87 до 2,5%. Захворюваність на СНІД сьогодні складає 34,5 випадка на 100 тисяч населення, тоді як у 2009-у цей показник сягав майже 50 випадків. Якщо у 2009-у антиретровірусну терапію отримували 600 осіб, то торік — понад 5 тисяч (за офіційними даними, кожен, хто її потребує). На Одещині діють 26 кабінетів довіри, де кожен може ано­німно отримати консультацію та обстеження на ВІЛ. Віднедавна в області почав діяти й сайт для вивчення громадської думки з питань організації профілактичної роботи та надання послуг ВІЛ-інфікованим особам.

Йшлося на колегії і про виконання програми «Репродуктивне здоров’я населення Одеської області до 2015 року», про що учасникам засідання доповідала Ганна Луньова, заступник начальника управління з питань материнства і дитинства. За її словами, впродовж 10 місяців минулого року (січень—жовтень) на Одещині народилося 24279 немовлят, що на 1174 менше, ніж за відповідний період 2012-го. За цей час 32 кри­хітки з’явилися на світ недоношеними, 15 з них — з критично малою масою тіла, двоє — з вагою, меншою за 500 грамів. Не вдалося зберегти 23 малюків віком до одного року.

Серед основних причин непоправних втрат, зазначалося у доповіді, — неякісна перинатальна діагностика, тобто низька кваліфікація медиків, які її проводили, що не дозволило роз­пізнати тяжкі вади розвитку дитини ще до її народження, а також безпечна поведінка вагітних, котрі не вважали за потрібне вчасно обстежуватися.

Як відреагували організатори обласної служби на непрофесійну роботу колег? Цього учасники засідання та представники ЗМІ не почули. То невже й надалі ультразвукові обстеження проводитимуть медики, які не вміють цього робити?

Не знімається з порядку денного й питання недбалого ставлення до немовлят їхньої рідні. Так, за 10 місяців 2013-го тільки в Котовському районі за сприяння медиків складено 32 протоколи-подання про вилучення малюків із родин, де про них елементарно не дбали, залишаючи голодними чи в умовах, небезпечних для життя...